Основи екології - Мягченко О.П. - 2.7.3. Основи ландшафтної екології

Поняття про ландшафти як природно-територіальні комплекси, їх класифікація. Вплив господарської діяльності людей на ландшафти. Ландшафти - еталони природного середовища. Необхідність охорони ландшафтів. Охорона ландшафтів як найбільш ефективна форма збереження рослинного і тваринного світу. Виникнення і розвиток заповідної справи. Заповідні території, їх класифікація, значення. Стан і перспективи розвитку заповідних територій у світі, в Україні. Коротка характеристика найбільш відомих заповідних територій України.

Ландшафт (нім. - загальний вигляд певної території) - це літоральна (рельєфна) або акваторіальна система, що складається з природної, антропогенної систем, які генетично зв'язані між собою єдиним геологічним фундаментом, однаковим рельєфом, гідрокліматичним режимом, спільністю ґрунтів і біоценозів. Його компонентами можуть бути: гірські породи, води, льодовики, сніги, ґрунти, повітряні маси, флора та фауна, які утворюють ярусну структуру. Ландшафт - відкрита система, що функціонує і розвивається під впливом природних, а тепер і антропогенних факторів діяльності людини. Це території однорідні за походженням, розвитком, з однаковим геологічним фундаментом, рельєфом, однотипними погодно-кліматичними умовами, ґрунтовим покривом, біоценозами. Ландшафти, як і рослин та тварин, класифікують. Найвища таксономічна одиниця - це тип, для якого характерні найбільш загальні риси у будові ландшафту. Наприклад - тропічні, субтропічні, арктичні, субарктичні ландшафти. Більш нижчий ранг - підтип, для якого характерні другорядні зональні ознаки. Після цього наступний ступінь - клас та підклас. Так, виділяють класи рівнинних та гірських ландшафтів. Гірські ландшафти утворюють 3 підкласи - низько-, середньо- та високогірські ландафти. У класі рівнинних ландшафтів виділяють 2 підкласи - низовинні та узвишшя. Останній, найнижчий ступінь класифікації - вид, яких може налічуватися сотні.

Різноманітні види природокористування - промислове, сільськогосподарське, рекреаційне змінюють природні ландшафти, що представлено на карті (рис. 9).

Рис. 9. Антропогенна зміненість ландшафтів

Промисловість здійснює впливи на ландшафти переважно шляхом їх забруднення - викиди в атмосферу, скиди шкідливих речовин у водойми. Підприємства хімічної, металургійної галузей, автомобільного транспорту є джерелами забруднення речовинами першого (надзвичайно небезпечні) та другого (дуже небезпечні) класів шкідливих речовин. У зонах впливу промислових підприємств сільськогосподарські землі забруднені промисловими токсикантами в радіусі 3-50 км, які трофічними ланцюгами мігрують в організм людини.

В залежності від походження виділяють природні, антропогенні, геохімічні (певний склад і концентрація певних хімічних елементів на даній території), культурні (поля, луки), акультурні, болотні, географічні (території однакові або близькі за основними ознаками -геологічні, гідрологічні, кліматичні, ґрунтові) та інші види ландшафтів. Ландшафт складається з більш дрібних структур - фацій (гр. - вигляд), сукупність яких утворює урочище - наприклад солончакова западина, степова западина. Межі фації визначає рослинність. Сукупність урочищ утворює місцевість з певним ландшафтом. Для урочища характерні певні фізико-географічні процеси - стік води, міграція хімічних елементів, накопичення або винос органічних та неорганічних речовин.

В ландшафтах діють позитивні або негативні зворотні зв'язки, проявляється саморегуляція процесів, сигнальні форми зв'язку між їх блоками. Тому ландшафти розглядають як речовинно-енергетичні, інформаційні геосистеми.

На Поліссі внаслідок осушувальної меліорації інтенсифікувались процеси дефляції ( лат. - видувати, здувати) ґрунтів на 28% території, зросли щорічні втрати гумусу до 5 млн т, скоротилися площі лісів і запасів торфу. Все це порушило баланс водного режиму не лише поверхневих вод, а й агроландшафтів.

На території Лісостепової зони в результаті водної лінійної та площинної ерозії зменшився шар гумусу, зросла еродованість ґрунтів - хімічна, механічна, особливо на лівобережній частині.

Для Степової зони характерні зміни ландшафтів через захоронення промислових відходів (Донецько-Придніпровський регіон), надмірне зрошення викликало заболочення, вторинне засолення ґрунтів.

Нині в Україні майже не залишилось не змінених господарською діяльністю природних ландшафтів. Мало змінені, переважно вторинні лісові насадження (штучні), заболочені території, заповідники становлять не більше 15-20% території України, хоча повинні складати 40-60%. Отже, це небезпечно, бо сприяє негативним незворотнім геоекологічним, біоекологічним процесам.

