Бюджетна система - Федосов В.М. - 11.2. Оборонний бюджет

Забезпечення необхідного рівня воєнної безпеки України передбачає формування оборонного бюджету.

Оборонний бюджет України становить частину ВВП, що в результаті його перерозподілу набуває форми централізованого цільового фонду фінансових ресурсів з подальшим використанням на потреби оборони країни.

Військово-економічною й нормативно-правовою основою формування оборонного бюджету України є закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради й Кабінету Міністрів України з питань оборони; накази й директиви Міністерства оборони України та інших відповідних міністерств з фінансово-економічних питань тощо.

Оборонний бюджет специфічний за своєю структурою і є важливою складовою державного бюджету.

Планування видатків на національну оборону й правоохоронну діяльність є невід'ємною частиною планування видатків державного бюджету на наступний фінансовий рік і здійснюється відповідно до бюджетної класифікації видатків.

Основним завданням у процесі фінансового планування є правильне визначення потреби в коштах на утримання Збройних сил України, здійснення контролю щодо ефективного витрачання бюджетних коштів.

Фінансове планування та фінансування Збройних сил України здійснюється через:

- визначення потреби в коштах Міністерства оборони на плановий рік, складання плану розподілу коштів за видами Збройних сил України, військовими частинами та установами;

- своєчасне отримання бюджетних асигнувань на фінансування потреб Міністерства оборони України, а також своєчасне переказування коштів видам Збройних сил України, оперативним командуванням, військовим частинам та установам;

- систематичне уточнення потреби в коштах протягом року і своєчасне корегування планів фінансування й анулювання залишкових сум;

- здійснення оперативного обліку і контролю за використанням коштів, за станом фінансування.

Оборонний бюджет складається з планових і позапланових видатків. Планові видатки спрямовані на утримання військових формувань і становлять основну частку оборонного бюджету. Позапланові видатки пов' язані з необхідністю ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути під час проведення військових навчань, зруйнування складів і сховищ вибухових, радіоактивних і токсичних речовин і відходів та інших непередбачених подій.

Потреба в бюджетних асигнуваннях для Збройних сил України за відповідними бюджетними програмами визначається:

o забезпечувальними управліннями - за видатками кошторису Міністерства оборони України, якими відають головні (центральні) управління центрального апарату Міністерства оборони (ЦАМО) України;

o посадовими особами управління військового бюджету та фінансування Збройних сил України та відповідними управліннями, відділами Головного фінансово-економічного управління (ГФЕУ) Міністерства оборони України -за видатками кошторису Міністерства оборони України, якими відає ГФЕУ.

Забезпечувальні управління в установлений термін подають до Головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони України кошториси витрат за видатками, які перебувають у їх віданні, а також кошториси витрат на оплату службових відряджень, видавничу діяльність та перепідготовку фахівців у цивільних вищих навчальних закладах.

Посадові особи Головного фінансово-економічного управління після перевірки обґрунтованості поданих від забезпечувальних управлінь ЦАМО кошторисів визначають загальну потребу в коштах на плановий рік, складають зведений кошторис Міністерства оборони України та бюджетний запит.

Оборонний бюджет за своєю структурою має вигляд зведеного кошторису Міністерства оборони України, що є основним правовим документом - головним військовим фінансовим планом, який визначає обсяг асигнувань за рахунок загального й спеціального фондів для потреб армії.

Видатки державного бюджету на оборону в 2010 р. становили 11 347,2 млн грн, у тому числі за загальним фондом - 9265,1 млн грн (табл. 11.4). Порівняно з попереднім роком вони були збільшені на 17,4 %, або на 1683,8 млн грн.

Обсяг бюджетного фінансування Міністерства оборони України не відповідає реальним потребам і програмам розвитку Збройних сил України, не дає змоги реалізувати заходи для підтримки їх боєздатності на належному рівні.

Через обмеженість коштів Збройні сили України в кілька разів зменшили інтенсивність оперативної та бойової підготовки військ і відмовилися від проведення міжвидових навчань на полігонах. Вважаємо, що такі обсяги фінансування руйнують основну складову воєнної організації держави, для відновлення якої знадобиться не один рік, навіть за умови значного збільшення оборонного бюджету країни.

Таблиця 11.4

СТРУКТУРА ОБОРОННОГО БЮДЖЕТУ В 2010 р.*

* Джерело: складено за даними Звіту Міністерства фінансів України за 2010 р.

Реформа української армії, започаткована на початку нового тисячоліття, через проблеми з фінансуванням не проведена. Реальна практика свідчить, що впродовж 2000-2010 рр. українська армія відійшла від стандартів функціонування, закладених ще в Радянському Союзі, а розроблену на стандартах військових операцій ООН та НАТО нову модель через проблеми з фінансуванням запровадити неможливо, що призводить до втрати раніше отриманих результатів.

Крім того, в Україні спостерігається масове звільнення молодих освічених офіцерів, котрі закінчували тренінги НАТО, масово продається найцінніше обладнання, а також значно зменшуються кошти на практичне навчання військових, що дуже послаблює армію.

Перехід до середньострокового й довгострокового планування бюджетних коштів на оборону дає можливість, якщо її реалізувати, погоджувати річні й перспективні плани реформування армії з чітким визначенням функцій розпорядників бюджетних коштів, цілей програм і критеріїв їх оцінювання.

Характерною рисою фінансового планування нині має бути посилення соціальної спрямованості планів, відмова від залишкового принципу фінансування Збройних сил України.

Формування оборонного бюджету має здійснюватися на основі таких принципів: оптимального поєднання бюджетних і власних джерел, дотримання режиму економії та здійснення контролю за використанням коштів, а також плановості, цільового спрямування асигнувань, ефективного використання коштів, їх безповоротності й безоплатності, фінансування в міру виконання планів. Видатки на оборону визначаються Урядом України на відповідний рік і затверджуються Президентом України.

