Матеріально-технічна база аграрних підприємств, у зв'язку зі специфікою, - достатньо мобільна. Щоби тривав робочий процес, засоби виробництва повинні бути забезпечені рушійною силою - двигунами. їх потребують трактори, автомобілі, комбайни, сільськогосподарські машини, різне обладнання й установки зернотоків, кормоцехів, складських та інших виробничих приміщень. На виконання певного обсягу робіт, зокрема в підсобних господарствах, залучають живу тяглову силу.
Сукупність потужності механічних двигунів тракторів, автомобілів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, а також електродвигунів різних установок і робочих тварин у перерахунку на механічну силу становлять енергетичні потужності підприємств (рис. 5.2). Енергетичні потужності аграрного підприємства характеризує їх структура, що визначається як відсоткове відношення окремих видів до загальної потужності. У структурі частка тракторних, автомобільних і комбайнових двигунів становить близько 70 %. При цьому питома вага двигунів тракторів у загальній структурі дорівнює майже 35 %, автомобілів - близько 23 % і комбайнів - 12 %. Електричні двигуни й електроустановки займають майже 23 %,решта припадає на живу тяглову силу
Рис" 5.2. Енергетичні ресурси підприємства та показники забезпеченості
Рівень забезпеченості енергетичними ресурсами характеризується такими показниками, як енергозабезпеченість підприємства й енергоозброєність праці.
Енергозабезпеченість показує, скільки припадає енергетичних потужностей у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. її визначають відношенням загальної кількості енергетичної потужності на площу сільськогосподарських угідь:
Енергоозброєність праці засвідчує, скільки енергетичних потужностей припадає на середньорічного працівника (СРП). її визначають як відношення суми енергетичних потужностей до кількості середньорічних працівників:
Зазначимо, що показники енергозабезпеченості підприємств і енергоозброєності пращ в останні роки знизилися і становлять відповідно 360 і ЗО к.с. Рівень забезпеченості енергетичними ресурсами значною мірою впливає на кінцеві підсумки аграрних підприємств. Між ними існує пряма залежність: зі зростанням енергоозброєності праці зростає врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин і праці, а також знижуються виробничі витрати на одиницю продукції. При цьому затрати живої праці значно знижуються і зростає частка минулої праці.
В енергетичних ресурсах важливе місце посідає електрифікація аграрного виробництва. Вона сприяє підвищенню комплексної механізації й автоматизації аграрного виробництва, зокрема у використанні стаціонарного обладнання. П широко й ефективно використовують у кормоцехах тваринницьких комплексів, теплицях, зернових токах, для водопостачання, а також у соціальній сфері. Основними показниками, що характеризують використання електроенергії аграрними підприємствами, є електрозабезпеченість і електроозброєність праці.
Електрозабезпеченість показує, скільки використано електроенергії на виробничі цілі в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь.
Електроозброєність праці засвідчує, скільки електроенергії, спожитої на виробничі цілі, припадає з розрахунку на середньорічного працівника, зайнятого безпосередньо на виробництві.
Показники електроозброєності й електрозабезпеченості в аграрних підприємствах дуже різні, що зумовлено відмінностями галузевої структури виробництва, рівнів його спеціалізації, концентрації, неоднаковим рівнем індустріалізації виробництва. Хоч використання електроенергії підприємствами стало одним з основних джерел їх енергетичних потужностей, проте частка електроенергії, спожита аграрним сектором виробництва, незначна в загальному виробництві та використанні її народногосподарським комплексом. Сільське господарство споживає не більше 10-12 % загальної кількості виробленої електроенергії, тому електроозброєність праці становить не більше 3500 кВт - год.
Основними показниками, які характеризують економічну ефективність застосування електроенергії, є: рівень продуктивності
праці та собівартість продукції, термін окупності додаткових капітальних вкладень в електроенергію. їх визначають при порівнянні двох варіантів: зі застосуванням електроенергії та без її застосування.
Застосування електроенергії аграрними підприємствами має не лише велике економічне, а й соціальне значення. її широко використовують для поліпшення умов праці й побуту працюючих.
5.5. Можливості забезпечення підприємства технікою
Переваги від купівлі нової техніки
Розділ 6. Земельні ресурси підприємств та ефективність їх використання
6.1. Земля як специфічний і головний засіб виробництва. її особливості
6.2. Економічні основи родючості ґрунту
6.3. Земельні відносини та їх правова основа
6.4. Види земель і землезабезпеченість підприємств
6.5. Земельний кадастр
6.6. Показники і шляхи поліпшення використання землі