Екологія довкілля. Охорона природи - Грицик В. - 4.4. Охорона і раціональне використання водних ресурсів

Проблема забезпечення належної кількості і якості води є однією з найважливіших і має глобальне значення. В природі відбувається постійний кругообіг води, котрий забезпечується за рахунок випаровування, транспірації води рослинами, випадання опадів. Швидкість водообміну характеризується такими даними: світовий океан - 2500 років, підземні води - 400, води озер -17, води боліт - 5 років. У річках водообмін відбувається за декілька днів, а в організмі людини - за декілька годин.

У процесі кругообігу вода транспортує тепло, розчиняє та переносить різноманітні речовини, руйнує й перетворює літосферу, бере участь у метеорологічних і гідрологічних процесах, є середовищем існування різних живих організмів. Кількість і якість води відновлюються, якщо забезпечуються необхідні для цього умови. Проте розвиток промисловості, транспорту, сільського господарства, урбанізація призводять до того, що природні водойми вже не можуть самоочищатися і самовідновлюватися. Тому необхідні спеціальні заходи з їх охорони.

Охорона вод - це система заходів, спрямованих на запобігання та усунення наслідків забруднення, засмічення і виснаження вод. Вона передбачає встановлення видів та рівнів водоспоживання і водовідведення, контроль показників якості води, розробку методів та засобів очищення стоків.

4.4.1. Водокористування і водоспоживання

Водокористування - це використання водних об'єктів для задоволення потреб населення та об'єктів господарської діяльності.

Характеристикою складу і властивостей води, що визначає її придатність для конкретних видів водокористування, є якість води. Ознака, за якою оцінюється якість води по видах водокористування, називається критерієм якості води.

Обмеження на водокористування, зумовлені забрудненням, яке небезпечне для здоров'я або погіршує санітарні умови життя людей, називають гігієнічними критеріями. Водні об'єкти вважаються забрудненими, якщо показники складу і властивостей води в них змінилися під прямим чи опосередкованим впливом виробничої діяльності і побутового використання населенням, і частково або повністю непридатні для одного з видів водокористування.

Критерієм забруднення води є погіршення її якості внаслідок зміни органолептичних властивостей і появи шкідливих речовин для людини, тварин, птахів, риб, кормових та промислових організмів, а також підвищення температури води, що порушує умови нормальної життєдіяльності водних організмів. Придатність складу і властивостей поверхневих вод, які використовуються для господарсько-питного водопостачання і культурно-побутових потреб населення, а також для рибогосподарських цілей визначається за їх відповідністю вимогам і нормативам, викладеним у "Правилах охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами".

Розрізняють водокористування таких категорій:

1) використання водного об'єкту в якості джерела централізованого чи нецентралізованого господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості;

2) використання водного об'єкту для купання, спорту й відпочинку населення, а також використання водних об'єктів, що знаходяться в межах населених пунктів;

3) використання водного об'єкту для рибогосподарських цілей.

Для кожної з цих категорій передбачено вимоги щодо вмісту зважених і плаваючих часток (речовин), запахів, присмаків, забарвлення, температури, реакції рН, мінерального складу, вмісту розчиненого кисню, біохімічної потреби води в кисні, збудників хвороб і отруйних речовин.

Згідно з ГОСТ 17.1.1.03-86 водокористування класифікується за такими ознаками:

o за цілями - господарсько-питне, комунально-побутове, промислове, сільськогосподарське, для потреб енергетики, для рибного господарства, для водного транспорту і лісосплаву, для лікувальних і курортних потреб тощо;

o за об'єктами водокористування - поверхневі, підземні, внутрішні та територіальні морські води;

o за способом використання - з вилученням води та її поверненням, з вилученням води без повернення, без вилучення води;

o за технічними умовами водокористування - з застосуванням технічних споруд, без застосування споруд.

При водокористуванні має місце водоспоживання, котре може бути безповоротним, повторним, оборотним. З метою раціонального використання води запроваджено норми споживання води на одного мешканця та на умовну одиницю продукції підприємств кожної з галузей промисловості. В районах з обмеженими водними ресурсами слід дотримуватися водогосподарського балансу, котрий передбачає порівняння водокористування з потенційними ресурсами водних басейнів.

За характером використання води системи водопостачання поділяються на прямотічні, послідовні, оборотні, підживлювальні.

Прямотічна вода використовується у виробничому процесі один раз, після чого скидається у водойми або в каналізацію.

Послідовно використовувана вода споживається в декількох технологічних процесах.

Оборотна вода використовується у виробництві багаторазово, з періодичним або неперервним її очищенням. На добре обладнаних підприємствах показник ступеня оборотного та послідовного водопостачання становить 30-90%. При цьому спорудження водозворотних систем у 10 разів дешевше, ніж будівництво очисних установок відповідної потужності.

Навколо водозабору чи іншого джерела водопостачання влаштовуються зони санітарної охорони, в котрих встановлюється особливий режим охорони вод від забруднення хімічними речовинами та шкідливими організмами, а також стічними водами.