Економіка підприємств - Горбонос Ф.В. - 15.2. Валова продукція підприємства

Економічною оцінкою результатів діяльності аграрного підприємства є валова продукція сільського господарства. Валова продукція - це сумарна її кількість, яку отримало підпри ємство впродовж певного періоду, а в масштабах країни - частина валового суспільного продукту. До її складу належать лише результати, одержані в галузях рослинництва і тваринництва. Валову продукцію поділяють на основну, побічну та супутню (рис. 15.2).

Рис. 15.2. Склад валової продукції підприємства

У галузі рослинництва до валової продукції:

- валовий збір урожаю всіх сільськогосподарських культур (основну, побічну та супутню) поточного року;

- вартість вирощування молодих багаторічних насаджень (у формі затрат) за певний рік;

- приріст незавершеного виробництва як різниця між сумою затрат під урожай цього року, виконаних у минулому році, та затратами під урожай наступного року, що виконані в цьому році (затрати під посів озимих, підготовка ґрунту під урожай наступного року і под.).

У тваринництві до валової продукції належать:

- одержана основна, побічна та супутня продукція як результат господарського використання тварин і птиці (молоко, яйця, вовна, приплід, вовна-линька, гній тощо);

- приріст живої маси тварин і птиці;

- незавершене виробництво (запущений мальок риби в ставок восени, закладеш в інкубатор яйця за два тижні до нового року, цукор на підгодівлю бджіл взимку).

Валову продукцію обліковують у натуральних і вартісних показниках. Для визначення фізичного обсягу продукції окремої культури або групи однорідних культур (зернових, овочів, кормових та інших), а в тваринництві - окремих видів продукції (молока, яловичини, яєць тощо) використовують натуральні показники (центнери, тонни, штуки).

Валову продукцію сільського господарства як результат основної діяльності не доцільно ототожнювати з валовою продукцією аграрних підприємств. До валової продукції аграрних підприємств належить не лише валова продукція землеробства і тваринництва, а й продукція підсобних, промислових та інших виробництв, зокрема продукти переробки продукції рослинництва і тваринництва (мука, крупа, олія, масло тваринне, перегін, м'ясо, шкіра і под.), продукція лісівництва (гриби, ягоди) і рибництва (з незарибнених водойм), обсяги капітального будівництва, а також доходи за роботи й послуги, виконані на стороні.

Особливістю валової продукції сільського господарства є те, що за напрямами використання її можна віднести як до групи

А (виробництво засобів виробництва), так і до групи Б (виробництво предметів споживання). До групи А (це значна частина) належить продукція, що не одразу надходить у споживання, а е сировиною для переробної промисловості (молоко, зерно та ін.). До неї також відносять ту продукцію, яку використовують на виробничі цілі в самому підприємстві (насіння, корми, молоко на випоювання телят тощо).

До групи Б належить продукція, яка надходить у споживання, минаючи промислову переробку (овочі, фрукти, картопля тощо). За даними міжгалузевого балансу, її частка становить близько 22% загального обсягу виробленої сільськогосподарської продукції.

Натуральні показники дають уявлення про розміри виробництва окремих видів продукції за рік і в динаміці, за їх допомогою можна обчислити рівень продуктивності праці в окремих галузях. Однак, щоб виразити сукупну валову продукцію сільського господарства, її оцінюють у порівняльних, поточних цінах і за собівартістю.

Валову продукцію сільського господарства обліковують у поточних цінах для характеристики структури виробництва, обчислення валового і чистого доходу підприємства. Використовуючи поточні ціни, товарну продукцію оцінюють за цінами реалізації, а нетоварну, призначену для внутрішньогосподарських потреб, - за її собівартістю. За собівартістю обчислюють і обсяги незавершеного виробництва.

Для визначення загального обсягу валової продукції сільського господарства, порівняння її в динаміці за роками, а також обчислення річної та годинної продуктивності праці, фондовіддачі й для інших потреб використовують порівняльні ціни.

Звичайна сума продукції у грошовому виразі називається валовим оборотом. Проте така оцінка валової продукції має низку недоліків, що впливають на показники економічної ефективності діяльності підприємства.

За існуючої методики визначення обсягів валової продукції в рослинництві й тваринництві допускається повторний облік тієї частини, яка використана на внутрішньогосподарські потреби (корми, насіння, молоко для випоювання телят). З одного боку, вироблені у рослинництві корми в грошовому виразі будуть оцінені й віднесені до продукції землеробства, а з часом використання їх на годівлю тваринам - введені у вартість продукції тваринництва. Через це валова продукція сільського господарства і валовий оборот є рівними. З іншого боку, валова продукція як результат затрат живої й уречевленої праці може бути високою не за рахунок економії живої праці, а у зв'язку зі зростанням матеріальних витрат, і тому не може достовірно відобразити рівень продуктивності живої праці.

За оцінки валової продукції в діючих цінах занижується її реальна вартість унаслідок того, що нетоварна частина продукції оцінюється за собівартістю виробництва, яка в багатьох випадках нижча за ринкову ціну, а обчислення показника валової продукції в порівняльних цінах не відображає її якості.

Якщо із валової продукції сільського господарства поточного року вилучити частину, використану на внутрішньогосподарські потреби, то залишиться кінцева продукція.

У сучасній структурі валової продукції сільського господарства на тваринництво загалом припадає близько 45 %, рослинництво - 55 % (до реформування було навпаки). Водночас у структурі продукції аграрних підприємств валова продукція сільського господарства становить близько 15 %.