Промислова екологія - Апостолюк C.O. - Гальванічні цехи

Джерелами забруднення атмосфери в таких цехах є ванни, агрегати для термічного оброблення, нагрівальні печі, що працюють на рідкому і газоподібному паливі, а також дробоструминні, дробоскидувальні камери. В процесі роботи цих агрегатів та установок в атмосферу викидаються пари й продукти горіння мастил, аміак, ціанистий водень, пил та ін. Концентрація пилу в повітрі, що виділяється від дробоструминних і дробоскидувальних камер, де метал зачищується після термічної обробки, досягає 200—700 мг/м8. При ціануванні металів виділяється до 600 мг/год ціанистого водню на один агрегат ціанування.

Гальванічні цехи

Основними забруднювачами атмосфери, що виділяються із гальванічних цехів, є пил, тонкодисперсний туман, пари й гази, особливо в процесі кислотного та лугового плавлення. Масу шкідливих речовин, що виділяється під час витравлювання з поверхні дзеркала травильної ванни, визначають за формулою [6]

де 5 площа поверхні дзеркала ванни, м2; / — інтенсивність випарювання шкідливих речовини з одиниці площі дзеркала ванни, мг/(м2 х хв).

Значення / визначається за табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Величина інтенсивності залежно від характеру травильного розчину та марки сталі

Під час нанесення гальванічних покриттів (анодування, фосфатування тощо) утворюються різні шкідливі речовини. Так, наприклад, при фосфатуванні виробів виділяється фтористий водень, концентрація якого у вивідному повітрі досягає 1200— 1500 мг/м8. Концентрації HCl, Hjs04, HCN, Cr208, N02, NaOH та ін. у вивідному повітрі коливаються в значних межах, що потребує негайного очищення повітря перед викиданням в атмосферу.

Цехи механічного оброблення металів

Механічне оброблення металів на верстатах супроводжується виділенням пилу, стружки, туманів мастил та емульсій, які викидаються через вентиляційні установки в атмосферу. В табл. 2.6 наведена кількість парів води, туману мастил та емульсій, що виділяються за 1 годину при роботі металообробних верстатів у розрахунку на 1 кВт потужності електродвигунів.

Пил, що утворюється в процесі абразивного оброблення складається з 30—40 % матеріалу абразивного круга і з 60—70 % — оброблюваного матеріалу.

Таблиця 2.6. Інтенсивність виділення пилу під час роботи на металообробних верстатах [6]

Інтенсивність виділення пилу при шліфуванні металевих деталей залежить від діаметра шліфувального круга, що наведено у табл. 2.7 [7].

Таблиця 2.7. Залежність інтенсивності виділення пилу від діаметра шліфувального круга

Пил, що виділяється при роботі загострювальних верстатів інструментального цеху, містить дисперсні частинки неправильної форми (табл. 2.8).

Таблиця 2.8. Дисперсність пилу при загострюванні інструмента

Значне виділення пилу спостерігається при механічному обробленні склопластиків, графіту та інших неметалевих матеріалів. Так, при обробленні текстоліту, склотканини, карболіту та органічного скла пил виділяється (г/год на одиницю обладнання) у значній кількості (табл. 2.9).

При механічному обробленні полімерних матеріалів одночасно з пилоутворенням можуть виділятися пари різних хімічних речовин і сполук (фенол, формальдегід, стирол та ін.), які входять до складу оброблюваних матеріалів.

Таблиця 2.9. Виділення пилу при механічному обробленні різних неметалевих матеріалів [6]