2.1. Система та принципи організації органів державного регулювання економіки
Система державних органів щодо управління соціально-економічним розвитком країни включає центральні та місцеві органи. Держави різняться між собою формами управління, державним устроєм, політичною системою, функціями органів влади. Державна влада в Україні реалізується за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Особливе місце серед суб'єктів ДРЕ займає Національний банк України, який є незалежним від виконавчої влади і відповідає за стан грошового обігу у країні, покликаний забезпечити не інфляційний розвиток економіки, з одного боку, та достатньою кількістю засобів обігу макроекономічний оборот, з іншого. Функції, права та обов'язки державних органів України окреслені Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами. Крім державних органів влади, регулювання економіки здійснюють недержавні структури управління економікою. До них відносять асоціації, об'єднання, спілки, фонди, центри тощо - молодіжні, ветеранів, за професійним спрямуванням, захисту прав споживачів тощо.
Принципи державного регулювання економіки
Як показує світовий досвід, існує багато варіантів організації державного регулювання економіки, проаналізувавши які, можна систематизувати загальні принципи організації органів державного регулювання економіки.
До загальних принципів належать такі:
o принцип пріоритету права над економікою;
o постійне розширення органічно взаємопов'язаних форм державного регулювання;
o поєднання національно-державного підходу та інтернаціонального досвіду державного регулювання в умовах реформування економіки.
Специфічні принципи: принцип ефективності; принцип справедливості, принцип стабільності; принцип системності державного впливу, принцип адекватності; принцип оптимального поєднання адміністративно-правових та економічних важелів; принцип поступовості та етапності; принцип забезпечення єдності стратегічного і поточного державного регулювання та його оперативності.
Важливим принципом державного регулювання є дотримання вимоги матеріально-фінансової збалансованості з метою забезпечення ресурсного потенціалу суспільства, регулювання фінансових потоків (гроші, зобов'язання за кредитом, акції, цінні папери тощо).
Крім загальних принципів, на яких базується система державного регулювання загалом, слід назвати й нові принципи бюджетної політики та податкового регулювання, що передбачають економічну самостійність бюджетів усіх рівнів, їх реальне формування на стабільній нормативній базі; необхідність узгодження самостійних бюджетів із фінансуванням республіканського бюджету; оптимальний рівень бюджетного дефіциту, гнучке збалансування між загрозою інфляції та потребою в підвищенні суспільного попиту; раціональне поєднання інтересів дохідної частини бюджету і стимулювання роботи підприємців на основі виважених податкових ставок.
2.2. Функції та повноваження органів державної влади у сфері економічного регулювання
Функції і повноваження Президента України
У сучасній українській державі інтегруючу функцію щодо гілок влади надано Президенту - главі держави. Президент України повинен сприяти узгодженості у діяльності органів державної влади, їх взаємодії з органами місцевого самоврядування. При будь-якій формі державного правління президент країни має безпосереднє відношення до виконавчої та законодавчої влади. Як глава держави Президент України виступає у вирішенні внутрішніх проблем країни, арбітром при виникненні непорозумінь між законодавчою та виконавчою владою, має значні повноваження щодо виконавчої влади, є ініціатором з утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, вирішує кадрові питання.
Функціональний вплив Президента України на систему органів державного управління здійснюється шляхом реалізації главою держави наступних функцій: стратегічного планування, установчої, кадрової, контрольної, регулятивної.
Функція стратегічного планування Президентом України реалізується через послання до Верховної Ради України.
У діяльності Президента України щодо впливу на систему органів державного управління окреме місце відводиться установчій функції. Реалізацією цієї функції стосовно системи державного управління Президент України здійснює шляхом реалізації закріплених за ним законами України чи президентськими указами повноважень.
Кадрова функція Президента України щодо органів державного управління реалізується шляхом:
1) подання на затвердження до Верховної Ради України кандидатури Прем'єр-міністра України за пропозицією коаліції депутатських фракцій, що становлять більшість від конституційного складу парламенту в строк не пізніше, ніж на п'ятнадцятий день після отримання такої пропозиції;
2) подання про призначення до складу Кабінету Міністрів України Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України;
3) подання до Верховної Ради України на затвердження та припинення повноважень кандидатури Голови Служби безпеки України;
4) призначення за поданням Кабінету Міністрів України голів місцевих державних адміністрацій та припинення їх повноважень;
5) внесення до Верховної Ради України пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України;
6) призначення половини складу Ради Національного банку України та припинення їх повноваження;
7) ініціювання перед Верховною Радою України питання про відставку Кабінету Міністрів України.
Контрольна функція Президента України щодо органів державного управління стосується як законності, так і доцільності їх діяльності. Предметом президентського контролю є рішення, дії і бездіяльність органів державного управління та їх керівників. Об'єктом контролю виступають всі органи державного управління. Контроль законності Президент України здійснює особисто або шляхом подання до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України актів Кабінету Міністрів.
Найбільш значним серед опосередкованого президентського контролю слід визначити контроль органів державного управління через Раду національної безпеки і оборони України (РНБО).
Регулятивна функція Президента України полягає у правовому врегулюванні статусу учасників та змісту державно-управлінських відносин.
Функції і повноваження Верховної Ради України
Функції і повноваження Кабінету Міністрів України
Структура та порядок формування Кабінету Міністрів України
2.3. Центральні органи виконавчої влади в системі органів державного управління
Центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ)
2.4. Функції та повноваження місцевих Державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування
Структура та порядок формування МДА
Повноваження місцевих державних адміністрацій
2.5. Законність у державному управлінні