Він знаходиться в кризовому стані. При загальній площі держави 603,8 млн га і населенні близько 47 млн на одну людину припадає близько 1,5 га лісу. В нашій країні площа, покрита лісовими насадженнями, займає понад 80 млн га, тобто лісистість складає 14%, що недостатньо. Наприклад в Білорусії, площа якої в 3 рази менша від України, лісистість складає 32,5 %, що в 3 рази більше. Такий стан з лісами в Україні - результат відношення до них наших пращурів і нас самих. Так, тільки з 1854 по 1914 рр. в Україні було вирубано 3,3 млн гектари лісів. Тому тепер необхідно прикласти великих зусиль для відродження лісів, тому що це здоров'я людей і основа багатьох видів промисловості. В останні часи поблизу рік створені штучні ліси. Все більше зелених насаджень у містах. Це і зрозуміло, бо дерева та чагарники затримують від 20 до 80% пилу, зменшують мікробне зараження на 20-40%. Зелена зона шириною 500 м знижує в 2-3 рази концентрацію шкідливих газів у повітрі. Один гектар насаджень всього за одну годину продукує стільки кисню, скільки його необхідно для дихання 200 людям протягом години. Один гектар лісу, парку за рік очищає від пилу та вуглекислого газу від 10 до 20 млн кубічних метрів повітря, збагачуючи його киснем. Найпоширенішим деревом у посадках, парках, лісових зонах є тополя, яка за літні місяці поглинає 44 кг вуглекислого газу, в той час як липа - тільки 16. За цим показником одна тополя еквівалентна 10 ялинкам. Тополя активно зволожує повітря, зменшуючи спеку і за цим показником вона перевершує ялину майже в 10 разів, дуб - у 4 рази. Листя 400 тополь здатні за літо зібрати 500 кг пилу. Цікаво, що тополі, на відміну від інших дерев, менше вражаються блискавками і являють собою природний блискавковідвід.
У соснових лісах і лісах з переважанням сосни до 60% бактеріальне забруднення повітря в 2 рази менше, ніж у березових. Активні антибактеріальні властивості, що позитивно впливають на стан повітряного середовища міст, характерні для акації білої, барбарису, берези бородавчатої.
Корисними є такі дерева, як софора японська і акація з сімейства бобових - на їх коренях мешкають азотфіксуючі бактерії, які засвоюють азот повітря і збагачують грунт його сполуками. Дуже декоративні невибагливі каркас східний, айлант звичайний, які можна використовувати для озеленення. Проблема створення штучних лісів у маловодному степу актуальна. Досвід всіх років показав, що найбільш прийнятними є багатокомпонентні структури лісопосадок. Спочатку, за прикладом В. С. Граффа, який в середині XIX ст. першим довів можливість створення штучних лісів на посушливих територіях півдня України, висаджували в основному ільмові породи і майже не використовували дуб. Це пояснювали тим, що ільмові, ясен дуже швидко ростуть. Вже у 2-річному віці вони сягають 50-75 см, а у 2-3-річному сягають до двох метрів. Їх крони швидко змикаються, створюють затінення і цим пригнічують розвиток бур'янів, що спочатку сприяє розвитку дерев. Але вже в 20-25-річному віці вони починають слабнути, хворіти та піддаватися нападам різних шкідливих комах. Але там, де були насаджені і дуби, цього не було.
Дуб не полюбляє бідних піщаних ґрунтів, але гарно переносить засолення, що важливо для Приазов'я. Дуб росте повільно, зрілий вік наступає у 70-80 років. Живе дуб 400-500 років, але є літературні відомості і про вік до 1500 років. У 120-200 років ріст у висоту припиняється, але на протязі всього життя продовжується у товщину. Дуби у 500-річному віці сягають висоти до 40 метрів при діаметрі стовбура більше метра. Особливо довго росте дуб у перші роки і потребує при цьому затінення, тобто сусідства більш швидко ростучих дерев. Ще недавно на півдні України, зокрема від Приморська до Бердянська, в численних балках та ярах, що відкриваються до моря, росли байрачні ліси, які зберігали реліктові трав'янисті фітоценози. Але вони були хижацьки вирубані, і ботанічний музей під відкритим небом зник назавжди. Тепер тут лісистість найменша в Україні і щоб досягти загальнодержавного рівня, її потрібно збільшити майже в 4 рази. Але навряд чи це можливо тепер, бо це означає скорочення сільськогосподарських площ і недоотримання врожаю. І це при тому, що посилюється посуха, коли температура ґрунту під сонячним промінням сягає 60-70 градусів. Передбачається, що близько 2010 р. середньорічна температура в Україні може підвищитися на 3-5 градусів за Цельсієм. Такі умови провокують пожежі, кількість яких збільшилася за останні роки майже у 2 рази.
Питання
1. Який сучасний стан лісів на планеті, в Україні?
2. Яке біологічне, екологічне значення лісів?
3. Який стан лісового покриву півдня України?
4. Які породи найбільш ефективні для озеленення?
5. Як пов'язані процеси опустелювання та втрати лісів?
2.9.6. Екологічні проблеми одержання енергії
2.9.7. Альтернативні джерела енергії
2.9.8. Урбоекологічна ситуація в Україні
2.9.9. Основи електромагнітної екології
2.9.10. Основи радіоекології
2.9.11. Радіоактивний фон території України
2.9.12. Дія радіоактивних випромінювань на організми та принципи захисту від іонізуючих випромінювань
2.9.13. Основи екологічного менеджменту та аудиту
2.9.14. Екологічний паспорт підприємства