Можна сказати, що призначення людини полягає у тому, щоб знищити свій рід, попередньо зробивши земну кулю непридатною для життя..,
Жан Батист Ламарк
На сьогодні однією з головних є проблема виживання людства в умовах дефіциту природних ресурсів та погіршення стану навколишнього середовища. Посилюються процеси деградації природних систем життєзабезпечення людини, руйнування біосфери в цілому. Актуальність екологічних проблем відчувається не тільки у регіонах традиційного промислового та містобудівного освоєння, а й у курортно-рекреаційних регіонах, тобто на всій планеті.
Із розвитком цивілізації, вибухоподібним зростанням населення Землі, обсягів відходів виробництва тощо проблеми взаємовідносин між природою та суспільством ще більше загострюються. У наш час з'явилися отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, кліматичні аномалії, майже повсюдне повне виснаження ґрунтів.
Сучасний стан природного середовища багатьох регіонів планети нині оцінюється як кризовий, коли вже стали неможливими його самовідновлення і самовідтворення, тому ліквідація глобальної екологічної кризи та її наслідків є на сьогодні найважливішим завданням людства. Для цього насамперед необхідна зміна екологічної стратегії і тактики, організація всебічної екологічної освіти, виховання екологічної свідомості всього населення Землі.
Кожен майбутній фахівець у будь-якій галузі, кожна свідома людина повинні обов'язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану Землі, а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Екологізація економіки та свідомості суспільства не е абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов'язане з державним регулюванням процесів природокористування. Новим у цій проблемі є еквівалентність речовинно-енергетичного обміну між державою, природою і людиною, що базується на законодавчих та організаційно-технічних рішеннях.
З урахуванням викладеного вище актуалізуються стратегічні цілі людства на перші десятиліття XXI століття:
- забезпечення екологічної безпеки усіх сфер життєдіяльності;
- екологічне оздоровлення і відтворення порушених екосистем;
- створення екологічних передумов для переходу до сталого розвитку, передусім на екологічно депресивних територіях;
- збереження і розширення біологічного та ландшафтного різноманіття;
- внутрішня інтеграція екологічних вимог у секторальну політику, у системи забезпечення життєдіяльності суспільства;
- упровадження міжнародних стандартів, регламентів системного екологічного управління й аудиту, розвиток корпоративних систем екологічного управління;
- демократизація процесу прийняття рішень і підсилення відповідальності за їх виконання.
У запропонованому підручнику викладено основи екологічних знань, узагальнено та послідовно висвітлено найголовніші положення сучасної екології, використано найновіші наукові та фактичні матеріали, наведено численні приклади екологічних ситуацій у різних регіонах планети. Екологія у широкому розумінні - це наука про взаємовідносини живих організмів між собою та навколишнім середовищем; це наука про наш дім - планету Земля; це наука про найбільш важливі природні процеси на планеті з погляду розвитку людства як біологічного виду в умовах, по-перше, природного планетарного розвитку і, по-друге, штучних змін, які викликані діяльністю людини у всіх земних сферах.
Перед людством постала проблема виживання, що стає центральною у сучасній науці. Дисципліна, яка її вивчає, має назву "екологія людини". До сфери інтересів екології людини належить не лише нагромадження природничих, медичних, соціально-економічних знань, які стосуються життя людини. У її компетенції також організація морального і духовного виховання людини, спрямованого на усвідомлення нею своєї ролі у навколишньому середовищі. Філософське бачення людини як міри всіх речей має домінувати при вирішенні найважливіших проблем життя на Землі. Водночас, долаючи основні проблеми свого буття, людина повинна дбати про збереження рівноваги в природі, цілісності її екосистем. У цьому контексті екологія людини покликана вирішувати двоєдине завдання: по-перше, актуалізувати необхідність урахування під час реалізації будь-яких проектів потреб людських спільнот, кожної окремої людини і, по-друге, зберігати цілісність природного середовища, що є передумовою оптимального функціонування багатокомпонентної і динамічної системи "людина - суспільство - природне середовище ", екологічної безпеки всього людства.
Автори висловлюють подяку науковим рецензентам підручника за слушні зауваження: доктору географічних наук, професору І.П. Ковальчуку, доктору географічних наук, професору В.М. Самойленку, доктору географічних наук С.А. Лісовському. Автори сподіваються, що цей підручник стане у нагоді студентам і викладачам не лише географічних та біологічних факультетів, а й інших спеціальностей вищих навчальних закладів України у галузі екології та природоохоронної діяльності.
1.1. Етапи розвитку екології як науки
1.2. Структура сучасної екології
1.2.1. Глобальна екологія та її підрозділи
Глобальна екологія
1.2.2. Новітні галузі екології
1.3. Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології
Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери
2.1. Загальна характеристика екосистем
2.2. Структура екосистем