Екологія і організація природоохоронної діяльності - Шматько В.Г. - Середньостроковий план

(Програма) - це, як правило, план на п'ятирічний період. Можуть розроблятися плани на 2-3-річні періоди. П'ятирічний план має визначене самостійне значення для реалізації стратегічних цілей довгострокового періоду. Цей вид планування всеоб'ємний, охоплює всю систему показників і різні форми збалансованості. П'ятирічний план розробляється в галузевому, регіональному та програмному розділах для всіх рівнів планового керівництва від народного господарства в цілому до об'єднань, підприємств та їхніх первинних ланок (ділянок, бригад). Тому принципово важливим є визначення чинників, які забезпечують стабільність і збалансованість плану після його затвердження у встановленому порядку. До основних факторів стабільності середньострокового плану слід віднести такі:

- тісна узгодженість середньострокового плану з довгостроковим плануванням і комплексною програмою розвитку та науково-технічного прогресу в екологічному секторі;

- встановлення незмінних об'ємів лімітів капітальних вкладень на розвиток галузі (визначення середньостроковими планами лімітів капітальних вкладень перезатвердженню в річних планах не підлягають);

- незмінність запланованих об'ємів впровадження екологічних заходів, його номенклатури, титульних списків будівництва екологічних об'єктів. Затверджені титульні списки є обов'язковими для замовників, підрядчиків, фінансових, банківських, постачальницьких структур, постачальників обладнання та будівельних конструкцій. Зміни в титульні списки можуть вноситись лише при перегляді проектів у зв'язку з використанням удосконаленого обладнання й прогресивної технології;

- встановлення резервів по впровадженню ресурсозберігаючих технологій та освоєння технологічних капіталовкладень;

- застосування при обґрунтуванні програм системи техніко-економічних нормативів по видах робіт, витратах праці, сировини, матеріалів та паливно-енергетичних ресурсів, а також нормативів використання виробничих потужностей;

- упродовж виконання програми стабільність оптових цін у промисловості, кошторисних цін у капітальному будівництві, тарифів на транспорті.

Збалансованість плану означає кількісну та якісну зваженість і відповідність планів, цілей та всіх видів виробничих ресурсів і має такі форми:

- постадійна - узгодження окремих стадій загального процесу планування (проектування, будівництво, освоєння проектних потужностей);

- ресурсна - узгодженість завдань і показників по окремих видах виробничих ресурсів: обладнання, матеріали, засоби механізації, потужності, робочі місця, трудові ресурси;

- результативна - узгодженість між використанням ресурсів і кінцевими виробничими й економічними результатами процесів по окремих об'єктах галузі, районах та народному господарству в цілому, включаючи міжгалузеві зв'язки;

- тимчасова, чи "лагова" - узгодження окремих стадій, витрат і кінцевих результатів у часі;

- структурна - узгодженість різних пропорцій за напрямками затрат та результатів.

Усі форми балансування плану взаємопов'язані й мають на меті постійне додержання планомірності й ритмічності виробничих процесів, максимальне використання діючого потенціалу, прискорення інтенсифікації та підвищення ефективності суспільного виробництва.

До факторів стабільності й збалансованості середньострокового плану слід віднести дотримання державної планової дисципліни - як на рівні розробки плану, так і його реалізації.

Завдання середньострокового плану мають директивний характер, їх виконання є обов'язковим для кожного рівня управління. Середньостроковий план ґрунтується на детальних балансових розрахунках. Загальні галузеві показники розподіляються по відповідних регіональних системах, по об'єктах, забезпечуючи таким чином накопичення окремих лімітів конкретним змістом. Звітність відображує виконання плану за зростаючим підсумком з початку планового періоду, а контроль в перебігу виконання плану забезпечує умови для прийняття оперативних рішень з огляду на зміни економічно-суспільного характеру, досягнення науково-технічного прогресу тощо.

Складання проекту середньострокового регіонального плану включає кілька етапів:

1. Визначення директивними органами основних завдань держави, регіону та основних принципів розробки плану з опертям на закони розвитку суспільства, з огляду на внутрішні умови життя країни. Ця частина планування нині може бути формалізована. Поряд з визначенням основних завдань та основних принципів розробки екологічного сектора виявляються можливі для використання в плановому періоді ресурси.

2. Розробка пропозицій та матеріалів до перспективного плану розвитку (до контрольних показників та директив) за участю всіх підрозділів Мінекоресурсів України.

3. Відповідно до директив по перспективному плану розвитку охорони довкілля чи контрольних показників відповідної організації розробляють і формують проект народногосподарського плану.

4. Заключний етап: затверджені планові завдання доводяться до виконавців.

Наведених перелік етапів планування на народногосподарському рівні не дає уявлення про складність цієї роботи, основою якої є не лише узгодження всіх ланок народного господарства в єдиному плані, а й забезпечення основних передумов його оптимального функціонування. Тому розробка народногосподарських екологічних планів ведеться за допомогою новітніх досягнень науки і техніки, зокрема моделювання економічних систем, в якому особливе місце займають макроекономічні моделі, тобто такі, що відображають економічні процеси народногосподарського рівня в укрупнених показниках. Оптимальне регіональне планування має ґрунтуватися на інформації, яка отримана в першу чергу з макроекономічних моделей.

Аналіз закономірностей виробництва і споживання продукції на основі економіко-математичних моделей здійснюється за допомогою балансових побудов, які є основою міжгалузевих балансів. Міжгалузевий баланс - це результат розвитку балансового методу аналізу і планування.

Міжгалузеві баланси в масштабі народного господарства пов'язують потреби і ресурси галузей, які забезпечують пропорційність та збалансованість всіх елементів суспільного виробництва у відповідності з об'єктивними економічними законами розвитку суспільства. Міжгалузеві баланси складають на першому етапі планування, коли визначають основні пропорції екологічних завдань і народного господарства на плановий період, виражені в контрольних числах капіталовкладень у виробництво всіх галузей. Планування раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища здійснюється на третьому етапі.