Екологія і організація природоохоронної діяльності - Шматько В.Г. - Розділ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

6.1. Економічна ефективність витрат на охорону та раціональне використання ресурсів

Обгрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною навколишнього природного середовища. Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, екологічними, економічними, соціально-економічними, еколого-економічними результатами.

Соціальними результатами природоохоронних заходів є скорочення захворюваності людей, зростання тривалості їхнього життя, умови життєдіяльності нинішнього та майбутніх поколінь, збереження пам'ятників природи та історичних цінностей.

Економічні результати передбачають скорочення збитків, що завдаються природі, економію витрати природних ресурсів, зниження забруднення навколишнього середовища, зростання продуктивності фауни, підвищення працездатності людей.

Екологічні результати - це зниження негативних впливів на природу, покращання стану флори та фауни, зменшення витрати природних ресурсів.

Соціально-економічні результати оцінюються за комплексними показниками покращання рівня життя людей, ефективності суспільного виробництва, зростання національного багатства країни.

Еколого-економічні результати - це зниження витрачання природних ресурсів, зменшення збитків, що завдаються навколишньому середовищу забрудненнями.

Весь комплекс природоохоронних заходів і програм з охорони ресурсів повинен відповідати інтересам охорони природи та здоров'я людини і забезпечувати максимальний загальноекономічний ефект.

Економічне обгрунтування програм охорони та раціонального використання природних ресурсів базується на порівнянні економічних результатів з витратами на їх здійснення (табл. 6.1).

Таблиця б. 1. Показники економічної ефективності

Крім позитивних економічних результатів від впровадження заходів з охорони та раціонального використання природних ресурсів, досягається підвищення екологічного та соціального рівня, які є складовими соціально-загальноекономічної ефективності.

Екологічний рівень природоохоронних програм визначається зменшенням негативного впливу на навколишнє середовище й обмеженням надходжень забруднюючих речовин у біосферу, збільшенням кількості та поліпшенням якості придатних до використання земельних, лісових, водних та інших природних ресурсів.

Соціально-економічний рівень передбачає підвищення екологічної комфортності проживання населення на забруднених територіях та збільшення національного багатства регіону. Його результати відбиваються в поліпшенні фізичного стану людини й зниженні захворюваності, збільшенні тривалості життя, поліпшенні умов праці й відпочинку; у виробництві екологічно чистих продуктів харчування; у підтриманні екологічної рівноваги, збереженні естетичних цінностей природних ландшафтів, пам'яток природи, заповідних зон та інших територій; у створенні сприятливих умов для зростання творчого потенціалу особистості і розвитку культури, вдосконаленні свідомості людини.

Соціально-економічні результати ґрунтуються на заощадженні або запобіганні втратам природних ресурсів у всіх сферах економіки, а також у сфері особистого споживання, що досягається завдяки впровадженню природоохоронних заходів.

Загальна ефективність природоохоронних витрат визначається на всіх стадіях розробки і виконання програм у галузі охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів, при проектуванні об'єктів господарського і природоохоронного призначення, а також при оцінці результатів виконання екологічних заходів.

Мета визначення загальної економічної ефективності природоохоронних витрат:

- виявлення загальноекономічних результатів витрат на охорону навколишнього середовища;

- аналіз динаміки ефективності зазначених витрат та темпів їх зростання або скорочення;

- оцінка галузевих та регіональних пропорцій при розподілі капітальних вкладень;

- характеристика розрахункової і фактичної ефективності витрат;

- прийняття рішень щодо черговості здійснення природоохоронних заходів.

Показник загальної економічної ефективності природоохоронних витрат (Пе) обчислюється як відношення річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених витрат, які сприяли досягненню цього ефекту (тобто експлуатаційних витрат і капіталовкладень, приведених до однакової розмірності за нормативом ефективності):

де Еу - повний економічний ефект і-го виду (і = 1,2,3,..., п), що сприяє запобіганню (скороченню) витрат на .і-му об'єкті (і - 1, 2, 3, т), який розташований у зоні поліпшення стану навколишнього середовища;

В - витрати, що сприяли одержанню повного економічного ефекту;

С - річні експлуатаційні витрати на утримання та обслуговування природоохоронного призначення, які забезпечили повний економічний ефект;

Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень природоохоронного призначення;

К - капітальні вкладення в будівництво основних фондів природоохоронного призначення.

Загальна економічна ефективність капітальних вкладень у природоохоронні заходи (Еад) визначається діленням річного обсягу повного економічного ефекту (виключаючи експлуатаційні витрати на утримання і обслуговування природоохоронних об'єктів (С) на суму капітальних вкладень, що забезпечили цей результат:

Показник загальної ефективності капітальних вкладень порівнюється з нормативним і фактично досягнутим.

