Економіка підприємств - Горбонос Ф.В. - Селянське (фермерське) господарство

Його дію й економічні засади реагують Господарський кодекс України, а також Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 24 червня 1993 р. Воно є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатись її переробкою і реалізацією. Селянське (фермерське) господарство - юридична особа, має назву, розрахунковий рахунок у банку і печатку.

Членами фермерського господарства є батьки, діти й інші родичі, котрі об'єдналися для роботи. Головою фермерського господарства може бути будь-хто із членів, на чиє ім'я видано державний акт на право користування землею. Голова повинен досягти 18-річного віку і мати необхідну сільськогосподарську освіту.

Основу відносин між фермерськими й іншими державними чи кооперативними підприємствами становить договір. Державні органи та громадські організації не можуть втручатися в їхню роботу і господарську діяльність"

Селянські (фермерські) господарства працюють на засадах самоокупності й самофінансування. Земля, майно і вироблена продукція належить їх членам. Вони можуть розпоряджатися ними на власний розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду або передавати іншим підприємствам. Основним доходом підприємства є виручка від реалізації продукції або оплата наданих послуг. Дохід фермер розподіляє самостійно, беручи до уваги власні інтереси.

Селянські (фермерські) господарства зобов'язані ефективно використовувати землю, захищати її від вітрової та водної ерозії, не порушувати права інших землевласників і землекористувачів.

Фермерським господарствам надано право залучати і наймати на роботу інших громадян за договором. Умови праці, ЇЇ оплати регулює чинне законодавство України.

Діяльність фермерського підприємства може бути припинена з будь-яких причин, зокрема, добровільно, через порушення законодавства України про економічні й правові засади, банкрутство.

Приватне (приватно-орендне)

Це підприємство з орендними відносинами. Власник землі та майна орендує землю і майно інших членів колективних господарств, що реформувалися, з обов'язковим укладанням договору, де визначається розмір плати за оренду майна і землі, права та обов'язки сторін.

У фермерських господарствах, приватних підприємствах (агрофірмах), заснованих суто на приватній власності на землю і майно, правовий статус регулюють Господарський кодекс України й інші закони. їх особливість полягає втому, що засновником підприємства не обов'язково може бути власник майнового та земельного паю. Тут пріоритетним є застосування орендних відносин.

Кооператив

Це організація, яка добровільно створена власниками, зацікавленими у спільному веденні господарської або іншої діяльності на основі майна, і функціонує на засадах самостійності, самоуправління та самофінансування, а також матеріальної зацікавленості членів кооперативу і найповнішого поєднання їхніх інтересів з інтересами колективу та суспільства.

Кооператив діє на правах юридичної особи, демократично управляється його членами. Членами кооперативу можуть бути: індивідуальні підприємці, фермери, підприємства, товариства та ін. Вони утворюють кооператив, що не має статутного фонду. Об'єднання здійснюється на добровільних засадах, і мотивом для цього є економічні проблеми, які вони можуть розв'язати, лише спільно працюючи.

Кооператив створюється та регулює свої відносини з іншими суб'єктами на засадах, передбачених Господарським кодексом України, Законами України "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про кооперацію" і здійснює діяльність на основі статуту. Він має назву, розрахунковий рахунок у банку та печатку.

Відповідно до ст. 80 Господарського кодексу, в Україні передбачались такі суб'єкти господарювання: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство.

Повне товариство

Його особливість полягає в тому, що всі учасники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном. Відносини між учасниками регулює установчий договір, в якому зазначено розмір частки

(паю) кожного учасника (засновника), розмір, склад і порядок внесення вкладу в товариства, регламентована участь кожного у справах товариства. Перевага цієї форми господарювання - нескладність у створенні та високі можливості для залучення інвестицій.

Командитне товариство

Воно поєднує ознаки повного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю, де один або кілька учасників (засновників) несуть повну відповідальність за результати його господарської діяльності, а решта учасників відповідають лише своєю часткою (паєм).

Ще залишаються функціонувати в аграрному секторі економіки такі форми організації виробництва, як спілки селянських господарств і колективні сільськогосподарські підприємства (КСП). Вони створені добровільним об'єднанням селян для спільного виробництва сільськогосподарської продукції і діють на засадах підприємництва та самоврядування згідно зі Статутом. Власність на землю і майно колективно-пайова. Мають печатку і розрахунковий рахунок у банку.