Екологія довкілля. Охорона природи - Грицик В. - 4.6.2. Червоні книги і списки рідкісних та зникаючих видів

Ідея створення першої Червоної книги належить відомому англійському зоологу Пітеру Скопу. Червона книга - це систематизоване зібрання фактів про унікальних представників флори й фауни, над якими нависла загроза зникнення у глобальному масштабі. Головне її завдання полягає у фіксуванні й поширенні інформації про рідкісні і зникаючі види організмів як серед фахівців, так і в широких колах громадськості, оскільки для того, щоб охороняти якийсь вид рослини чи тварини, потрібно якомога більше про нього знати - зовнішній вигляд, географічне поширення, ступінь загрози, особливості біології і т.п. Крім того, вона передбачає певну моральну відповідальність суспільства країни, на території якої мешкає вид, який є "глобально під загрозою" перед усім людством.

Перше видання Міжнародної Червоної книги було підготоване в результаті діяльності "Комісії по рідкісних і зникаючих видах" (Survival Service Comission) Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (МСОП - IUCN, International Union for Conservation of Nature and Natural Resources) і опубліковане в 1966 p. У розширеному й доповненому вигляді "Червона книга МСОП" складалася з п'яти томів, що були присвячені ссавцям, птахам, земноводним і плазунам, рибам та рослинам і вийшли в світ у ] 978-1979 pp. У Червону книгу МСОП потрапили 281 вид і підвид ссавців, 396 - птахів, 105 - плазунів, 41 - земноводних, 194 - прісноводних риб і 250 видів вищих рослин.

Кожному виду в Червоній книзі присвячена окрема стаття, в якій наводяться дані про його ареал (географічне поширення), зовнішній вигляд, місця мешкання, особливості біології, чисельність і причини її змін. Для визначення ступеня загрози було передбачено 7 категорій:

I - вимерлі (Extinct) таксони, представники яких не траплялися в природі протягом останніх 50 років;

II - загрожені (Endangered) таксони, які знаходяться під реальною загрозою зникнення і збереження яких неможливе без здійснення спеціальних заходів з охорони;

III - вразливі (Vulnerable) таксони, яким наданий час не загрожує вимирання, але які через низьку чисельність є кандидатами для віднесення їх до категорій І і II;

IV - рідкісні (Rare) таксони, що мають дуже обмежений ареал, скорочення якого становить небезпеку для їх існування;

V - невизначені (Indeterminate) таксони - ті, які відносяться до однієї з попередніх 4-х категорій, але по відношенню до яких немає достатньо повної інформації;

VI - відновлені види (Out of Danger), які раніше перебували під загрозою зникнення, але завдяки прийнятим заходам з охорони зараз знаходяться поза небезпекою;

VII - недостатньо вивчені (Insufficiently Known) - таксони, що вірогідно перебувають під загрозою, але точна інформація про них відсутня.

Важливою подією в справі охорони рідкісних і зникаючих видів флори й фауни стало прийняття в 1973 р. у Вашингтоні спеціальної Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (Convention on International Trade in Endangered Species in Wild Fauna and Flora CITES). На даний час конвенцію підписали понад 100 країн, у т.ч. й Україна. Затверджені списки видів рослин і тварин, експорт та імпорт яких регулюються відповідно з Конвенцією СІТЕС. Ці списки зведено у три Додатки, які включають відповідно: І - перелік видів, котрі знаходяться під загрозою зникнення і торгівля якими заборонена; II - види, що не перебувають під прямою загрозою, але можуть стати такими, якщо торгівля ними не буде суворо регламентована. У Додаток III будь-яка з країн, що підписали Конвенцію, може включити рідкісні види своєї флори й фауни, торгівля якими регламентується в її межах.

Таблиця 4.1. Кількісний і якісний склад основних таксономічних груп біоти в І і II виданнях Червоної книги України

Видання Червоної книги МСОП стало поштовхом до публікації численних національних і регіональних Червоних книг. Однією з них була Червона книга УРСР (1980). Наступне видання Червоної книги України значно відрізнялося від першого як по кількісних показниках видового складу, так і по суті фактичного матеріалу (табл.4.1). Два томи цієї Червоної книги - "Тваринний світ" і " Рослинний світ" вийшли друком відповідно у 1994 і 1996 р.

