До біологічних ресурсів належать ресурси рослинного і тваринного світу. Біологічні ресурси включають генетичні ресурси, організми або їх частини, популяції або будь-які інші біотичні компоненти екосистем, які мають фактичну або потенційну користь, а також цінність для людства. Рослинні ресурси представлені на територіях і акваторіях вищими рослинами, грибами, мохами, лишайниками, водоростями, які використовуються або можуть бути використані для потреб суспільства. Господарське значення мають лісові, степові, лучні, болотні та водні рослинні ресурси.
Біологічні ресурси океанів - це риби, кити, молюски (кальмари, мідії тощо), ракоподібні (краби, креветки, криль), деякі види водоростей, що використовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини. Загальна маса живих організмів Світового океану оцінюється приблизно у 35 млрд т. Обсяги поповнення рибних запасів, видобуток яких становить від 4/5 до 9/10 всього морського промислу, досягає 200 млн т щорічно. Основними світовими районами вилову риби є шельфові ділянки, що займають всього 7-8 % площі Світового океану і забезпечують 90 % обсягів вилову, а також центральна частина Тихого океану (прибережні води островів Океанії), Північна Атлантика. Найбільшими рибопромисловими країнами світу є Японія, Росія, Китай, США, Чилі, Норвегія, Індія, Данія, Таїланд, Індонезія, Велика Британія.
Усі види живих істот біосфери у сукупності називають біотою, найважливішою властивістю якої є здатність до самовідновлення і самовідтворення на основі обміну речовин. Тобто у сприятливих умовах організми біосфери здатні у короткий історичний час заповнити всю планету. Отже, біологічні ресурси належать до відновних ресурсів.
Як відомо, використання людиною живих організмів біосфери почалося з моменту її становлення та безперервно посилювалося зі зростанням чисельності і потреб людства. Найбільш поширеним є пряме використання живих організмів і вироблених ними продуктів - у їжу, як сировину, будівельні матеріали тощо. Крім того, людина використовує біологічні ресурси і опосередковано - як джерело кисню для дихання і технологічних процесів, для зв'язування вуглекислоти, регуляції стоку, захисту полів від дії вітру, задля задоволення естетичних потреб тощо.
Перші заходи з охорони окремих елементів біосфери (видів організмів) почали здійснюватися ще до початку нашої ери у тодішніх країнах - Єгипті, Індії, Китаї та ін. Основна маса живої речовини оточує Землю вельми тонким шаром від декількох міліметрів до десятків метрів. Скупчення живих організмів у тонкому приповерхневому шарі робить їх легкодоступними для прямого й опосередкованого впливу людини. Жива речовина біосфери має величезну хімічну активність, зумовлену біологічним обміном речовин. У процесі фотосинтезу щорічно наземною і водною рослинністю акумулюється величезна кількість сонячної енергії, пов'язується 35 млрд т вуглецю, фіксується 44 млрд т азоту, виділяється декілька десятків мільярдів тонн кисню тощо.
Цінність природної біоти для людини можна розглядати за такими основними напрямами:
- біота € основою сільського та лісового господарства;
- біота е важливим ресурсом для медицини;
- біота має пряму користь - рослинний покрив є істотним фактором запобігання ерозії, збереження орного шару ґрунту, забезпечення інфільтрації і поповнення запасів ґрунтових вод, зниження поверхневого стоку, підтримки кругообігу біогенів в екосистемах. Біота безперервно відтворює деревину, диких звірів і птахів, рибу та ін.;
- біота створює можливості для відпочинку людей, задоволення естетичних і наукових потреб;
- біота е комерційним стимулятором спортивного бізнесу, обслуговування туристів тощо.
Отже, біологічні ресурси мають універсальну цінність для людства
5.7.2. Тваринні ресурси
5.7.3. Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів
Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства
6.1. Світова енергетична криза та шляхи її подолання
6.2. Шляхи подолання енергетичної кризи
6.2.1. Сонячна енергетика
6.2.2. Вітроенергетика
6.2.3. Біоенергетика
6.2.4. Геотермальна енергетика