Промислова екологія - Апостолюк C.O. - 8.5.2. Умови спуску виробничих стічних вод

Необхідний ступінь очищення стічних вод встановлюють за:

— нормативним показником вмісту шкідливих домішок;

— кількістю зважених речовин;

— допустимою величиною біологічного показника концентрації шкідливих речовин (БПК) у водоймищах та стічних водах;

— споживанням стічними водами розчиненого кисню; —- зміною реакції (рН) води водоймища;

— температурою води;

— забарвленням, запахом та вмістом солей у воді.

При визначенні необхідного ступеня очищення стічних вод слід розглядати умови їх спуску в протічні та непротічні водоймища.

Умови спуску стічних вод у протічне водоймище (річку) за нормативним показником вмісту шкідливих домішок визначають за формулою

де Слабр — концентрація забруднювальних речовин у стічних водах, якої необхідно досягнути в результаті очищення; Сеод — концентрація цього ж виду забруднень у воді водоймища до спуску стічних вод; Яетв — об'єм стічних вод, що випускаються у водоймище; а — коефіцієнт змішування, що показує, яка кількість води у протічному водоймищі змішується із стічними водами; Я0 — об'єм води у водоймищі (визначають за даними гідрометеорологічної служби); ГДК — гранично допустима концентрація шкідливих речовин у водоймищі.

Умову спуску стічних вод у непротічне водоймище (озеро, водосховище, море) визначають за формулою

де п — кратність найменшого розведення.

Поділивши обидві частини нерівності (6.4) на Яет„* отримуємо

Вираз у дужках означає кратність розведення стічних вод у протічному водоймищі. Тоді значення показників nia можна визначити за формулами

Підставивши значення п з виразу (8.80) у вираз (8.81), маємо

За відсутності забруднень одного виду в протічному водоймищі вираз (8.83) набуде вигляду

З виразу (8.84) бачимо, що концентрація забруднень у стічних водах повинна дорівнювати або бути меншою від добутку кратності розведення на ГДК. Іншими словами, кратність розведення має бути такою, щоб концентрація забруднень у протічному водоймищі не перевищувала гранично допустиму.

Якщо концентрація забруднень у водоймищі С д з часом незначно збільшуватиметься (коли забруднення у стічних водах поволі розкладаються), то розведенням стічних вод у водоймищі можна знехтувати, і вираз (8.84) отримає вигляд

У цьому випадку стічні води необхідно очищати до концентрації нижче ГДК.

Необхідний ступінь очищення стічних вод перед скиданням їх у водоймище визначають:

а) за допустимою кількістю зважених частинок забруднювальних речовин у стічних водах:

де N — кількість зважених частинок у стічних водах до очищення; Мдоп — допустима кількість зважених частинок забруднювальних речовин у стічних водах після очищення;

б) за допустимим вмістом забруднювальних речовин у стічних водах:

де С — фактична концентрація забруднювальних речовин у стічних водах до очищення; Сдоп — допустима концентрація забруднювальних речовин у стічних водах після очищення;

в) за допустимим біологічним показником споживання кисню у стічних водах:

де Б — фактичний біологічний показник споживання кисню у стічних водах до очищення; Бдоп — допустимий біологічний показник споживання кисню у стічних водах після очищення;

г) за допустимою температурою стічних вод ступінь їх охолодження перед спуском у водоймище:

де £в — температура води у водоймищі перед спуском стічних вод; *доп — температура стічних вод після їх охолодження: + 3)°С;

д) за зміною активної реакції води та за концентрацією кислот і лугів кратність розведення стічних вод перед їх спуском у водоймище: „

де рН — водневий показник (кислотність) стічних вод перед розведенням; рН^ — допустимий водневий показник стічних вод після їх очищення.

Перевірка стану виробничих стічних вод перед їх спуском у водоймище повинна здійснюватися систематично за всіма вищенаведеними формулами і підтверджуватися експериментальними методами.

8.5.2. Умови спуску виробничих стічних вод

Виробничі стічні води спускають у міську каналізацію або у водоймища залежно від розташування промислових підприємств. Очищення суміші побутових і виробничих стічних вод у першому випадку здійснюється на єдиних очисних спорудах.

Виробничі стічні води, які спускають у міську каналізацію, не повинні:

— порушувати роботу комунальних мереж і споруд;

— містити понад 500 мг/л зважених і спливаючих речовин;

— містити речовини, здатні засмічувати труби каналізаційних мереж або відкладатися на стінках труб;

— руйнувати (в результаті корозії) матеріал труб та інші елементи каналізаційних мереж;

— містити горючі домішки та інші речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в каналізаційних мережах і спорудах;

— не повинні містити шкідливі речовини в концентраціях, які унеможливлюють подальше біологічне очищення стічних вод або викидання їх у водоймища;

— перевищувати температуру 40 °С.

Виробничі стічні води, що не відповідають цим вимогам, повинні попередньо очищуватися, охолоджуватися або розводитися до необхідних концентрацій.

Умови спуску виробничих стічних вод у водоймища регламентуються "Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами" і "Правилами санітарної охорони прибережних районів морів" Міністерства охорони здоров'я України.