Будь-який ландшафт складається з певної кількості фацій та урочищ, комбінації яких створюють індивідуальний ландшафт. Наприклад ландшафти річкових долин, опустеленого степу, прибережних територій моря, ландшафти азовських кіс. Всі ландшафти неповторні, індивідуальні, хоча між ними спостерігається певна подібність, яка зумовлена процесами утворення ландшафту - фізичними, хімічним, біологічними, геологічними.

Структура ландшафту змінна, бо на нього впливає багато факторів, і, передусім, антропогенні. Ландшафти взаємодіють між собою, впливають один на одного і тому кажуть про певну ієрархію між ними, про рівні або ранги. Ранг ландшафту визначається ступенем його перетворення. Наприклад, серед антропогенних ландшафтів можна виокремити (ранжувати) за ступенем збільшення складності 4 рівні ландшафтів: сільськогосподарські, міські, промислові, природоохоронні території. Ранжування ландшафтів дозволяє виявити найбільш активні, впливові ландшафти і передбачити основні шляхи зміни ландшафтів.

Зміни ландшафтів зумовлюють зовнішні (зміни клімату, тектоніка, антропогенні впливи) та внутрішні фактори (взаємодія між компонентами ландшафту). Отже, ландшафти еволюціонують, саморозвиваються. Цей розвиток може бути спрямований в позитивному напрямку - прогрес ландшафту, або в негативному - регрес, знищення ландшафту, часто цінного в науковому, практичному значенні. Останнє відбувається при надмірному антропогенному навантаженні, наприклад на косах Північного Приазов'я, коли спрощуються форми рельєфу, зникають рослини, тварини, руйнується тіло коси через її забудову.

Зміни в ландшафтах пов'язані з екологічним потенціалом території (Е), який залежить від техногенного навантаження (Т) на природне середовище, від потенціалу стійкості природного середовища (С) до техногенного навантаження та ступеня ураженості (У) території несприятливими природно-антропогенними процесами. Ці характеристики і визначають екологічний потенціал території: Е=Т/ С+У, стан якого представлено на Рис. 10.

Як видно, території з низьким та нижче середнього рівня складають близько 30%. Небезпечною виявилася непродумана інтродукція видів рослин і тварин, які зростають і водяться в інших природних регіонах, що часто порушує принцип Гаузе. Певної шкоди нанесло дачне будівництво, невпорядкована військова діяльність, несистемний розвиток транспортної інфраструктури.

Рис. 10. Екологічний потенціал територій України

Україні притаманні два основних класи ландшафтів: акваторіальні - морські, озерні та літоральні - рівнинні і гірські. Клас рівнинних ландшафтів складається з типів (змішанолистяні, широколистяні ліси, лісостеп, степ) і підтипів (північностепові, середньо-степові та сухостепові). Природні види ландшафтів під впливом діяльності людей змінюються - міняється рельєф, рослинний і тваринний світ, гідрогеологічний режим, мікроклімат. Прикладом можуть бути агроландшафти (сади, поля, городи - агроценози), рекреаційні ландшафти - зони відпочинку (узбережжя морів, озер, ліси), техногенні - заводи, шахти, дороги, міста, де спостерігаються особливо різкі зміни екологічного стану природного середовища, що вимагає охорони природного середовища, його ландшафтів.

Найважливішою частиною ландшафту є рослинність, зокрема міських ландшафтів, де часто її недостатньо. Головні функції насаджень - санітарно-гігієнічна, рекреаційна, структурно-планувальна, декоративно-художня. Обов'язковими вимогами до системи озеленення є рівномірність і безперервність. Важливу роль відіграють зміни, спровоковані в процесі безграмотних перетворень природи (осушення, обводнення, будівництво та експлуатація каналів, кар'єрів, водосховищ, надмірна вирубка лісів та вилов риби). Необґрунтоване застосування нових технологій потягло за собою утворення значних кількостей токсичних і радіоактивних матеріалів, джерел шкідливого електромагнітного випромінювання.

Негативний вплив техногенних факторів призвів до значної деградації екосистем та екологічної кризи глобального характеру, а саме - зміни клімату, зменшення товщини озонового шару, забруднення екотопів важкими металами, нафтопродуктами, хімічними речовинами, кислотні опади та поширення явищ опустелення, внаслідок чого 65 відсотків екосистем світу вже знищено або істотно змінено.

Питання

1. Що таке ландшафт, його компоненти, класифікація?

2. Як класифікують ландшафти?

3. Які антропогенні дії впливають на природні ландшафти?

4. В чому небезпечність змін ландшафтів?