Екологічне управління - Шевчук В.Я. - Екологічні карти.

Перелік тематичних карт, що використовуються для цілей екологічного управління, досить великий і різноманітний: карти ґрун­тового покриву; карти рослинного, тваринного світу; геологічні, геоморфо­логічні, кліматичні, соціально-економічні карти та ін. Тематичні карти дають інформацію про природний потенціал території, її характеристики, здатність витримувати антропогенні навантаження. їхнє основне призна­чення — систематизація інформації про компоненти природного та антро­погенного середовища, які є чинниками, що впливають на формування еко­логічної ситуації на відповідній території.

Екологічні карти.

Ці карти являють собою просторове відображення взаємодії живих організмів, людини і середовища. Екологічне картографу­вання перебуває в стадії становлення. Щоб вирішити комплекс екологічних проблем України, слід розробити цілісну систему екологічного картографу­вання, яка б містила покомпонентні, індикаційні, оцінні, прогнозні та інші види карт. Особлива увага має приділятися картам проблемних або кризо­вих гсоекологічних ситуацій, які відбивають реальність обстановки і є дієвим інструментарієм для прийняття рішень. Найбільш загальний склад системи екологічних карт, призначеної для інформаційного забезпечення екологічного управління, повинен відображати такі питання:

♦ оцінку екологічного потенціалу територій;

♦ характеристику господарського впливу на геоекосистеми;

• дані про стійкість геоекосистем до техногенних впливів;

• характеристику здоров'я населення, зумовленого станом природного середовища і техносфери;

• прогноз екологічної ситуації.

Існують іще спеціалізовані екологічні карти, які поділяються на три групи:

1) аналітичні карти характеристик ситуації (стан окремих компонентів ландшафтів із набором геофізичних і геохімічних параметрів; сучасні при­родні, особливо відновлювані, ресурси; характер та інтенсивність антропо­генного забруднення повітря, грунтів і води тощо);

2) синтетичні карти сумарного впливу діяльності людини, які відобра­жають геоекологічні аспекти взаємодії суспільства і природи (ступінь зміни природних ландшафтів і основні чинники цих змін; екологічно зумовлені аспекти стану здоров'я населення; тенденції та прогноз змін стану навко­лишнього середовища та причини, що їх зумовлюють, тощо);

3) комплексні карти, які зорієнтовані на багатокомпонентні несинтезовані оцінки стану навколишнього середовища, дають конкретні рекомен­дації або призначені для перспективного планування і враховують як еко­номічні, так і екологічні аспекти.

Перелічені екологічні карти можуть бути як статичними, так і дина­мічними, їх застосування дає змогу оцінити не тільки забруднення довкілля, а й відобразити різноманітні екологічні аспекти:

• природні чинники, що визначають ступінь забруднення і самоочи­щення ландшафтів або екосистем;

• характер та інтенсивність антропогенного впливу (джерела і полігони забруднення, асоціації забруднювачів та інші види впливів);

• виявлені та прогнозні реакції природних систем і населення на ант­ропогенний вплив;

• заходи щодо мінімізації або ліквідації шкідливих впливів та щодо оптимізації природокористування.

Розвиток екологічного картографування в Україні тісно пов'язаний із проблемою створення інформаційних баз даних для систем екологічного уп­равління. Гармонізація взаємодії між couio-, reo- та біотосферою потребує наявність інформаційних баз, що сприяють дослідженню всіх компонентів цих сфер. Масштаби екологічних карт залежать від рівня екологічного моніторингу, на якому проводиться збирання необхідної інформації. Мето­дика екологічних досліджень природно-антропогенних геоекосистем для створення баз даних, яка розроблена професором О. М. Адаменком, визна­чає такий перелік екологічних карт у блоках інформаційної бази.

1. Геосфера

1.1. Літосфера

• Карта дочетвертинного геологічного середовища (геологія, тектоніка, літологія, корисні копалини) і його порушення шахтами, свердлови­нами, кар'єрами, провалами, зсувами та іншими антропогенними й природними чинниками.

• Карта розробки мінерально-сировинних ресурсів.

• Карта четвертинного геологічного середовища (генезис, вік, літологія відкладів з елементами геоморфології і неотектоніки, корисні копа­лини) і його порушення антропогенними й природними чинниками.

