Екологія - Васюкова Г.Т. - 7.3. Головні джерела соціоекологічного права в Україні

Суспільні відносини у сфері взаємодії суспільства та природи регулюються нормативними актами різної юридичної сили - конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами місцевих органів влади. Нормативні акти, в яких викладено правові норми, які регулюють згадані відносини, є джерелами соціоекологічного права.

В Україні головними джерелами соціоекологічного права є Конституція і комплексний Закон України "Про охорону навколишнього середовища" (1992 p.). Охорона і використання окремих природних ресурсів регулюються відповідними кодексами. Так, охорона і використання земель регулюються Земельним кодексом України (1992 p.); охорона і використання надр - Кодексом про надри України (1994 p.); охорона і використання вод - Водним кодексом України (1972 p.); охорона і використання лісів - Лісовим кодексом України (1994 p.). Правова охорона і використання тваринного світу регулюються Законом України "Про тваринний світ" (1993 p.); правова охорона атмосферного повітря - Законом України "Про охорону атмосферного повітря" (1992 p.); правові основи організації, охорони та ефективного використання природно-заповідного фонду України - Законом України "Про природно-заповідний фонд України" (1992р.).

У Конституції України (стаття 50) записано: "Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля , про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена".

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" деталізує і доповнює відповідні статті Конституції України. Закон встановлює основні принципи охорони навколишнього природного середовища: пріоритетність вимог екологічної безпеки; соціоекологічний принцип природокористування, який полягає у науково обґрунтованому поєднанні екологічних, економічних і соціальних інтересів; гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища; нормування впливу господарської та іншої діяльності на природне середовище; стягнення плати за забруднення навколишнього природного середовища; компенсацію шкоди, заподіяної порушеннями природоохоронного законодавства; поєднання заходів стимулювання і відповідальності.

Закон України "Про охорону навколишнього середовища" закріплює право громадян України на безпечне для життя навколишнє середовище. Це невід'ємне природне право людини реалізується шляхом участі в обговоренні проектів законодавчих актів і інших рішень у галузі охорони навколишнього природного середовища; участі в розробці та здійсненні заходів щодо охорони природного середовища; раціонального використання природних ресурсів; об'єднання в громадські природоохоронні організації; одержання повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища. Закон надає право громадянам України звертатися до суду з позовом до підприємств, установ і організацій про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з цим Законом громадяни України мають не тільки права, але й обов'язки берегти природу, раціонально використовувати її багатства, виконувати законодавство про охорону навколишнього середовища, здійснювати діяльність з дотриманням вимог екологічної безпеки, не порушувати соціоекологічні права і законні інтереси інших суб'єктів, компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням навколишнього природного середовища.

Законом передбачено, що Україна приєднується до всіх видів міжнародного співробітництва у галузі охорони природи та раціонального використання природних ресурсів, яке здійснюється шляхом укладення договорів, а також участі в природоохоронній діяльності ООН, інших урядових і неурядових організацій.