Принцип поєднання державних і власних джерел фінансування має велике значення, особливо сьогодні, коли грошей на утримання війська не вистачає. Вимогою принципу дотримання режиму економії є не тільки раціональне формування кошторису, передусім з утримання особового складу військ, а й економія при витрачанні оборонних коштів. Цей принцип більшою мірою виявляється на стадії виконання оборонного бюджету, тобто фактичного використання коштів.

Принцип контролю дає можливість викрити й усунути недоліки й помилки в реалізації механізму фінансового забезпечення.

Обсяг оборонного бюджету визначається економічними можливостями держави, ступенем оснащеності й підготовленості військ і законодавчо затверджується у воєнній доктрині держави. На етапах його формування й визначення видатків на оборону необхідно враховувати міжнародні відносини, розвиток науково-технічного прогресу (НТП), необхідність підвищення добробуту населення тощо; усе це ефективно й раціонально коригує оборонний бюджет.

Особливої ваги при визначенні асигнувань на оборону набувають міжнародні відносини. Україна повинна постійно дбати про впровадження сучасного озброєння, стежити за будь-якими змінами у світі, агресивними діями щодо неї, негайно й адекватно реагувати на збільшення або зменшення видатків на оборону.

Фінансування видатків на впровадження у військах досягнень НТП є найактуальнішою проблемою для української армії. Світова практика доводить, що 4-5 % парку озброєння щорічно необхідно замінювати, інакше збройні сили деградуватимуть. Для України цей показник безпеки вкрай важливий, оскільки мізерні обсяги закупівлі новітньої військової техніки й озброєнь не відповідають сьогоднішнім потребам.

Поки що фінансово-економічні обмеження не дають можливості Україні забезпечувати якісну бойову підготовку й необхідну характеристику озброєнь. Вибір складних сучасних систем зброї й військової техніки здійснюється за перспективними планами відповідно до прогнозних показників розвитку Збройних сил України. Саме тому ще на етапі розроблення цих планів важливо впливати на ефективне використання грошових ресурсів, включати фінансування цих заходів в оборонний бюджет. Крім того, у процес формування оборонного бюджету необхідно впроваджувати наукові методи із застосуванням і обов' язковим дотриманням прогнозних показників, потрібно переходити від річного до довгострокового фінансового планування. За роки незалежності процес формування й виконання оборонного бюджету набув значних змін. Вони були викликані насамперед змінами в чинному законодавстві, прагненням до постійного вдосконалення й необхідністю забезпечення відповідності вимогам світових стандартів.

Важливим кроком у розвитку формування оборонного бюджету України стало впровадження програмного-цільового підходу в бюджетному процесі України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 747. Цією постановою визначені завдання щодо застосування принципів середньострокового планування при формуванні державного бюджету й створення передумов для програмно-цільового планування. Перелік бюджетних програм з військової оборони наведено в табл. 11.5.

Таблиця 11.5

ПЕРЕЛІК БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ НА ВІЙСЬКОВУ ОБОРОНУ ПО МІНІСТЕРСТВУ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЗА 2010 р., млн грн*

За рахунок зазначених програм забезпечено:

- діяльність центрального апарату Міністерства оборони України (120,4 млн грн) та Генерального штабу Збройних сил України (74,3 млн грн);

- утримання особового складу Збройних сил України відповідно до встановлених законодавством норм;

- організаційні заходи з реформування військових частин, підготовки льотних екіпажів, кораблів, механізованих батальйонів морської піхоти;

- капітальний ремонт та технічне обслуговування озброєння та військової техніки;

- підготовка, перевезення та утримання п' яти миротворчих контингентів Збройних сил України;

- проведення 75 заходів міжнародного співробітництва, 93 заходів військового співробітництва Збройних сил України.

За рахунок коштів стабілізаційного фонду виконувалася бюджетна програма "Створення, закупівля і модернізація озброєння та військової техніки за державним оборонним замовленням Міністерства оборони" на суму 321 млн грн. За рахунок зазначених видатків забезпечено проведення капітального ремонту бронетанкової техніки, ракетно-артилерійського озброєння і техніки, здійснено капітальний ремонт літаків та відремонтовано зенітно-ракетний комплекс С-300П тощо.

Оборонний бюджет не можна розробляти без стратегічного планування, без розуміння суті військової стратегії.

При визначенні обсягу видатків на утримання й експлуатацію озброєнь необхідно враховувати всі можливі варіанти забезпечення обороноздатності з урахуванням економічних можливостей і чинника первинності озброєння й військової техніки.

До державних цільових програм, які передбачається виконувати в рамках пріоритетних напрямів, зокрема, належать державні цільові програми у сфері безпеки та оборони, спрямовані на реформування збройних сил, розвиток озброєння і військової техніки, утилізацію надлишкових боєприпасів, компонентів рідкого ракетного палива та їх безпечного зберігання, а також знищення вибухонебезпечних предметів, виявлених під час розмінування територій, програми створення єдиної державної системи захисту населення і територій, облаштування і реконструкцію державного кордону.

Для складання перспективного оборонного бюджету необхідно вирішити такі питання: упровадження нового механізму фінансового забезпечення житлом військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу; удосконалення механізму реалізації військового майна, що вивільняється під час реформування армії, а також переозброєння Збройних сил України сучасними видами озброєння і військової техніки з використанням вітчизняних розробок, високих технологій і виробничих потужностей оборонно-промислового комплексу; нарощування боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування та підвищення рівня боєздатності Основних сил оборони.