16.1. Особливості функціонування МОП.
16.2. Розробка програм, спрямованих на покращання умов функціонування соціально-трудових відносин.
16.1. Особливості функціонування МОП
Міжнародна організація праці (МОП) — міжнародна спеціалізована установа з регулювання соціально-трудових відносин, захисту прав людини й забезпечення соціального миру. Вона була створена в 1919 р- відповідно до Версальського мирного договору при Лізі Націй. У 1946 р. МОП стала установою Організації Об'єднаних Націй (ООН) і до сьогодні є авторитетним міжнародним органом, головна мета якого — сприяння соціально-економічному прогресу, підвищенню добробуту й поліпшенню умов праці людей, захисту їх прав. Вищим органом МОП є Міжнародна конференція праці (МКП), що проводиться щорічно в Женеві. МКП визначає основні напрями в роботі МОП, затверджує міжнародні трудові норми — конвенції й рекомендації, затверджує програму й бюджет організації, вирішує інші питання діяльності МОП, один раз у три роки обирає виконавчий орган МОП — Адміністративну раду, що керує роботою МОП у перервах між конференціями та здійснює втілення в життя рішень конференції.
Постійним секретаріатом МОП, її адміністративним і виконавчим органом є Міжнародне бюро праці (МБП) на чолі з генеральним директором, що обирається Адміністративною радою строком на 5 років. Персонал МБП працює як у центральному апараті в Женеві, так і в різних країнах і регіонах в ролі технічних експертів. Практична робота Бюро полягає в підготовці питань для розгляду на Конференції, проведенні спеціальних обстежень і виданні робіт із проблематики МОП, у наданні допомоги урядам на їхнє прохання у виробленні проектів національних законодавчих актів з соціально-трудових питань.
До складу МОП входять також Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень у Женеві й Міжнародний навчальний центр у Турині.
МОП працює з уставом, в якому визначені її завдання, порядок прийняття й виходу з організації, склад, права й завдання її органів і керівників, умови співробітництва з ООН, питання визначення членських внесків країн-учасниць, формування, виконання бюджету й контролю за його виконанням, порядок розробки міжнародних трудових норм та інші питання її діяльності.
Основні завдання МОП такі:
— розробка погодженої політики й програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем;
— розробка й прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій і рекомендацій, контроль за їхнім виконанням;
— допомога країнам-учасницям у вирішенні проблем зайнятості, скорочення безробіття й регулювання міграцій;
— захист прав людини (права на працю, на об'єднання, колективні переговори, захист від примусової праці, дискримінації тощо);
— боротьба з бідністю, за поліпшення життєвого рівня трудящих, розвиток соціального забезпечення;
— сприяння професійній підготовці й перепідготовці працюючих і безробітних;
— розробка й здійснення програм щодо поліпшення умов праці й виробничого середовища, техніки безпеки й гігієни праці, охорони й відновлення навколишнього середовища;
— сприяння організаціям трудящих і підприємців у їхній роботі з урядами щодо регулювання соціально-трудових відносин;
— розробка й здійснення заходів щодо захисту найбільш уразливих груп трудящих (жінок, молоді, людей похилого віку, трудящих-мігрантів).
Завдання МОП висвітлюються в конкретних програмах, які вона приймає. Особливість діяльності МОП полягає в тому, що її рішення й рекомендації приймаються на основі трипаратизму, тобто шляхом узгодження питань між трьома сторонами-партнерами: урядами, організаціями — представниками трудящих і організаціями — представниками підприємців, взаємного обліку їхніх інтересів і прийняття загальних рішень, які відповідають вимогами цих трьох сторін.
16.2. Розробка програм, спрямованих на покращання умов функціонування соціально-трудових відносин
Запитання та завдання для самоконтролю
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ПЕРЕДМОВА
Розділ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТА "ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ"
Глава 1. ЕКОНОМІКА ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЯК НАПРЯМ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
1.1. Праця й соціально-трудові відносини, як предмет наукового економічного дослідження