Екологія - Юрченко Л.І. - Об'єкти і суб'єкти державного моніторингу та їхня діяльність

Моніторинг об'єктів навколишнього середовища здійснюють суб'єкти моніторингу (таблиця 3.2) за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів. Фінансуються роботи за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах згідно з чинним законодавством.

Рис. 3.2.

Схема державної системи моніторингу довкілля

Таблиця 3.2

Суб'єкти спостереження моніторингу довкілля в Україні та об'єкти їхніх спостережень

Закінчення табл. 3.2

Основними завданнями суб'єктів державного екологічного моніторингу є довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля. Вони забезпечують аналіз стану довкілля та прогнозують його зміни, надають інформаційно-аналітичну підтримку в прийнятті управлінських рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Суб'єкти ДСМД забезпечують удосконалення підпорядкованих їм мереж спостережень за станом довкілля, уніфікацію методик спостережень і лабораторних аналізів і систем контролю, створення банків даних для багатоцільового колективного використання з допомогою єдиної комп'ютерної мережі, яка забезпечує автономне і спільне функціонування складових цієї системи та її зв'язок з іншими інформаційними системами, що діють в Україні і за кордоном.

Відносини суб'єктів системи моніторингу ґрунтуються на спільній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки, координації дій під час планування, організації та проведення спільних заходів з моніторингу довкілля, ефективному використанні наявних організаційних структур, засобів спостережень за об'єктами довкілля та комп'ютеризації роботи усієї ДСМД.

Для підвищення ефективності роботи державної та регіональних програмам моніторингу довкілля організовано розробку методичних рекомендацій з підготовки регіональних та державної програм моніторингу довкілля. З 2002 р. створюються регіональні системи ДСМД в Донецько-Придніпровському регіоні.

Ведуться науково-дослідні роботи в цьому напрямі в столиці України, розроблено "Програму створення системи моніторингу довкілля міста Києва". Ведуться такі роботи і в інших областях, але створення вказаних систем стримується слабкою матеріально-технічною базою служб спостережень.

Основні напрями удосконалення державної системи моніторингу

У роботі ДСМД, особливо в умовах обмежених ресурсів, слід прагнути до гармонізації національної системи моніторингу довкілля із системами моніторингу, поширеними в Європі. Шляхи гармонізації лежать в площині розробки спільних стандартів і форматів екологічної інформації, екологічного тезаурусу та налагодження обміну інформацією. Це дозволить розробити стандартизовану систему показників стану довкілля, забезпечить майбутню інтеграцію ДСМД до загальноєвропейської системи моніторингу довкілля.

Поліпшення роботи ДСМД на державному та регіональному рівнях повинно здійснюватися шляхом органіації та координації робіт з питань підготовки регіональних та державної програм моніторингу довкілля. Необхідно удосконалення наявної нормативно-правової та організаційно-методичної бази ДСМД. Для цього в рамках Мінекоресурсів розроблено методичні засади підготовки державних програм моніторингу довкілля.

Зокрема було створено рекомендації щодо вдосконалення мереж спостережень вод, опрацьовано вимоги щодо обладнання типових пунктів контролю природних та стічних вод, створення баз данних спостережної мережі (атмосфера, гідросфера) мінекоресурсів.

Доцільно проводити роботи за міжгалузевою науково-технічною програмою "Екологогічна діагностика, експертиза, моніторінг", забезпечити розробку "Единого міжвідомчого керівництва по організації та здійсненню державного моніторінгу вод", в якому визначити розподіл функцій між суб'єктами державного моніторінгу вод, чітко окреслити вимоги щодо належної точності спостережень за складом та властивостями відповідного середовища.