Історія грошей і банківництва - Скоморович І.Г. - 4.1. Виникнення і формування грошових систем в Українському Причорномор'ї

На VIII-VI ст. до н. е. припав період масової колонізації греками узбереж Чорного та Азовського морів. Розпросторюючи сюди свої сфери впливу, в пошуках сировини (металів і лісу), хлібу, а також рабів і ринків збуту приходили в Північне Причорномор'я вихідці з Греції та Малої Азії.

У той час, коли Тира, Ольвія, Херсонес і Пантікапей протягом перших 3-4 століть свого існування були політично незалежними, такі міста, як Німфей, Феодосія чи Керкинітида швидко потрапили під вплив Боспорського царства та Херсонеської держави. Більшість міст-полісів у II ст. до н. е. були об'єднані в понтійську державу Митридата VI Євпатора, яка була розгромлена гетськими племенами. Від середини І ст. до н. е. на північнопричорноморські землі поширився вплив римських імператорів. Початок періоду занепаду перших міст на території сучасної України датують III ст. н. е., коли вони були розгромлені варварськими племенами.

4.1. Виникнення і формування грошових систем в Українському Причорномор'ї

Монетне карбування в містах, розташованих на українських землях Північного Причорномор'я, вперше розпочалося в Пантікапеїу другій чверті VI ст. до н. е. Приблизно тоді ж перші литі гроші у формі стріл і дельфінів з'явилися в Ольвії.

У другій половині VI ст. до н. е. на території нинішнього селища Роксолани (в Овідіопольському районі Одеської області) виникло городище Ніконій. Великий вплив на нього мали Істрія, Ольвія й Тира; знахідки їхніх монет є досить значними на розколинах давнього південноукраїнського міста. Але серед скарбів трапляються й монети, виробництво яких дослідники відносять до самого Ніконія першої половини V ст. до н. е.

Відомо три номінали ніконійських бронзових литих монет. Найбільший з них містив зображення сови і напис ЕКУ або ЕКУЛ, а також колеса з чотирма шпицями, які мали між собою поперечини. Важили такі монети 56,5 і 63,5 г. Монети вагою 12,4-16,1 г становили середній номінал. Виглядом вони нагадували попередні, лише колесо мало просту форму. На найменших номіналах, що важили 0,7-2,4 г, на аверсі зображувалася сова, а на реверсі - літери ІК.

Випуск цих монет пов'язують з іменем скіфського царя Скила. Дотримуючись багатьох грецьких звичаїв та обрядів, він багато часу проводив в Ольвії. Дослідники вважають, що основним мотивом випуску власної монети для Скила було отримання торговельної та фінансової незалежності. Грекофільство цього царя не подобалося скіфській верхівці, і згодом його заступив інший правитель. Ним став його брат Октамасад, який, захопивши Скила, відтяв тому голову.

Надалі ніякий володар монет у Ні копії не карбував, хоча поселення існувало до IV-1II ст. до н. е.

На зламі VI-V ст. до н. е. зародилося життя в Керкинітиді, яка містилася на території нинішньої Євпаторії. Досі невідомі її засновники, але найбільш ймовірними вважаються вихідці з Гераклеї Понтійської або невідомого іонійського поліса. УIV ст. до н. е. Кер-кинітида увійшла до складу Херсонеської держави.

Початок емісії власних грошей у Керкинітиді датується другою половиною V ст. до н. е. Це були стріло-риби - монети специфічної форми, один бік яких нагадував наконечник стріли, інший - рибу. Дослідники вважають, що такі литі монети повинні були стати еквівалентом для ольвійських "стріл" і "дельфінів".

Наприкінці V ст. до н. е. приватних стріло-риб заступили державні керкинітидські аси. На цих литих мідних монетах, що важили близько ЗО г, з одного боку було зображення риби, а з іншого - напис КА, що означав початок назви міста. їх доповнювали менші номінали, що становили десяту частину асів, із зображеннями риби чи колоса та літери К.

На початку IV ст. до н. е. грошовий ринок Керкинітиди заполонили херсонеські монети, які домінували там до 330 р. до н. е. Саме тоді в Херсонесі припинилося панування олігархів, а Керкинітида здобула незалежність, яка тривала приблизно 40 років. У той час жодної іноземної монети в обігу в цьому місті не було.

До 330-320 рр. до н. е. відносять випуск нових керкинітидських монет із легендою КАРК і зображенням богині Ніке та лева, який напав на бика, палиці й напису НРАКЛ. Саме цей напис дозволяє деяким дослідникам стверджувати, що незалежність Керкинітиді допомогла здобути Гераклея Понтійська.