Як національні, так і Міжнародна Червона книга постійно перевидається і доповнюється у кількісному і в якісному відношеннях. У порівнянні з виданням 1978-1979 pp., Червоний список тварин світу (IUCN Red List of Threatened Animals), які є під загрозою, у 1996 р. містить у 2-3 рази більше таксонів хребетних тварин і декілька тисяч видів безхребетних. З 1994 р. змінився і принцип визначення категорій загрози для окремих таксонів. Нова система передбачає 7 категорій, які визначаються за двома головними критеріями: змінами розмірів ареалу і змінами чисельності популяції за останні 10-20 років: EX (extinct) - "зниклий": таксон вважається зниклим, якщо не

залишається сумнівів, що загинула остання особина. CR (critically endangered) - "критично загрожений": категорія застосовується щодо таксонів, для яких існує дуже високий ризик зникнення в природі у найближчий час. Критично загроженими вважаються види, зменшення чисельності (ареалу) яких становило понад 80% протягом останніх 10 років або трьох поколінь (виду). EN (endangered) - "таксон під загрозою зникнення": застосовується щодо таксонів, які не належать до попередньої категорії, але для яких існує дуже високий ризик зникнення в природі в недалекому майбутньому. Вид перебуває під загрозою зникнення, якщо зменшення його чисельності (скорочення ареалу) становить понад 50% протягом останніх 10 років або трьох поколінь (виду). VI) (vulnerable) - "вразливий": застосовується щодо таксонів, які не належать до попередніх двох категорій, але для яких існує високий ризик зникнення в природі у "середньо-віддаленому" (за визначенням МСОП - прим, автора) майбутньому (20-50 років). Вид вважається вразливим, якщо

зменшення його чисельності (скорочення ареалу) становить принаймні 20% протягом останніх 10 років або трьох поколінь (виду).

LR (lower risk) - "низький ризик": категорія застосовується щодо таксонів, стан яких оцінюється як "загрожений", але ступінь загрози не відповідає жодній з попередніх категорій. Виділяють 3 підкатегорії:

LR / cd (conservation dependent) - "залежить від охорони": таксони, які знаходяться під спеціальною охороною їх популяцій чи біотопів, припинення якої спричинить перехід до "загроженого" стану протягом 5 років;

LR / nt (near threatened) - "близький до зліроженого": таксони, що не відносяться до попередньої підкатегорії, але с бли іь-кими до "вразливого" стану;

LR/lc (least concern) - "принаймні відноситься": таксони, що не належать до жодної з попередніх пілкатегорій.

DD (data deficient) недостатньо даних": застосовується до таксонів, які потенційно можуть перебувати під загрозою зникнення, але точні дані щодо змін їх чисельності чи ареалу відсутні.

NE (not evaluated) - "не оцінений": таксон знаходиться під загрозою, ступінь якої не з'ясований. Екологами доведено, що виживання окремих біологічних видів можна забезпечити лише у випадку збереження біотичних угруповань, компонентами яких вони є, а також ландшафтів, якими ні угруповання пов'язані екологічно й філоненогенетично. Тому я кіно на початковому етапі розвитку природоохоронної концепції основну увагу приділяли збереженню генофонду рідкісних і зникаючих видів, то сучасна природоохоронна парадигма передбачає охорону не тільки окремих видів, а й цілих природних екосистем і ландшафтів.

В результаті у багатьох країнах видані "Зелені книги" (зведення про рідкісні і такі, що знаходяться під загрозою, рослинні угруповання), "Білі книги" (зведення про біотопи - оселища рідкісних видів організмів, яким загрожує деградація чи знищення) і ти. Зокрема, у "Зеленій книзі Української PCP" (1987) описані 127 рідкісних, зникаючих і типових рослинних угруповань (синтаксонів), наведені мотиви й категорії їх охорони, поширення і видовий склад.