1.2. Геофізсфера

• Карти радіаційних, гравітаційних, магнітних, теплових, електричних, сейсмічних, гепатогенних та інших природних полів і їхнього впливу на здоров'я людей.

1.3. Геоморфосфера

• Геоморфологічна карта з порушеннями рельєфу сучасними та древ­німи геодинамічними процесами (сейсмолислокації, зсуви, площин­на й лінійна ерозія, яри, обвали, осипання, карст, суфозія, провали тощо) та їх прогнозування.

1.4. Гідросфера

• Карта підземних вод та їх забруднення шкідливими речовинами.

• Карта фунтових вод та їх забруднення шкідливими речовинами.

• Карта поверхневих вод та їх забруднення шкідливими речовинами.

• Карта несприятливих гідрологічних явищ (повені, пересихання і про­мерзання русел, селеві потоки, лавини, замулювання, наноси на заплавах рік, ерозія берегів, заболочення та ін.).

• Карта водопостачання, водоспоживання та водовідведення.

• Карта санітарно-гігієнічного стану водних ресурсів та прогнозування водокористування в близькому і подальшому майбутньому.

1.5. Атмосфера

• Карта стану повітряного басейну і його забруднення окисами сірки, азоту, вуглецю, пилу та іншими шкідливими компонентами від ста­ціонарних джерел.

• Карта транскордонних переносів.

• Карта забруднення атмосферного повітря автотранспортом.

• Карта частки автотранспорту та стаціонарних джерел у загальному забрудненні атмосферного повітря району.

• Карта площинного розподілу ресурсів тепла і вологи залежно від рельєфу.

• Карта вітроенергетичних ресурсів.

2. Біотосфера

2.1. Педосфера

• Карта грунтів та їх забруднення шкідливими речовинами.

• Карта трансформації земельних угідь під впливом ерозії, зсувів, підтоплення та інших несприятливих процесів.

• Карта меліорації земель та її наслідків.

• Карта використання в сільському господарстві мінеральних добрив та отрутохімікаті в.їй

• Карта прогнозування динаміки використання земельних ресурсів у близькому і подальшому майбутньому.

2.2. Фітосфера

• Карта лісових ресурсів, лісостепової, степової і лучної рослинності, полезахисних лісосмуг, водоохоронних лісів, штучних агросистем.

• Карта забруднення рослинного покриву хімічними речовинами, радіонуклідами та іншими забруднювачами.

• Карта прогнозу змін забруднення рослинного покриву в близькому і подальшому майбутньому.

2.3. Зоосфера

• Карта токсикозу диких і свійських тварин.

• Карта екологічної ситуації в місцях розташування тваринницьких комплексів.

3. Соціосфера

3.1. Техносфера

• Карта джерел забруднення.

• Карта побутових і промислових відходів, їх розміщення, утилізації та переробки.

• Карта екологічної ситуації в місцях сміттєзвалищ.

• Карта радіаційного забруднення району.

• Карта шумового, електромагнітного, високочастотного та іншого за­бруднення.

• Карта автодоріг і впливу автотранспорту на стан забруднення навко­лишнього середовища (повітря, землі, рослин) уздовж автомагі­стралей.

3.2. Демосфера

• Карта медико-географічного районування.

• Карта ареалів основних захворювань за віковими категоріями насе­лення.

• Карта ареалів відхилення від нормального фізичного і психічного розвитку дітей дошкільного та шкільного віку.

• Карти професійних захворювань на промислових підприємствах і в сільській місцевості.

• Карта прогнозу змін медико-біологічних і санітарно-гігієнічних умов у близькому і подальшому майбутньому.

Значну частину наведених видів карт доцільно розробляти за допомо­гою автоматизованих систем картографування. Екологічні карти, що харак­теризують різноманітні процеси і є результатом моделювання відповідних реакцій та застосування сценарних підходів до розвитку екологічних ситу­ацій, розробляються на комп'ютерній основі із застосуванням спеціалізова­ного програмного забезпечення. Найкращим кінцевим продуктом такого картографування є екологічні атласи територій, що містять аналітичні, син­тетичні і комплексні карти. Нині сучасний підхід до створення екологічних карт — це застосування геоінформаційних систем, які поєднують у собі всі досягнення екологічної науки та інформаційно-комунікаційних тех­нологій.