Основи екології - Мягченко О.П. - 2.9.2. Проблеми сільського господарства

Вони мають давні корені, тому що людство веде його протягом останніх 10 тис. років, але його найбільш негативні впливи на природу проявилися в наш час. Сільське господарство України ведеться на 41,84 млн га сільськогосподарських угідь (69,3 % території України), в тому числі 33,19 млн га ріллі (55 %) та 7,63 млн га природних кормових угідь - сіножатей і пасовищ (12,6 %). Це найбільш природомістка галузь, основу якої складає є могутній природно-ресурсний потенціал.

У сільськогосподарському виробництві щороку використовується понад 10,9 млрд куб. м води, або 36,4 % її загального споживання в Україні. В розрахунку на одного мешканця припадає 0,82 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 0,65 га ріллі, тоді як в середньому по Європі ці показники становлять відповідно 0,44 і 0,25 га. Розораність сільськогосподарських угідь досягла 72 %, а в ряді регіонів перевищує 88 %. До обробітку вже залучені малопродуктивні угіддя, включаючи прируслові луки і пасовища та схилові землі, що дуже небезпечно і протизаконно.

В Європі тільки 5,7 % її території припадає на Україну, але її сільськогосподарські угіддя складають 18,9 %, а рілля - 26,9 %. Ефективність використання земель в Україні значно нижча, ніж в середньому по Європі.

Основними причинами низької віддачі земельного потенціалу в Україні є безгосподарне ставлення до землі, помилкова стратегія максимального залучення земель до обробітку, недосконалі техніка, технологія обробітку землі та виробництва сільськогосподарської продукції, не виважена цінова політика, недотримання науково обґрунтованих систем ведення землеробства і, зокрема, повсюдне недотримання сівозмін, внесення недостатньої кількості органічних добрив, низький науково-технічний рівень проектування, будівництва та експлуатації меліоративних систем, недосконала система використання і внесення мінеральних добрив та невиконання природоохоронних, комплексно-меліоративних, протиерозійних й інших заходів.

Щорічно на поля планети вносять близько 400 млн т мінеральних добрив, сотні тисяч тонн пестицидів, що отруюють ґрунт і, накопичуючись потім в рослинах, переходячи через трофічні, тобто харчові ланцюги, потрапляють в організм людини.

Через це постійно погіршується якісний стан земельного фонду. Майже на всіх землях спостерігається неухильне зниження вмісту гумусу в ґрунтах, середній вміст якого складає всього 3,5-3,2 %.

Використання у великій кількості мінеральних добрив, пестицидів та інших хімічних препаратів разом з промисловим і радіаційним забрудненням ще більше ускладнює екологічну ситуацію в Україні, знижує відтворювальну здатність біосфери та екологічну стійкість агроландшафтів.

В окремих районах, де проведено осушення земель, відбувається неконтрольоване зниження рівня ґрунтових вод, зменшення потужності органічної маси, а в районах зрошення - підтоплення і засолення ґрунтів, деградація чорноземів, що призвело до негативних екологічних наслідків у районах Полісся та на півдні України.

Розвиток різних форм власності та господарювання на землі без суворого і надійного державного екологічного й митного контролю за ввезенням небезпечних відходів, брак відповідної законодавчої бази призводять до споживацького ставлення до землі.

Через активну хімізацію сільського господарства виник новий, антропогенний тип ерозії (руйнування) ґрунтів - хімічна, коли компоненти ґрунту, зокрема гумінові кислоти, взаємодіють з штучними хімікатами. Це призводить до утворення нових, небезпечних і часто токсичних, компонентів у ґрунті.

Нині еродовано 14,8 % загальної площі поливних земель, 1,5 % - перезволожені, понад 4 % - солонцюваті та засолені. Збільшення мінералізації ґрунтових вод сприяє вторинному засоленню земель.

Важливою проблемою є потепління через парниковий ефект, який сприяє збільшенню посух, що представлено на карті (рис. 20).

Рис. 20. Вірогідність посух в Україні

Дуже небезпечні сполуки важких металів у разі перевищення значень їх ГДК. Наявність токсичних речовин в ґрунтах, в тому числі важких металів, звідки вони потрапляють в атмосферу, гідросферу встановлюють спеціальні служби Міністерства охорони здоров'я - санепідемстанції, Міністерства аграрної політики - агростанції, Міністерства охорони навколишнього природного середовища - лабораторії екологічних інспекцій. Дія сполук важких металів наведена в табл. 19.

Таблиця 19. Токсичні ефекти важких металів

Концентрація цих речовин не повинна перевищувати ГДК, значення яких в ґрунтах і харчових продуктах подані в табл. 20.

Таблиця 20. Граничний вміст важких елементів у ґрунті та харчових продуктах

Перевищення цих показників призводить до отруєння всього живого, в тому числі і людей, тому що рано чи пізно через харчові ланцюги отрути потрапляють в організм людини.

Слід зважити на те, що площа сільськогосподарських земель не може збільшуватись, а тільки скорочується через розширення територій населених пунктів, земель промислового та іншого призначення, не пов'язаного з виробництвом сільськогосподарської продукції. Вже тепер в Україні, як і в усьому світі, різко зменшилися запаси гумусу, через що неухильно зменшується врожайність рослин. ЇЇ підвищення за допомогою мінеральних добрив призводить як до поступового отруєння ґрунту, так і сільськогосподарської продукції - рослинної, тваринної. Через неналежне ставлення до землі виникли проблеми, які наведені в табл. 21.

Таблиця 21. Види антропогенних впливів на ґрунти, які зменшують їх врожайність

В Україні існує ряд законів: "Про охорону навколишнього природного середовища", "Земельний кодекс", "Про агрохімікати і пестициди", "Про охорону здоров'я", "Про санітарне та епідемічне благополуччя", які вимагають дбайливого відношення до ґрунтів, їх меліорації (лат. - поліпшення), рекультивації (лат. - відновлення). При порушенні законів земельна ділянка може бути вилучена, а особи, винні в погіршенні якості ґрунту, несуть відповідальність - від адміністративної до кримінальної.

Питання

1. Які фактори впливають на результативність сільського господарства?

2. Які шкідливі речовини можуть знаходитися в ґрунтах, продуктах харчування?

3. Як впливає господарська діяльність на стан ґрунтів?

4. Які закони охороняють стан ґрунтів, здоров'я населення?

5. Яка роль моніторингу земель, його зміст, вимоги?