Екологія - Васюкова Г.Т. - 3.4.6.Внутрішнє опромінення

Основні радіоактивні ізотопи, що зустрічаються в гірських породах Землі, це калій-40, рубідій-87 і члени двох радіоактивних сімейств, що беруть початок відповідно від урану-238 і то-рію-232, ізотопів, які довго живуть. Вони включилися до складу Землі із самого її народження. Зрозуміло, рівні земної радіації неоднакові для різних місць Земної Кулі і залежать від концентрації радіонуклідів у тій чи іншій ділянці земної кори. У місцях проживання основної маси населення вони приблизно одного порядку. Так, відповідно до досліджень, проведених у Франції, ФРН, Італії, Японії і США, приблизно 95% населення цих країн живе в місцях, де потужність дози опромінення в середньому складає від 0,3 до 0,6 мілізіверта у рік. Але деякі групи населення одержують значно більші дози опромінення: близько 3% одержує в середньому 1 мілізіверт у рік, а близько 1,5% - більше 1,4 мілізіверта в рік. Є, однак, такі місця, де рівень земної радіації набагато вищий. Невелика височина у Бразилії, яка розташована в 200 км на північ від Сан-Паулу, де рівень радіації в 800 разів перевищує середній і досягає 250 мілізівертів на рік. З якихось причин височина виявилася не населеною. Однак, лише не на багато менший рівень радіації було зареєстровано на морському курорті, розташованому в 600 км на схід від цієї височини. Гуарапари невелике місто з населенням 12000 чоловік кожне літо стає місцем відпочинку приблизно 30000 курортників. На окремих ділянках його пляжів зареєстрований рівень радіації 175 мілізівертів у рік. Радіація на вулицях міста спостерігалася набагато нижчою - від 8 до 15 мілізівертів нарік, але все-таки значно перевищувала середній рівень. Подібна ситуація спостерігається в рибацькому селищі Меаипе, розташованому в 50 км на південь від Гуарапари. Обидва населених пункти розташовані на пісках, багатих торієм. В іншій частині світу, на південному заході Індії, 70000 чоловік живуть на вузькій прибережній смузі довжиною 55 км, уздовж якої також тягнуться піски, багаті торієм. Дослідження, що охопили 8513 чоловік з числа проживаючих на цій території, показали, що дана група людей одержує в середньому 3,8 мілізівертів у рік на людину. З них більше 500 чоловік одержують понад 8,7 мілізівертів у рік. Біля 60 чоловік одержують річну дозу, що перевищує 17 мілізівертів, що в 50 разів більше середньої річної дози зовнішнього опромінення від земних джерел радіації. Ці території в Бразилії й Індії є найкраще вивченими "гарячими точками" нашої планети. Але в Ірані, наприклад, у районі містечка Рам-сер, де б'ють ключі, багаті радієм, були зареєстровані рівні радіації до 400 мілізівертів у рік. Відомі й інші місця на земній кулі з високим рівнем радіації, наприклад, у Франції, Нігерії, на Мадагаскарі. За підрахунками НКДАР ООН середня ефективна еквівалентна доза зовнішнього опромінення, що людина одержує за рік від земних джерел природної радіації, складає приблизно 350 мікрозівертів, тобто не набагато більше середньої індивідуальної дози опромінення через радіаційний фон, створюваний космічними променями на рівні моря.

3.4.6.Внутрішнє опромінення

У середньому приблизно 2/3 ефективної еквівалентної дози опромінення, що людина одержує від природних джерел радіації, надходить від радіоактивних речовин, що потрапили в організм із їжею, водою і повітрям. Зовсім невелика частина цієї дози приходиться на радіоактивні ізотопи типу вуглецю-14 і тритію, що утворюються під впливом космічної радіації. Все інше надходить від джерел земного походження. У середньому людина одержує близько 180 мікрозівертів у рік за рахунок калію-40, що засвоюється організмом разом з нерадіоактивними ізотопами калію, необхідними для життєдіяльності організму. Однак значно більшу дозу внутрішнього опромінення людина одержує від нуклідів радіоактивного ряду ура-ну-238 і в меншому ступені від радіонуклідів раду торію-232. Деякі з них, наприклад, нуклідисвинцю-210 і полонію-210, надходять в організм із їжею. Вони концентруються в рибі і молюсках, тому люди, які споживають багато риби і інших дарунків моря, можуть одержати відносно високі дози опромінення. Десятки тисяч людей на Крайній Півночі харчуються в основному м'ясом північного оленя, у якому обидва згаданих вище радіоактивних ізотопи присутні в досить високій концентрації. Особливо великий вміст полонію-210. Ці ізотопи потрапляють в організм оленів узимку, коли вони харчуються лишайниками, у яких накопичуються обидва ізотопи. Дози внутрішнього опромінення людини від полонію-210 у цих випадках можуть у 35 разів перевищувати середній рівень. Люди, що живуть у Західній Австралії в місцях з підвищеною концентрацією урану, одержують дози опромінення у 75 разів перевищуючій середній рівень, оскільки їдять м'ясо і тельбух овець і кенгуру. Перш ніж потрапити в організм людини, радіоактивні речовини, як і в розглянутих вище випадках, проходять по складних маршрутах у навколишньому середовищі, і це доводиться враховувати при оцінці доз опромінення, отриманих від якого-небудь джерела.


Глава 4. Основні техногенні джерела забруднення навколишнього середовища
4.1. Енергетика і її вплив на навколишнє середовище
4.1.1. Традиційні види енергії
4.1.2. Теплоенергетика і її вплив на навколишнє середовище
4.2. Радіоактивне забруднення
4.2.1. Гідроенергетика і її вплив на навколишнє середовище
4.2.2. Ядерна енергетика і її вплив на навколишнє середовище
4.2.3. Захист навколишнього середовища від шкідливого впливу енергетики
4.2.4. Альтернативні джерела енергії
4.2.4.1. Енергія вітру
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru