Екологія - Юрченко Л.І. - Моніторинг земель

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.93р. № 661 було затверджено "Положення про моніторинг земель." Моніторинг земель, відповідно до "Земельного кодексу України", є системою спостереження за станом земельного фонду (зйомки, обстеження і пошукові роботи на відповідних територіях) з метою вчасного виявлення його змін, оцінки та ліквідації наслідків негативних процесів у землекористуванні. За результатами оцінки стану земельного фонду суб'єктами моніторингу складаються відповідні прогнози та рекомендації щодо землекористування.

Залежно від терміну та періодичності проведення такі спостереження поділяють на базові (вхідні, що фіксують стан об'єкту спостережень на момент початку моніторингу), періодичні (через рік і більше) і оперативні (фіксують поточні зміни).

Моніторинговій оцінці підлягають стан використання угідь, окремих полів та земельних ділянок, процеси, пов'язані зі змінами родючості ґрунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунтів, заболочення і засолення), забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами, а також стан берегових водойм, гідротехнічних споруд, процесів, пов'язаних з утворенням Rpів, зсувів, сельових потоків, землетрусів.

В рамках даного моніторингу спостереження проводять за станом земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазовидобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненнями токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів.

У ґрунтах України за останні п'ять років в цілому відзначено загальну тенденцію до зниження середнього вмісту пестицидів, натомість забруднення ґрунтів токсикантами промислового походження у містах залишається високим. Наприклад у Костянтинівні та Маріуполі позначилося підвищення вмісту свинцю до 6-8 ГДК. Останнім часом реєструється високий вміст свинцю і в ґрунтах міста Києва.

Моніторинг радіаційного стану територій

За даними близько 180 пунктів спостережень гідрометеорологічної служби в Україні потужність експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінювання на більшості території країни за останні п'ять років змінювалася у межах 5-24 мкР/год., тобто була близькою до природних рівнів. На пунктах контролю, розташованих на забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС території, гамма фон становить в 39мкР/год., зокрема максимальні рівні ПЕД зареєстровано в пунктах "Чорнобиль" (35 мкР/год) та "Коростень" (39 мкР/год).

У Києві гамма-фон коливається у межах 8-18 мкР/год (пересічно протягом року 12 мкР/год). У районах діючих АЕС ПЕД гамма-випромінювання знаходиться у таких межах: Запорізька АЕС - близько 20 мкР/год; Південно - Українська АЕС - 18 мкР/год; Рівненська АЕС -17мкР /год; Хмельницька АЕС -23 мкР/год.

Радіаційне навантаження на приземний шар атмосфери створюється внаслідок дії ¹³⁷С8 і ⁹⁰Бг чорнобильського походження та природних радіонуклідів. Якщо відокремити природну компоненту, то можна відзначити, що на більшості території України спостерігається стійка тенденція до зниження вмісту ¹³⁷С8 та ⁹⁰Бг чорнобильського походження як у приземному шарі атмосфери, так і в опадах.

На радіаційний стан дніпровських водних об'єктів значний вплив чинять гідрометеорологічні умови та радіаційна ситуація, що склалися безпосередньо на територіях, найзабрудненійшіх радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Головним джерелом надходження радіонуклідів до каскаду дніпровських водосховищ залишається р. Прип'ять.

У 2002 р. гідрометеорологічні умови 30-ти кілометрової зони відчуження, на відміну від попередніх років, не призвели до ускладнень радіаційної ситуації на водних об'єктах зони дніпровської водної системи. В цей час максимальний (520Бк/м) та середньорічний вміст (225Бк/ м) ⁹⁰Бг у водах ріки Прип'ять на ділянці біля міста Чорнобиля були найнижчими за весь післяаварійний період, а ¹³⁷С8 (відповідно 380 та 106 Вк/ м) одним з найнижчих.

Значне зниження вмісту радіонуклідів, що виносяться із зони відчуження спостерігається уже в Київському та Канівському водосховищах. Вміст ⁹⁰Бг зменшується внаслідок розведення забруднених вод чистішими водами Дніпра та Десни. Зниження вмісту ¹³⁷С8 у водах водосховищ дніпровського каскаду зумовлюється також процесами седиментації.

В урбанізованих ландшафтах зони відчуження ЧАЕС (Київського Полісся) інтенсивно проходять демутаційні процеси. Одним з головних є демутація урбанізійних фітоценозів, тобто такі сукцесійні зміни, які теоретично повинні забезпечити "повернення" рослинних спільнот міст в їхній природний стан.

Багаторічні дані на базовій мережі спостережень за станом радіаційного забруднення навколишнього середовища свідчать про те, що довкілля України залишається ще не досить сприятливим для здоров'я людини і значно не поліпшилось проти попередніх років.