Економіка праці та соціально-трудові відносини - Гриньова B.M. - Тема 15. АНАЛІЗ, ЗВІТНІСТЬ ТА АУДИТ У СФЕРІ ОПЛАТИ ПРАЦІ

15.1. Аналіз системи оплати праці.

15.2. Звітність та аудит у сфері оплати праці.

15.1. Аналіз системи оплати праці

Для оцінки ефективності використання коштів на оплату праці необхідно застосовувати такі показники, як обсяг виробництва продукції у діючих цінах, виручку, суму валового, чистого, реінвестованого прибутку на гривню заробітної плати та ін. У процесі аналізу необхідно визначити динаміку цих показників та виконання плану за їх рівнем. Після цього необхідно встановити фактори зміни кожного показника, який характеризує ефективність використання фонду заробітної плати (рис. 15.1).

Значне місце в аналізі ефективності використання коштів на оплату праці займає плинність кадрів.

Рівень плинності кадрів на підприємстві має оцінюватися за допомогою коефіцієнта плинності кадрів і коефіцієнта стабільності кадрів як інтегральний показник, що має визначатися за формулою

Коефіцієнт плинності кадрів визначається за формулою

Коефіцієнт стабільності кадрів розраховується за формулою:

Рис. 15.1. Структурно-логічна схема факторного аналізу показників ефективності витрачання фонду заробітної плати

На підприємствах здійснюється аналіз зміни фонду оплати праці. Важливою частиною аналізу оплати праці є встановлення відповідності між темпами зростання середньої заробітної плати і продуктивності праці. При цьому для розширеного виробництва характерним є випередження темпів зростання заробітної плати темпами росту продуктивності праці. У випадку недотримання цього принципу відбувається перевитрата фонду оплати праці, наслідком чого є збільшення собівартості продукції і зниження розміру прибутку.

Зміна середнього заробітку працівників за визначений період часу (рік, місяць, день, година) характеризується індексом Ісл за такою формулою:

Аналогічно визначається індекс продуктивності праці (І_г.в.):

Коефіцієнт випередження темпів зростання виробітку темпів зростання оплати праці (Іс.з.):

Для визначення зростання чи економії випередження (±Е) фонду оплати праці у зв'язку зі зміною співвідношень між темпами зростання продуктивності праці та його оплати можна використовувати таку формулу:

Визначимо відносне відхилення за фондом заробітної плати з урахуванням плану з виробництва продукції:

При розрахунку відносного відхилення за фондом заробітної плати можна використовувати так званий поправочний коефіцієнт (К ), який відбиває частку змінної частини заробітної плати у загальному фонді. Такий коефіцієнт показує, на яку частку відсотка потрібно збільшити плановий фонд заробітної плати за кожен відсоток перевиконання плану з випуску продукції (ДВЯ% ):

В умовах інфляції, аналізуючи індекс зростання середньої заробітної плати, необхідно враховувати індекс зростання цін на споживчі товари і послуги — Іц за аналізований період і розмір споживчого кошика. Індекс зростання заробітної плати з урахуванням індексу інфляції можна розрахувати за такою формулою:

Під час аналізу дієвості системи оплати праці необхідно враховувати ступінь задоволення матеріальних стимулів працюючих. Для визначення ступеня задоволення необхідно проводити соціологічне дослідження, головною метою якого буде виявлення найбільш істотних потреб працівників, задоволення яких забезпечить підвищення продуктивності їхньої праці. Найбільш простий і дешевий метод соціологічного дослідження — анкетування. При розробці анкети необхідно враховувати, що, незважаючи на те, що матеріальні стимули в наш час є першочерговими, працівники підприємства також потребують задоволення потреб соціального характеру: комфортних умов праці, наявності на підприємстві лікувальних установ, забезпечення їдалень якісними продуктами різноманітного асортименту, баз відпочинку, гарного психологічного мікроклімату у колективі, забезпечення творчого підходу до роботи. Необхідно також зазначити, що з інтелектуальним і моральним розвитком особистості спостерігається тенденція до задоволення саме потреб соціального характеру, тому в анкеті необхідно враховувати як матеріальні, так і соціальні стимули персоналу, не виходячи при цьому за межі допустимих можливостей підприємства. Такий захід забезпечить спрямованість системи матеріального стимулювання на задоволення потреб персоналу і при цьому не зажадає значних витрат. При цьому, невід'ємною вимогою результативності анкетування буде формування в анкеті питань з позиції особливостей певного підприємства.