Екологія - Юрченко Л.І. - 7.1. Етапи становлення та розвитку екологічного аудиту

Вивчивши дану тему, Ви повинні знати:

o Етапи становлення та розвитку екологічного аудиту.

o Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької

o діяльності.

o Мета, задачі, рівні та принципи екологічного аудиту.

o Суб'єкти діяльності та об'єкти дослідження в ході екологічного аудиту.

o Критерії обов'язковості проведення екологічного аудиту.

o Процедура проведення екологічного аудиту;

o Захист комерційної таємниці під час використання матеріалів аудиторської перевірки.

o Особливості правового регулювання доступу до інформації в екологічній сфері.

o Правові основи аудиту відповідності діяльності підприємства

o вимогам забезпечення екологічної безпеки.

o Екологічний аудит як інструмент підвищення інвестиційної привабливості підприємства

7.1. Етапи становлення та розвитку екологічного аудиту

З початку 70-х рр. XX ст. підприємства та компанії країн Європи і Північної Америки стали нести юридичну відповідальність за нанесення збитку навколишньому середовищу, що приводило їх до додаткових фінансових утрат. У цьому зв'язку підприємства почали оцінювати відповідність своєї діяльності нормам екологічного законодавства. За деякими ознаками такий підхід нагадував фінансовий аудит і тому одержав назву екологічного аудиту.

До середини 80-х рр. екологічний аудит сформувався як метод внутрішнього адміністративного керування для посилення контролю за діяльністю підприємства. Цей напрямок екологічного аудиту, введений Міжнародною торгівельною палатою, включав також оцінку відповідності стратегії діяльності компаній нормам екологічного законодавства.

Екоаудит одержав широке поширення в промислово розвинутих країнах - у Канаді, Великобританії, Нідерландах, США, Швеції, країнах ЄС і Східної Європи. В числі перших, що розробили власні програми экоаудиту, були компанії US Steel, Allied Chemical і Occidental Petroleum.

У 1984 р. національне Агентство з охорони навколишнього середовища США розробило концепцію аудиту для федеральних агентств. Близько 40 різних федеральних агентств до 1987 р. розробили свої програми экоаудиту. Міністерство оборони США проводило екоаудит своїх військово-повітряних баз і підприємств, а відповідні протоколи представлялися на запит громадськості. Проведення екоаудиту у Франції пов'язано з підвищеним ризиком аварій, що підпадають під чинність директиви ЄС по Севезо 67/548 від 1982 р. Ця Директива з'явилася після двох великих аварій на хімічних підприємствах у Фликсборо (Великобританія, 1974 р.) і в Севезо (Італія, 1976 р.).

Екологічний аудит виділився в окремий вид аудиту в ході придбання чи передачі нерухомого майна і почав проводитися практично в рамках усіх угод з купівлі-продажу нерухомості в країнах Західної Європи і США.

Екологічний аудит став відігравати важливу роль у врегулюванні конфліктів між національними органами з охорони навколишнього середовища і компаніями-порушниками екологічного законодавства за умов, коли причина правопорушення - відсутність екологічної програми на підприємстві чи неадекватність її екологічним вимогам. В ході врегулювання позовів проти порушників природоохоронного законодавства постійно застосовувались обов'язкові програми екологічного аудиту.

Широкий розвиток одержав спеціалізований екологічний аудит з проблеми мінімізації відходів, оцінки безпеки виробленого продукту, питань професійних захворювань, контролю забруднення конкретних природних середовищ, промислової гігієни й ін. Тому крім терміну "екологічний аудит" (environmental auditing) в міжнародній практиці зя'явився широко розповсюджений термін "аудит з питань здоров'я, безпеки і навколишнього середовища" (health, safety and environment audit).

До кінця 1990 р. комерційні банки в ряді промислово розвинутих країн стали використовувати екологічний аудит з метою мінімізації ризиків неплатежів за позичками. Зазначені ризики обумовлені недоліками організації діяльності з охорони навколишнього середовища підприємств-позича-льників. В останні роки екологічний аудит застосовується міжнародними банками розвитку як інструмент управління навколишнім середовищем з використанням для цього оцінки минулої і поточної природоохоронної діяльності компаній і структур, що ними фінансуються.

Починаючи з 1991 р. у рамках програми "Відповідальний підхід" розроблені норми перевірки безпеки виробничих об'єктів корпорації "Сольвей" (Бельгія, хімічна промисловість) з використанням міжнародної системи норм безпеки. З кінця XIX ст. стрімко зростає чисельність аудиторських перевірок дотримання норм безпеки й екологічних вимог на фармацевтичних заводах компанії "Роше" у Швейцарії, Південно-Східній Азії, Австралії і Латинської Америки.

Сучасний екологічний аудит - це не тільки перевірка стану підприємства на предмет відповідності вимогам природоохоронного законодавства, але й основа для розробки комплексу заходів для запобігання його можливих порушень. У такий спосіб экоаудит перетворюється з "рутинного інструмента" контролю за дотриманням закону в економіко-правовий інструмент стимулювання природоохоронної діяльності підприємства.