Державне регулювання ринку - сукупність методів, способів, засобів впливу держави на економіку для забезпечення нормальних умов роботи ринкового механізму та підтримки тих сфер економіки, де ринкові механізми недосконалі. Державне втручання у функціонування ринкової економіки реалізується через державне регулювання економіки.
Державне регулювання економіки - це вплив держави на діяльність господарюючих суб'єктів і ринкову кон'юнктуру з метою забезпечення нормальних умов функціонування ринкового механізму. Воно реалізується шляхом проведення економічної політики. Економічна політика - система заходів, сукупність дій з управління економікою, що включає певний набір елементів, основними з яких є:
o антициклічна політика;
o галузева політика;
o антимонопольна політика;
o грошово-кредитна політика;
o соціальна політика;
o задоволення попиту на послуги і товари колективного користування;
o боротьба з безробіттям тощо.
Загальна функція держави в процесі регулювання економіки - забезпечення умов для пом'якшення впливу на економіку механізму циклічного розвитку. З цією метою держава проводить антициклічну політику, яка включає комплекс законодавчих актів, адміністративних заходів дії на попит і пропозицію населення та суб'єктів господарської діяльності для виведення економіки з кризового стану, а також утримання стадії економічного буму. Базою реалізації анти-циклічної політики є державний бюджет.
Монополією держави є організація грошового обігу. Змінюючи кількість грошей, що обертаються на національному ринку, держава впливає на умови функціонування грошової системи. Важлива роль у цьому питанні відводиться Національному банку, який має в своєму розпорядженні великий набір інструментів (облікові ставки, операції з цінними паперами, резерви, адміністративні обмеження) для активного впливу на стан грошового ринку.
Держава, виступаючи гарантом прав людини, зобов'язана піклуватись про соціальну захищеність населення. Основний інструмент забезпечення фінансування цього процесу - податкове законодавство. Державою створені спеціальні органи: як податкова інспекція, фонд соціального страхування, Міністерство праці та соціальної політики України тощо.
Ринкові механізми не реалізують автоматично право на працю для кожного члена суспільства. Тому боротьба з безробіттям покладена на державу. Держава повинна регулювати ринок праці в цілях підтримки певного рівня зайнятості, матеріального забезпечення людей, які втратили робочі місця. Вирішальну роль тут відіграє трудове законодавство і державні організації, що контролюють його виконання. Крім того, елементами економічної політики є галузева і антимонопольна політика.
Держава відіграє основну роль у задоволенні попиту на послуги і товари колективного користування: національну оборону, державне управління, єдину енергетичну систему, національні мережі комунікацій, охорону громадського порядку, вакцинацію тощо. Крім того, вона підтримує ті галузі людської діяльності, які не можуть у повному обсязі функціонувати на комерційній основі (наука, освіта, культура, охорона здоров'я тощо).
Забезпечуючи нормальне функціонування національних ринків, держава проводить відповідну зовнішньоторговельну політику, контроль за міжнародною міграцією капіталу і робочою силою, впливає на валютні курси, управляє платіжними балансами тощо. Деякі напрями діяльності державних органів у сфері ринкових відносин поданні в табл. 5.3.
Таблиця 5.3. Державне регулювання ринку
Напрями | Спосіб реалізації |
Стабілізація виробництва Вирівнювання рівнів економічного розвитку регіонів Підтримка конкуренції Фінансування науково-технічного прогресу Дотація соціально значущих галузей Стабілізація і оздоровлення грошової системи Подолання надмірної майнової диференціації населення Соціальна захищеність населення Контроль за міжнародною міграцією капіталу і робочою силою | Податкова й інвестиційна політика Регіональна економічна політика Антимонопольна політика Здійснення науково-технічних цільових програм Інвестиційна політика Фінансова і антиінфляційна політика Політика регулювання доходів Соціальна політика Зовнішньоторговельна політика |
Система ринкових відносин висуває до державного регулювання низку вимог. Недопустимими є будь-які дії держави, що деформують внутрішні взаємозв'язки елементів ринку. Необхідно зменшити адміністративний контроль з боку держави над цінами. Економічні стимулятори, які застосовуються державою, не повинні ослабляти або підміняти собою ринкові стимули.
Для регулювання економіки держава використовує як економічні, так і адміністративні методи. Існують сфери, де застосування адміністративних методів ефективне і не суперечить ринковому механізму. Наприклад, виправданим є жорсткий державний контроль за монопольними ринками, контроль за екологічною безпекою, підтримка мінімальних параметрів добробуту населення (гарантованого мінімуму заробітної плати, доплат з безробіття тощо), захист національних інтересів у системі світового господарства (ліцензування експорту тощо).
Існує тісний взаємозв'язок економічних і адміністративних методів державного регулювання ринку, оскільки економічний регулятор містить елементи адміністрування, в той же час у кожному адміністративному регуляторі є економічна складова. Найважливішим фактором забезпечення ефективності державного регулювання ринкових відносин слід вважати раціональне поєднання на користь розвитку національної економіки економічних та адміністративних методів дії на ринок.
5.4. Мале підприємництво
Характеристика малого підприємництва
5.5. Державна підтримка малого підприємництва
ТЕМА 6. ПЛАНУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
6.1. Методи та види планування
6.2. Бізнес-план
6.3. Маркетингова діяльність на підприємстві
Цілі та стратегія маркетингу
Ціноутворення