Основи екології - Олійник Я.Б. - Методи дослідження екології людини

У зв'язку з тим, що людина - істота біосоціальна, для виконання наведених вище завдань використовують як біологічні, так і соціальні методи досліджень. Зокрема, методи математичного моделювання, статистичні методи, біохімічні, фізичні, бактеріологічні, клінічні, фізіологічні тощо.

Зв'язок з іншими науками

Екологія людини як комплексна наука, яка виникла на стику біологічних і соціальних дисциплін, тісно пов'язана з багатьма іншими дисциплінами, а особливо з такими:

- імунологія - наукою про імунну систему організму, яка відіграє важливу роль у захисті людини від несприятливих факторів навколишнього середовища;

- гігієною навколишнього середовища, яка вивчає та розробляє принципи і методи оздоровлення умов праці і відпочинку людей в конкретних умовах середовища;

- екологічною токсикологією, яка вивчає вплив токсичних речовин на здоров'я людини;

- медичною географією, яка вивчає територіальну диференціацію захворювань та їх залежність від конкретної екологічної ситуації;

- гігієнічним нормуванням - науковим обґрунтуванням гігієнічних нормативів для повітря населених пунктів і виробничих приміщень, для води і продуктів харчування, для будівельних матеріалів і предметів побуту тощо. Гігієнічним нормативом називають суворо визначений діапазон параметрів будь-якого фактора середовища, який є оптимальним або принаймні не є небезпечним з погляду збереження нормальної життєдіяльності і здоров'я людини, людської популяції та майбутніх поколінь. При розробці гігієнічних нормативів оперують такими поняттями: гранично допустимі концентрації, гранично допустимі рівні і дози.

Потреби людини об'єднують у такі групи:

o Біологічні (фізіологічні) потреби - охоплюють тепловий, радіаційний комфорт; склад повітря; чисту воду; збалансовану їжу; повноцінний відпочинок; захищеність від паразитів та епідемій; потреби продовження роду та сексуальні потреби.

o Поведінкові (психологічні) потреби - входження людини в екологічну групу, утворення родини, спілкування та ізольованість батьків і дітей тощо.

o Етнічні потреби - етнічна самостійність, належність до певної етнічної групи через національний одяг, побут та ін.

o Соціальні потреби - гарантовані громадянські свободи (совісті, волевиявлення тощо); моральні норми спілкування між людьми; свобода самовираження в усіх сферах діяльності; відчуття потрібності суспільству.

o Трудові потреби - праця за віком, фізичними й розумовими здібностями; освіта за інтересами; адекватна винагорода за результати праці (матеріальна і моральна).

o Економічні потреби - забезпечення їжею, одягом, постійним або тимчасовим житлом, предметами побуту, засобами праці, сферою послуг, рекреацією та охороною здоров'я, джерелами інформації, а також утилізація відходів виробництва і побуту як умова забезпечення якості природного середовища.

Екологія людини досліджує загальні закономірності взаємодії людської популяції з довкіллям, вплив факторів зовнішнього середовища на функціонування людського організму, цілеспрямоване управління збереженням і поліпшенням людського здоров'я. В екології людини акумульовані надбання багатьох природничих і суспільних наук, внаслідок синтезу яких вона сформувалася у багатовимірну галузь знань, своєрідну філософію гармонічного буття людини у світі. Головна особливість екології людини полягає у виокремленні із загального контексту екології та охорони природи найскладнішого елемента - людини, в дослідженні різноманітних впливів на неї (природного, техногенного, культурного середовища), законів і закономірностей гармонійного буття людини у світі. З цього погляду для екології людини значний інтерес становлять стан і процеси, що відбуваються у біосфері, зокрема у техносфері - сукупності створених цілеспрямованою діяльності людини штучних і змінених нею природних об'єктів.

Екологія людини не обмежується дослідженням проблематики довкілля, збереження оптимальних параметрів природного, культурного, техногенного середовищ, а постає як синтез знань про людину і все, що її оточує, їх взаємозв'язки і взаємовпливи, збагачує антропогенними принципами інші галузі знань і людської діяльності.