Екологія - Васюкова Г.Т. - 1.4. Соціальні аспекти екології

Закони соціального життя традиційно розглядалися комплексом суспільних наук. Наприкінці XX століття накопичилося багато фактів, що свідчили про не останню роль у житті та розвитку людського суспільства біоекологічних феноменів.

Людина водночас є і суб'єкт суспільно-історичного процесу, і біологічна істота, взаємодія якої з природним середовищем підкоряється загальноекологічним законам.

У поведінці тварин переважають інстинктивні механізми, поведінка людини знаходиться під домінуючим впливом соціальних законів.

Еволюція рослин і тварин протягом усього їхнього існування була спрямована на підвищення ефективності адаптації організмів та популяцій щодо їх середовища.

Еволюція людини виявилася якісно іншою - вона спрямована на вдосконалення здатності добиватися автономності людського суспільства від природного середовища, а в ідеалі - підкорити природне середовище своїм потребам. Це зробило актуальним гуманітарний аспект в екології людини, призвело до необхідності розробки системи етичних критеріїв у взаємовідносинах людського суспільства з природним середовищем.

Серцевиною гуманізації та гуманітаризації екології є зміна орієнтації екологічних досліджень. Гуманістичні ідеї при цьому збагачують біологічний блок екології, а біологічні підходи ведуть до орієнтації гуманітарних наук на знаходження, в обмін споживчих, нових критеріїв оцінки стану системи "людина - природне середовище". В результаті, екологічна наука повертається обличчям до людини, а в людському суспільстві зростає роль морально-етичних цінностей у взаємовідносинах з природою.

Гуманізм визначав та визначає людину найвищою цінністю. Гуманізація екологічного знання веде до збереження цієї тези, але трансформує її, визначаючи, що людське розкривається в людині у процесі взаємодії з природним середовищем.

Соціальна роль екології в сучасному суспільстві полягає в орієнтації науково-виробничих та технічних рішень на їх відповідність гуманістичній етиці, яка перетворюється в екологічну етику.

Етичні критерії виявляються незамінними при вирішенні таких пекучих проблем сучасності, як можливість зміни клімату великих регіонів Землі, штучна зміна генному людини методами генної інженерії, генетичний контроль при заключеннях шлюбів і, нарешті, клонування людей методами біотехнології. Науково-екологічних критеріїв в цих випадках недостатньо.

1.5. Методи досліджень в екології. Метод моделювання

Екологія - це комплексна наука. Вона використовує широкий арсенал різноманітних методів, які можна поділити на три основні групи:

1. Методи, за допомогою яких збирається інформація про стан екологічних об'єктів: рослин, тварин, мікроорганізмів, екосистем, біосфери.

2.Методи обробки отриманої інформації, згортання, стиснення та узагальнення.

3.Методи інтерпретації отриманих фактичних матеріалів.

В останні десятиріччя екологічні спостереження ведуться із застосуванням різноманітних приладів та технічних засобів. Це вже начебто і є спостереження в побутовому значенні цього слова, а не отримання інформації про стан об'єктів.

Для вивчення властивостей природного середовища - повітря, води та ґрунту застосовуються досить різноманітні прилади та устаткування, до обслуговування яких доводиться залучати спеціально підготовлені інженерні кадри. Специфічні також і методи вивчення живих організмів. Для їх реалізації необхідні спеціалісти-біологи.

Особливістю сучасних екологічних спостережень за допомогою приладів є їх комплексність та довгостроковість, коли на одній і тій же ділянці екосистеми ведуться спостереження за живими організмами та факторами середовища протягом досить великого відрізку часу.

Окрім комплексних спостережень на стаціонарах може проводитись глобальний моніторинг екосистем і біосфери в цілому. Так, серією стаціонарів був організований глобальний моніторинг концентрації вуглекислого газу в атмосфері. За допомогою літаків, спеціальних ракет та супутників проводиться моніторинг стану озонового екрана нашої планети.

Як дисциплінарна наука екологія широко застосовує методи експерименту. Його суть полягає в тому, що до екосистеми свідомо вноситься якась зміна і, через деякий час, зіставляються результати спостережень на контрольній (вона обов'язкова) та експериментальних ділянках екосистеми.

У зв'язку зі складністю екологічних систем щодо їх вивчення часто використовують метод моделювання. Як модель може виступати матеріальна копія об'єкта екології, звичайно, до певної міри спрощена. Інший клас матеріальних моделей складають реальні об'єкти природи, спеціально виділені для вивчення в природному середовищі.

Більш широко в екології використовують абстрактні моделі. Головна вимога до абстрактних екологічних моделей - це точність та достатня узагальненість.

Зараз більш широке застосування набирають методи математичного та математико-картографічного моделювання.

Суть методу математичного моделювання складається в тому, що за допомогою математичних символів будується абстрактна, спрощена подоба досліджуваної системи; потім, змінюючи значення окремих параметрів, досліджують, як поводить себе дана штучна система, тобто як зміниться кінцевий результат.

Для того щоб побудувати математичну модель, що адекватно відбивала б реальні процеси в системі, потребуються істотні емпіричні знання, добуті в різних розділах екологи.

Відбити всю безкінечну множину зв'язків у екосистемах у єдиній математичній моделі нереально, тому користуються принципом "не всі зв'язки істинні", виділяють головні зв'язки, що дозволяють одержати більш-менш вірне наближення до дійсності.

У сучасних математичних моделях виділяють тактичні і стратегічні моделі.

Тактичні моделі розглядають окремі екосистеми з метою прогнозування їхнього стану при різноманітних впливах.

Стратегічні моделі будуються, в основному, із дослідницькими цілями для окреслення загальних властивостей екологічної системи, таких, як стабільність, усталеність, спроможність до саморегуляції.

Метематико-картографічний метод моделювання складається із декількох етапів. На першому етапі розробляється картографічна модель, що відбиває просторову диференціацію стану природних компонентів екосистеми, а також характер і ступінь їх зміни антропогенними чинниками. Потім створюється математична модель і програмне забезпечення на ЕОМ.

Кожний крок у вивчені Природи - це завжди тільки наближення до істини. У процесі вивчення екології необхідно засвоїти визначену систему знань, умінь і навичок, опанувати сучасний науково-теоретичний засіб мислення. У екології, як і у будь-якій науці, використовується науковий метод пізнання, який можна уявити у вигляді таких етапів:

1-й - накопичення і аналіз фактів і зв'язків між ними;

2-й - абстрагування від конкретних явищ і формування узагальнень із створенням тієї або іншої моделі;

3-й - одержання й аналіз конкретних висновків і слідств із головної;

4-й - застосування отриманих закономірностей до конкретної екологічної системи і перевірка отриманого результату експериментально, включаючи й ЕОМ.

Зазначені етапи наукового пізнання можна уявити у вигляді схеми (рис. 1.3.)

Рис. 1.3. Схема наукового методу пізнання

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення екології як науки.

2. Що є об'єктом вивчення екології?

3. Які основні задачі екології?

4. Визначте структуру загальної екології, яку запропонував Реймерс М.Ф.

5. Які методи дослідження застосовуються в екології?

Література:

1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К. Либідь, 1993.

2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань. -К.:Либідь, 1995.

3. Вернадський В.И. Биосфера и ноосфера.// Библиотека трудов акад. Вернадского В.И . — М.: 1994.

4. Одум Ю. Экология: в 2 т . М.: Мир, 1986.

5. Реймерс М.Ф.Экология. - М.: Россия молодая, 1994.

6. Словник-довідник з екології//під редакцією Ситника К.М. і ін.). — К.: Наукова думка, 1994.