Р. Лайкерт розробив альтернативну систему, порівнюючи групи з високою продуктивністю праці і групи з низькою продуктивністю в різних організаціях. Він вважав, що різницю в продуктивності може пояснити стиль лідерства. Аналогічно континууму за теоріями "X" і "Y" Д. МакГрегора класифікувалися керівники груп з високою і низькою продуктивністю як керівники, зосереджені на роботі, та керівники, зосереджені на людині.
Керівник, зосереджений на роботі, насамперед піклується про проектування завдання і розробку системи винагород для підвищення продуктивності праці. Цей підхід заснований на прагненні керівника змусити підлеглих працювати так, щоб досягти максимальної продуктивності. Менеджери, що підтримують подібний стиль поведінки, вимагають суворого підпорядкування робочим розпорядкам, чіткого виконання поставлених завдань. Вони найчастіше автократичні у своїх рішеннях, вище за все ставлять правила, інструкції, процедури.
Всупереч цьому, найпершою турботою керівника, зосередженого на людині, є підлеглі. Він зосереджує увагу на підвищенні продуктивності праці шляхом поліпшення людських відносин: робить акцент на взаємодопомозі, дозволяє працівникам максимально брати участь у прийнятті рішень, уникає дріб'язкової опіки. Він активно цікавиться нестатками підлеглих, допомагає їм вирішувати проблеми і заохочує їхнє професійний зростання. При такому підході керівник приділяє особливої уваги взаєминам з підлеглими, підтримує атмосферу довіри. Колективи, очолювані таким керівником, відрізняються згуртованістю і гармонійністю.
Таблиця 3.1
Стилі управління
| Стиль управління | Авторитарний | Демократичний | Ліберальний |
| Природа стилю | 1. Зосередження влади і усієї відповідальності в руках лідера.2. Особисте встановлення цілей і вибір засобів їх досягнення.3. Вертикальна побудова комунікаційних потоків. | 1. Делегування повноважень з утриманням ключових позицій лідера.
| 1. Зняття лідером відповідальності і зречення на користь виконавців.
|
| Сильні сторони | Надання переваги терміновості і порядку, передбачуваність результату. | Посилення особистої відповідальності за наслідки роботи через участь в управлінні. | Максимальне обмеження втручання в управління лідера. |
| Слабкі сторони | Стримування індивідуальної ініціативи. | Втрата часу на розробку і прийняття управлінських рішень. | Втрата напрямку руху і зменшення швидкості прийняття рішень без втручання лідера. |
Р. Лайкерт зробив висновок, що стиль управління незмінно буде орієнтованим або на роботу, або на людину. Не зустрілося жодного керівника, який би сполучав ці полярні якості. Практичні дослідження також показали, що стиль керівництва, зосереджений на людині, майже у всіх випадках сприяв підвищенню продуктивності праці. Як продовження своїх досліджень, Р. Лайкерт запропонував чотири базових системи стилю лідерства:
- експлуатаційно-авторитарна;
- прихильно-авторитарна;
- консультативно-демократична;
- заснована на участі.
Керівників, віднесених до експлуатаційно-авторитарної системи, Р.Лайкерт описує як автократів. Керівники, віднесені до прихильно-авторитарної системи, можуть підтримувати авторитарні відносини з підлеглими, але вони дозволяють підлеглим, хоча й обмежено, брати участь у прийнятті рішень. Мотивація створюється за допомогою винагороди, а в деяких випадках - за допомогою покарання. Керівники, віднесені до консультативно-демократичної системи, виявляють значну, але не досить повну довіру до підлеглих. Важливі рішення приймаються керівником, але багато конкретних рішень приймаються підлеглими. Керівники системи, заснованої на участі в лідерстві, допускають групові рішення й активну участь працівників у прийнятті рішень. На думку Р.Лайкерта, вона є найдієвішою, оскільки керівники цілком довіряють підлеглим. Між керівником і підлеглими встановлюються довірчі взаємини. Прийняття рішень є децентралізованим, а спілкування - двостороннім і нетрадиційним.
Трьохосьова таблиця Реддіна
3.4. Організаційні структури управління підприємствами, їх види і детальна характеристика
Лінійний тип організаційної структури управління підприємством
Функціональний тип організаційної структури управління підприємством
Лінійно-функціональний тип організаційної структури управління підприємством
Дивізіональна організаційна структура управління підприємством
Регіональний тип організаційної структури управління підприємством
Матричний тип організаційної структури управління
Конгломератний тип організаційної структури управління