На мідних монетах подальших випусків трапляються зображення грецьких богів і богинь (Гери або Тіхе, Геракла, Артеміди) і вершника, орла на блискавці та лані. Доповнюють їх написи КАРКІМ,

КАРКІМА, КЕРКІ або КЕР. Цікаву групу становлять монети з зображенням на однім боці скіфа, що сидить і тримає колчан і сокиру, а на іншому - коня.

Незважаючи на розквіт, у 290 р. до н. е. місто увійшло до складу Херсонеської держави, припинило карбування монет і перетворилося на виробничий додаток.

На місці скіфського поселення недалеко (17 км) від нинішнього м. Керч у VI ст. до н. е. було засновано Німфей. V-IV ст. до н. е. було періодом розквіту цього поліса. Тоді він вів жваву торгівлю зерном з Афінами. Дослідники вважають, що в другій половині V ст. до н. е. Німфей карбував власну монету. Відомо три номінали: драхми, діоболи і геміоболи. На всіх монетах містилося зображення на аверсі жіночої голови, повернутої вліво, на реверсі - виноградної лози і напис NУ або NУN

Карбування монет у Німфеї тривало не більше чверті століття і припинилося, за однією версією, внаслідок входження міста до Афінського морського союзу, тобто під владу Афін, за іншою - в результаті зради його правителя афінянина Гілона, який здав місто боспорцям. Так це чи ні, але відомо, що місто ввійшло до складу Боспорського царства та існувало до III ст. до н. е., поки не було розгромлено готами.

У VI ст. до н. е. на території нинішнього м. Феодосія мілетці заснували поліс, який володів зручним портом та був оточений родючими землями. Ці чинники сприяли перетворенню Феодосії в VI-V ст. до н. е. у значний торговельний центр. У першій половині IV ст. до н. е. його було приєднано до Боспорського царства.

Ще за часів незалежності наприкінці V ст. до н. е. у Феодосії почався випуск монет. Це були срібні номінали, на яких на аверсі було зображено голову безбородого божества, а на реверсі - голову бика і напис 0ЕОΔЕО. Хоча переважали дрібні номінали, на початку IV ст. до н. е. було випущено срібні драхми з зображенням голови бога війни Ареса та попереднім виглядом реверсу монети.

Наприкінці III ст. до н. е. Феодосія випустила мідні монети із зображенням богині Афіни. Типологічно ці монети тісно пов'язані з афінськими, що пояснюється економічними зв'язками двох міст.

Феодосія перебувала у складі Боспорського царства аж до його занепаду. У IV ст. н. е. вона була розгромлена гунами, а в VI ст. н. е. її захопили хазари.

Тиру було засновано у другій половині чи в кінці VI ст. до н. е. на території нинішнього м. Білгорода-Дністровського, розташованого в Одеській області. Цей поліс виконував роль центру, через який велася транзитна торгівля між західними і східними містами Північного Причорномор'я.

Монетна справа Тири почалася з емісії у другій половині IV ст. до н. е. срібних драхм із зображенням голови богині Деметри та бика, що буцається. На той же період припав випуск мідних монет двох номіналів. На більшому, вагою близько 11 г, зображено голови річного бога Тираса і коня. Зображення на монетах супроводжувалися написами TYPANON або TYPA. Якщо одні дослідники переконані, що перше слово означає олігархічне правління в місті, та інші вважають, що це - лише прикметник, який вказує на належність монети Тирі. Останнє твердження дає підстави віднести прибутки від карбування монет місту, адже саме воно фінансувало їхній випуск.

У Тирі вироблялися також наслідування золотих статерів царя Фракії Лісімаха, які містили монограми назви міста та осіб, за рахунок яких здійснювалася їхня емісія.

Протягом II - першої половини І ст. до н. е. в місті випускалися мідні монети, на яких були зображені різноманітні грецькі боги та їхні атрибути. Припинилася емісія внаслідок розгрому Тири гетськими племенами.

За правління римського імператора Доміціана (81-96 рр. н. е.) Тира перейшла на римську монетну систему. У місті карбувалися тетрасарії, дупондії та асарії з іменем і зображенням Імператора на аверсі та богині, орла і палиці на реверсі відповідно до номіналу.

Надалі монети карбувалися за імператорів Адріана та Антонія Пія; за правління останнього було введено новий номінал - триге-міасарій. Чергові зміни сталися за правління Коммода, коли було введено в обігтресис, який містив зображення міської богині з рогом достатку і кормовим веслом, погруддя самого імператора і легенду з його іменем.

Асарії, дупондії, тетрасарії та тресиси великої кількості типів з зображеннями Геракла, Ніке, Гети та інших богів карбувалися за імператорів Септимія Севера (193-211 рр.) та Каракалли (211-217 рр.). Останні монети Тири було випущено від імені імператора Севера Александра (222-235 рр.), як переконують дослідники, в перші роки його правління. Досі невідома причина, яка привела до припинення емісії монет у місті, бо існувало воно принаймні до кінця III ст.