Додатковими показниками ефективності витрат на охорону навколишнього середовища є:

а) відношення показника зменшення негативного впливу господарської та іншої діяльності на довкілля (Н) до витрат, що сприяли цьому зменшенню (В). Визначається за формулою:

б) відношення показника поліпшення стану навколишнього середовища регіону (Н) до витрат, що сприяли поліпшенню (В). Визначається за формулою:

Розрізняють загальний і розрахунковий економічний ефект від здійснення природоохоронних витрат.

Перший стосується галузей виробничої і невиробничої сфери і визначається за даними приросту економічної оцінки природних ресурсів або приросту продукції, а другий - окремих підприємств, адміністративних регіонів, виробничо-промислових комплексів і визначається приростом прибутку або зниженням собівартості продукції.

У галузях, організаціях та установах невиробничої сфери, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету, методи визначення загального і розрахункового ефекту залежить від економії середньорічних витрат.

Економічний ефект від зменшення захворюваності працівників завдяки поліпшенню стану довкілля природоохоронними заходами визначається сумою таких показників:

а) ефект від запобігання втрат продукції за час хвороби робітників, зайнятих у сфері матеріального виробництва, обчислюється за формулою:

де П - середній обсяг продукції, що припадає на один відпрацьований людино-день;

Ч - чисельність працівників, що внаслідок погіршання стану довкілля протягом року хворіли або доглядали захворілих;

Р2, Р| - середньорічна кількість людино-днів роботи одного працівника до і після проведення природоохоронного заходу;

б) ефект від скорочення суми виплат (за рахунок фонду соціального страхування за період тимчасової і постійної не працездатності) працівникам, які захворіли внаслідок забруднення довкілля, визначається за формулою:

де Чд - чисельність працівників, які отримали допомогу у зв'язку з тимчасовою і постійною втратою працездатності через хворобу протягом року;

Вд - середній розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка припадає на один день захворювання;

в) скорочення витрат у системі охорони здоров'я на лікування працівників, що захворіли внаслідок забруднення навколишнього середовища, визначають за формулою:

де За, Зс - середні витрати в системі охорони здоров'я, які припадають на один день лікування хворого відповідно в амбулаторних чи стаціонарних умовах;

Ча, Чс - чисельність хворих, які лікувалися в тих самих умовах;

Да, Дс - середня кількість днів перебування одного хворого в амбулаторних чи стаціонарних умовах.

Крім того, визначається повний економічний ефект від підвищення продуктивності праці робітників в умовах поліпшеного стану довкілля, рекреаційних зон (рис. 6.1).

Загальний ефект від більш продуктивного використання основного виробничого обладнання в умовах поліпшеного стану навколишнього середовища оцінюється річним приростом продукції, одержаним завдяки скороченню простоїв обладнання в ремонті, збільшенню фонду машинного часу, скороченню витрат на всі види ремонту і обслуговуванню, зростанню продуктивності праці робітників, зайнятих на обслуговуванні обладнання з підвищеною надійністю та ремонтопридатністю.

Рис. 6.1. Складові повного економічного ефекту від поліпшення екологічного стану

Розрахунковий ефект від запобігання передчасному зношуванню основних фондів при використанні природних ресурсів низької якості або роботи обладнання в забрудненому середовищі визначається як економія витрат на поточні капітальні ремонти і приріст прибутку від збільшення строків експлуатації обладнання (П), який визначають за формулою:

де В0 -вартість обладнання; Кр - коефіцієнт рентабельності виробничих фондів; Т2, Т| - тривалість роботи обладнання відповідно до і після впровадження природоохоронного заходу.

Загальний ефект від підвищення продуктивності (або від запобігання її зниженню) визначається за формулою:

де 02, Оі - річна економічна оцінка сільськогосподарських угідь до і після проведення заходу;

Б - площа на яку поширюється дія природоохоронного заходу.

У разі, коли економічної оцінки земельних ресурсів немає, загальний економічний ефект обчислюють за формулою:

де П2, Пі - середньорічний приріст продукції на одиницю угідь до і після проведення природоохоронних заходів.

Економічний ефект від підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь розраховують за допомогою приросту прибутку в середньому за рік (при зміні собівартості продукції у землекористувача після проведення природоохоронних заходів):

де Г,, Г2 - середній багаторічний вихід продукції з площі, яка підпадає під дію природоохоронного захисту, відповідно до і після його впровадження;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції даного виду;

С], С2 - собівартість одиниці продукції до і після здійснення природоохоронного заходу.

Загальний ефект від підвищення (або від запобігання зниженню) якості промислової продукції переробних підприємств сільського господарства оцінюють за річним приростом продукції після проведення природоохоронного заходу, а розрахунковий ефект визначають за формулою:

де V,, У2 - середньорічний обсяг продукції відповідно до і після поліпшення екологічного стану;

Ці, Ц2 - ціна одиниці продукції до і після поліпшення стану;

С|, С2 - собівартість одиниці продукції до і після поліпшення екологічного стану.

Загальний ефект від скорочення (або від запобігання збільшенню) витрат на додаткову очистку забрудненої води, атмосферного повітря, рівнів шуму або вібраційного впливу до нормативних вимог визначають річним приростом продукції у сфері матеріального виробництва або скороченням поточних витрат у невиробничій сфері, а розрахунковий ефект обчислюють за формулою:

де С], С2 - собівартість продукції в розрахунку на одиницю ресурсів до і після проведення природоохоронного заходу, яка порівнюється з річним рівнем;

Ур - обсяг ресурсу, що використовувався.

У випадках, коли запобігання забрудненню води і повітря, які використовуються на виробничі, господарські або житлово-комунальні потреби, пов'язані з ліквідацією основних фондів, у розрахунках економічної ефективності природоохоронних заходів враховують залишкову вартість, яку оцінюють як різницю між відновлювальною вартістю і значенням нарахованої амортизації.

При розрахунках показники загальноекономічної ефективності природоохоронних витрат не повинні бути нижчі за відповідні нормативи і звітні показники минулого періоду. Загальний ефект від скорочення витрат галузей невиробничої сфери на санітарну очистку, відновлення зелених насаджень та ґрунтового покриву визначають як суму економічних витрат і приросту продукції, а розрахунковий ефект - відповідно скороченню середньорічних реальних витрат у відповідних галузях і підприємствах. Ефективність заходів з підвищення продуктивності й відновлення насаджень визначається приростом річної економічної оцінки природних ресурсів.

У випадках, коли показники загальноекономічної ефективності не відображають заходів з охорони природних ресурсів, проводиться додатковий контроль і аналіз доцільності проектних варіантів, що розглядаються. Це спонукає до пошуку додаткових резервів підвищення економічності природоохоронних дій.

Порівняльну економічну ефективність додаткових витрат розраховують у відповідності з положеннями "Тимчасової типової методики визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів і оцінки економічних збитків національному господарству внаслідок забруднення навколишнього середовища". Показником економічної ефективності кожного з варіантів є мінімум річних сукупних експлуатаційних витрат і капітальних вкладень з урахуванням фактора часу.

З порівнюваних варіантів з приблизно однаковими значеннями річних експлуатаційних витрат і обсягами капітальних вкладень кращими буде той, який характеризується мінімальними значеннями річних витрат за формулою

де С - експлуатаційні витрати;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К - капітальні вкладення.

У варіантах, які забезпечують вихід на загальний рівень якості охорони природи, витрати розподіляються так:

де Тн - нормативний строк окупності капітальних вкладень (величина, зворотна Ен).

Для заходів, здійснення яких або досягнення ефекту від яких потребує декількох років (відновлення лісових насаджень, рекультивація порушених земель), сумарні витрати визначають з урахуванням часового фактора за формулою:

де г - рік початку будівництва;

К, - капітальні вкладення на захід (будівництво природоохоронного об'єкта) в 1-му році;

Вс - витрати на експлуатацію природоохоронного об'єкта в 1-му році (без реноваційних відрахувань);

Ен.п. _ нормативний коефіцієнт приведення витрат, різних за періодами, в межах яких здійснюється захід (дорівнює 0,08 для звичайних витрат, 0,1 - для витрат на техніку і 0,03 - на відновлення лісових насаджень та рекультивацію земель);

ц - базовий термін, до якого приводяться витрати 1-го року. За базовий термін приймається або початок запланованого періоду, в якому здійснюватимуться заходи, або найпізніший (за всіма варіантами, що підлягають порівнянню) строк введення природоохоронних об'єктів в експлуатацію, чи роки початку і завершення будівництва відповідних споруд.

Якщо роком приведення вважається рік завершення будівництва, коли об'єкт повністю або частково вводиться в експлуатацію і протягом терміну експлуатації відбуваються необхідні додаткові капіталовкладення в об'єкт, порівняльна економічна ефективність визначається за формулою:

де Кп1 - початкові капітальні вкладення, зроблені в 1-му році Кд1 - додаткові капітальні вкладення, зроблені в і-му році

Умовою проведення розрахунків порівняльної економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи є вибір таких варіантів у межах однієї території, за якими досягається однакова (нормативна) якість навколишнього середовища.