Економіка підприємств - Горбонос Ф.В. - 19.2. Суть, поняття та показники інтенсифікації

Термін "інтенсифікація" (від франц. intensification - посилення, збільшення напруженості) стосовно сільського господарства донедавна вживався для означення посиленої діяльності підприємства щодо використання землі як головного засобу виробництва через концентрацію капіталу на одну й ту саму земельну ділянку з метою збільшення обсягів продукції й підвищення ефективності сільського господарства загалом. Основу такого розуміння інтенсифікації становить витратна концепція яка в умовах обмежених виробничих ресурсів і діяльності аграрних підприємств у ринковій економіці не є раціональною. Не можна вважати, що зі зростанням витрат на одиницю земельної площі буде автоматично збільшуватися вихід продукції. Практика не підтверджує цього. З досвіду діяльності сільськогосподарських підприємств (1966-1990 рр.) відомо, що капітальні вкладення в сільське господарство колишнього СРСР, надходження мінеральних добрив, насиченість виробничими фондами й енергетичними ресурсами збільшувалися в 4^5 разів, а виробництво продукції зростало лише в 0,7 разу. Незважаючи на це, додаткові вкладення в аграрний сектор економіки розглядалися лише як засоби для досягнення інтенсивнішого розвитку виробництва. В умовах нарощування та розвитку матеріально-технічної бази підприємств це був спрощений, за своєю суттю, затратний підхід до процесу інтенсифікації, коли збільшення обсягів капітальних вкладень, підвищення фондозабезпеченості підприємств і фондоозброєності праці сприймалися як результати інтенсифікації та незаперечні успіхи розвитку сільського господарства. Такий підхід до оцінки економічного зростання був певною мірою виправданий у роки створення і кількісного збільшення ресурсного потенціалу.

Як альтернатива останнім часом відбулася переорієнтація поглядів учених-економістів на інтенсифікацію як на процес, пов'язаний лише зі збільшенням виробництва продукції, внаслідок чого було висунуто результативну концепцію. Взявши за основу лише результат виробництва, прихильники цієї концепції теж припускалися помилки, оскільки недооцінювали роль витрат і капітальних вкладень у розвиток землеробства й тваринництва. Ніколи не можна збільшити обсяг виробництва продукції за незмінних витрат на її одиницю, не залучивши додаткових ресурсів.

Інтенсифікація - не випадкове, не місцеве, не епізодичне, а загальне явище для всіх цивілізованих країн; воно не залежить від суспільного ладу чи системи економічних відносин. Основною метою інтенсифікації аграрних підприємств є збільшення виробництва продукції, поліпшення її якості та зниження матеріально-грошових і трудових затрат на одиницю продукції на основі якісного вдосконалення всього виробництва. І це безперервний і нескінченний процес, що ґрунтується на впровадженні досягнень науково-технічного прогресу. Лише ті чинники виробництва можуть бути чинниками інтенсифікації, які є продуктом науково-технічного прогресу та забезпечують необхідне зростання економічної ефективності підприємства. Зупинка цього процесу призводить до екстенсивного розвитку виробництва.

З огляду на викладене, інтенсифікація - це соціально-економічний процес, спрямований на збільшення виробництва продукції, підвищення її якості й зниження собівартості на основі запровадження у виробництво нових засобів, нових технологій, нових сортів сільськогосподарських культур і порід тварин, нових форм організації праці й виробництва, підвищення кваліфікації кадрів та ін., що є складовими науково-технічного прогресу.

З впровадженням досягнень науково-технічного прогресу аграрними підприємствами насамперед змінюється співвідношення затрат живої та уречевленої праці. Застосування комплексної механізації й автоматизації виробництва сприяє тому, що частка живої праці зменшується, уречевленої - відповідно зростає, а сукупні затрати праці знижуються, і на цій основі забезпечується підвищення ефективності галузі.

Матеріальною основою інтенсифікації є капітальні вкладення й інші ресурси, застосування яких передбачає зміну способів виробництва, вдосконалення техніки і технології, впровадження нових систем у галузях рослинництва та тваринництва. Вкладання засобів і вдосконалення матеріально-технічної бази підприємств доцільно розглядати в органічній єдності з результатами виробництва, прагнути ефективного їх використання. Необхідно постійно порівнювати додаткові затрати з отриманими результатами, щоб кожна вкладена гривня забезпечувала максимальну віддачу. В зв'язку з цим слід мати на увазі, що інтенсифікація передбачає підвищення ефективності віддачі не лише додаткових вкладень, а й тих засобів, ресурсів і затрат, які вироблені раніше і функціонують паралельно у виробництві.

Інтенсивний тип зростання підприємства можна розглядати лише тоді, коли в процесі господарської діяльності мають місце підвищення продуктивності праці й фондовіддачі, економія матеріально-грошових затрат і підвищення якості ппопуі*пії

Інтенсифікація є основою підвищення ефективності виробництва - важливою складовою економічної стратегії кожного підприємства. Тільки через інтенсифікацію можна високими темпами підвищувати рівень продуктивності праці, рентабельності підприємства, зменшувати затрати виробництва і под.

Інтенсифікація - складний економічний процес, який має багатогранний і комплексний характер. Щоб визначити рівень і дати їй економічну оцінку, використовують систему натуральних і вартісних показників (рис. 19.1).

Рис. 19.1. Показники інтенсифікації аграрних підприємств

У системі показників результативної концепції інтенсифікації найважливішим, що характеризує її рівень, є кількість виробленої валової продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Цей показник визначають за формулою

З позиції оцінки забезпеченості підприємства засобами та предметами праці, узагальнювальним показником рівня інтенсифікації є сума основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення та поточних виробничих витрат (без амортизації) в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь. Його визначають за формулою

Це прямий і основний показник, що відображає рівень інтенсифікації розвитку всіх галузей і підприємства загалом. Він засвідчує рівень концентрації живої й уречевленої праці в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь і характеризує ступінь інтенсивності використання землі.

У практичній роботі для проведення аналізу й економічних досліджень визначають окремо рівень насичення підприємства засобами виробництва:

Цей показник підтверджує не лише виробничу потужність підприємства, а й його можливість раціонально використовувати оборотні фонди в процесі виробництва. Сума ж поточних витрат, в які введено частину основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань, і сума оборотних фондів у грошовому виразі, спожитих у процесі виробництва в розрахунку на один гектар площі сільськогосподарських угідь, дає змогу повніше розкрити основний показник рівня інтенсифікації:

Крім вартісних показників, для оцінки рівня інтенсифікації використовують систему натуральних. Це:

- енергонасиченість - кількість енергетичних потужностей (к.с.) у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь;

- кількість внесених мінеральних і органічних добрив у розрахунку на один гектар ріллі;

- спожито електроенергії (кВтгод) на виробничі цілі в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь;

- обсяг виконаних тракторних робіт у розрахунку на один гектар ріллі;

- ступінь меліорації земель;

- питому вагу площі посіву сортовим насінням у структурі посівів;

- питому вагу породного поголів'я в структурі стада;

- витрати кормів у розрахунку на одну голову тварин;

- рівень комплексної механізації виробничих процесів у тваринництві;

- витрати на племінну роботу.

Визначення показників рівня інтенсифікації - перший етап у дослідженні цього процесу. Зміна їх рівня спонукає до зміни результатів інтенсифікації, основними натуральними показниками якої є урожайність сільськогосподарських культур і продуктивність окремих видів тварин.