Методичні вказівки до вивчення теми
Суб'єктом будь-яких суспільних процесів, що відбуваються в країні, та основним чинником виробничих відносин є населення держави.
Населення — сукупність людей, що перебувають у межах території даної держави і підлягають її юрисдикції (громадяни, іноземці, особи, які не мають громадянства, і ті, які мають подвійне громадянство).
Стосовно до економіки населення є одночасно виробником і споживачем матеріальних та духовних цінностей. У триєдиній системі "населення — діяльність — життєве середовище" перший елемент (за чисельністю, віком та статтю) є визначальним для формування двох інших. Питання щодо чисельності населення, його складу та руху в перспективі є важливими вихідними параметрами для формування програм розселення, зайнятості, задоволення соціальних потреб конкретних категорій людей, розвитку економічного потенціалу держави.
Загальна характеристика населення, відповідно до рекомендацій МОП і міжнародних конференцій, передбачає розподіл його елементної структури на економічно активну й економічно неактивну складові (рис. 2.1).
До економічно активної складової належить населення, яке пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих та безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати. До економічно неактивної складової відносять населення, яке не входить до складу ресурсів праці.
Рис. 2.1. Структура населення.
Відтворення населення — це історично і соціально-економічно обумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь.
Для кількісної характеристики відтворення населення використовують низку показників:
коефіцієнт народжуваності (Кнар):
— коефіцієнт смертності (Ксм):
— коефіцієнт механічного приросту (Кмех/ пр):
— коефіцієнт природного приросту (Кприр/пр):
— коефіцієнт загального приросту (Кзаг/пр):
— коефіцієнт життєвості ((Кжит):
або
— коефіцієнт фертильності (плідності) (Кф):
— середній темп росту населення (Тр):
— середній темп приросту населення (Тпр):
де Чнар — чисельність народжених, осіб; Чср — середньорічна чисельність населення, яка розраховується як середньоарифметичне на початок і кінець періоду, осіб; Чпом — чисельність померлих, осіб; Чж/ферт — чисельність жінок фертильного віку (від 15 до 49 років), осіб; Чприб — чисельність осіб, прибулих на дану територію; Чвиб — чисельність осіб, які вибули з даної території; Чп/р — чисельність населення на початок періоду, осіб; Чк/р чисельність населення на кінець періоду, осіб; n — тривалість періоду, роки. Науковцями було з'ясовано, що коефіцієнти народжуваності та смертності людей зумовлюються не біологічними законами, а соціальними умовами.
Основні показники кількісної характеристики відтворення населення України наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1. Основні показники відтворення населення України за 2003—2007 рр.
Показники | Роки | ||||
2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Середньорічна чисельність населення, тис. осіб | 47 813,0 | 47 451,6 | 47 105,2 | 46 787,8 | 46 509,4 |
Кількість народжених, тис. осіб | 408,6 | 427,3 | 426,1 | 460,4 | 472,7 |
Кількість померлих, тис. осіб | 765,4 | 761,3 | 782,0 | 758,1 | 762,9 |
Природний приріст, тис. осіб | -356,8 | -334,0 | -355,9 | -297,7 | -290,2 |
Механічний приріст, тис. осіб | -24,2 | -7,6 | 4,6 | 14,2 | 16,8 |
Коефіцієнт народжуваності | 8,5 | 9,0 | 9,0 | 9,8 | 10,2 |
Коефіцієнт смертності | 16,0 | 16,0 | 16,6 | 16,2 | 16,4 |
Коефіцієнт природного приросту | -7,5 | -7,0 | -7,6 | -6,4 | -6,2 |
Закінчення табл. 2.1
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Коефіцієнт механічного приросту (скорочення) | -0,5 | -0,2 | 0,1 | 0,3 | 0,3 |
Коефіцієнт загального приросту | -8,0 | -7,2 | -7,5 | -6,1 | -5,9 |
Коефіцієнт життєвості | 53,4 | 56,1 | 54,5 | 60,7 | 62,0 |
У процесах відтворення населення розрізняють види руху й типи відтворення населення (рис. 2.2).
Види руху визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні загалом і в окремих регіонах.
Рис. 2.2. Види руху й типи відтворення населення
1. Демографічний аспект трудових ресурсів
2. Освітній аспект трудових ресурсів
3. Професійно-кваліфікаційний аспект трудових ресурсів
2.3. Трудовий потенціал: поняття, структура і показники оцінки
Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЯК СИСТЕМА
3.1. Сутність соціально-трудових відносин
3.2. Фактори формування та оцінка соціально-трудових відносин
3.3. Суперечності у соціально-трудових відносинах
Розділ 4. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО