Однією з ключових функцій управління є планування. У сучасному трактуванні воно не обов'язково передбачає такі атрибути державної діяльності, як створення бюрократичної планово-економічної системи. Функція планування пов'язана з визначенням цілей розвитку та забезпеченням засобів і ресурсів для їх досягнення. Вона може з успіхом використовувати спеціально адаптований механізм річного бюджету, що вже давно практикується багатьма країнами. Принципи такого бюджету були вперше розроблені в 30-х роках двадцятого століття, а пізніше перенесені на рівень державного управління. Прогнозування та планування відрізняються тим, що характеризують різні ступені розвитку економіки, хоча й взаємопов'язані, однак відмінні форми передбачення її майбутнього стану. Прогнозування відрізняється від планування функціональним призначенням. Планування спрямоване на прийняття та практичне здійснення управлінських рішень; мета прогнозування - створити наукові передумови для їх прийняття, що включає науковий аналіз тенденцій та варіантне передбачення майбутнього розвитку суспільного виробництва з урахуванням оцінки можливих наслідків прийнятих рішень; обгрунтування напрямів соціально-економічного та науково-технічного розвитку. Завдання економічного прогнозування, з одного боку, - з'ясувати перспективи близького та майбутнього розвитку економіки, керуючись процесами, що склалися в реальній дійсності; з іншого боку, - сприяти розробці оптимальних поточних і перспективних
планів, спираючись на розроблений прогноз і оцінку прийнятого рішення з урахуванням його наслідків у прогнозованому періоді. Економічне прогнозування базується на дослідженні закономірностей економічних процесів розширеного відтворення.
Одним з найважливіших етапів складання прогнозу є підготовка для уряду пропозицій з розробки конкретних заходів державного регулювання та впливу на економіку. Держава може застосовувати пільгові податки, відсотки по кредиту, порядок нарахування амортизації тощо. Вона також може вводити та використовувати й інші дійові важелі: бюджетні інвестиції, субсидії, дотації. За необхідності можуть вводитись певні державні обмеження, які стосуються матеріальних, грошових чи інших потоків, а саме: квоти, мито, контрактні чи державні замовлення та інше.
Основними функціями економічного прогнозування є:
o науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів і тенденцій;
o дослідження об'єктивного розвитку економіки і соціально-економічних явиш у конкретних умовах у певний період; оцінка об'єкта прогнозування;
o виявлення альтернатив розвитку економіки і соціального розвитку;
o нагромадження наукового матеріалу для обгрунтованого вибору певних рішень.
Науковий аналіз економічних, соціальних і науково-технічних процесів і тенденцій здійснюється по трьох стадіях: ретроспекція, діагноз, проекція.
Ретроспекцією називається етап прогнозування, на якому досліджується історія розвитку об'єкта прогнозування для одержання його систематизованого опису. На стадії ретроспекції відбувається збір, збереження Й обробка інформації, визначення джерел, необхідних для прогнозування, оптимізація як складу джерел, так і методів виміру і подання ретроспективної інформації, уточнення й остаточне формування структури і складу характеристик об'єкта прогнозування.
Діагноз являє собою такий етап прогнозування, на якому досліджується систематизований опис об'єкта прогнозування з метою виявлення тенденції його розвитку та вибору моделей і методів прогнозування.
Проекція являє собою етап прогнозування, на якому за даними діагнозу розробляються прогнози об'єкта прогнозування, виробляється оцінка вірогідності, чи точності обґрунтованості прогнозу (верифікація), а також реалізація мети прогнозу шляхом об'єднання конкретних прогнозів на основі принципів прогнозування (синтез). На стадії проекції виявляється, яка інформація про об'єкт прогнозування відсутня, уточнюється раніше отримана, вносяться корективи в модель прогнозованого об'єкта відповідно щойно отриманій інформації.
Розділ 5. ПРОГРАМУВАННЯ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
5.1. Значення програмування у системі державного регулювання економіки
5.2. Організація розробки цільових комплексних програм
Алгоритм розробки програм
Методи розробки й обґрунтування різних варіантів ЦКП
5.3. Реалізація економічних програм
Розділ 6. МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
6.1. Сутність і значення індикативного планування в системі державного регулювання економіки
6.2. Методологія індикативного планування