Економіка праці та соціально-трудові відносини - Акулов М.Г. - 11.3. Аналіз обліку витрат на робочу силу

Під час аналізу витрат на робочу силу інформацію беруть з наступних звітних форм:

- Форма №2-ПВ "Звіт про працю";

- Форма №1-П "Звіт промислового підприємства по продукції";

- Форма №3-ПВ "Звіт про використання робочого часу";

- Форма №6-ПВ "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад і професійне навчання";

- Форма №3-ПН Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) на потребу в працівниках";

- Форма №1-ПВ (умови праці) "Звіт про стан умов праці, пільги й компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці";

- Форма №1-ПВ (заборгованість) "Звіт про стан заборгованості по виплаті заробітної плати";

- дані табельного обліку й відділу кадрів;

- дані планово-нормативної, облікової й оперативної інформації зі звітів підрозділів підприємства;

- матеріали спостережень: хронометражі, фотографії робочого дня, матеріали спеціальних соціологічних досліджень.

Використання трудових ресурсів необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці.

Фонд заробітної плати за діючою інструкцією органів статистики містить у собі не тільки фонд оплати праці, але й виплати за рахунок коштів соціального захисту й чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Найбільша питома вага в складі коштів, використаних на споживання, займає фонд оплати праці, що включає в собівартість продукції.

Приступаючи до аналізу використання фонду заробітної плати, що включає в собівартість продукції, у першу чергу розраховуємо абсолютне й відносне відхилення фактичної його величини від планової.

У цьому зв'язку розрізняють абсолютну й відносну зміну фонду заробітної плати.

Абсолютна зміна фонду заробітної плати (Δ ФЗП_абс) визначається порівнянням фактично використаних коштів на оплату праці (ФЗПф) із плановим фондом заробітної плати (ФЗПщ) у цілому по підприємству, виробничим підрозділам і категоріям працівників:

Оскільки абсолютне відхилення визначається без обліку ступеня виконання плану по виробництву продукції, то по ньому не можна судити про економію або перевитрату фонду заробітної плати.

Відносна зміна фонду заробітної плати (Δ ФЗП_отн) розраховується, як різниця між фактично нарахованою сумою зарплати й плановим фондом, скорегованим на коефіцієнт виконання плану з виробництва продукції. При цьому варто мати на увазі, що коректується тільки змінна частина фонду заробітної плати. Змінна частина фонду заробітної плати (ФЗП ) - це та частина ФЗП, що змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції.

До ФЗП_пер належать:

- зарплата робітників за відрядними розцінками;

- премії робітником й управлінським персоналом за виробничі результати;

- сума відпускних, що відповідають частці змінної зарплати. Постійна частина фонду заробітної плати (ФЗП_пост) не змінюється

при збільшенні або спаді обсягу виробництва. До ФЗП_пост належати

- зарплата робітників по тарифних ставках;

- зарплата керівників, фахівців, технічних службовців по ставках;

- всі види доплат;

- оплата праці працівників непромислових виробництв;

- сума відпускних, що відповідає частці постійної зарплати. Відносна зміна фонду заробітної плати з урахуванням виконання

плану з виробництва продукції, можна визначити за формулою:

Факторна модель, використовувана для аналізу змінної частини фонду заробітної плати, має вигляд:

де Ч - средньосписочна чисельність робітників, чол.;

Д - середня кількість робочих днів, відпрацьованих одним робітником за рік (кількість робочих днів у році), день;

Т - середнє число годин, відпрацьованих за день одним робітником (тривалість робочого дня), година.;

ЧЗП - середньогодинна заробітна плата, грн./година.

Найбільш значимим фактором у факторній моделі фонду заробітної плати є рівень годинної оплати праці (за 1 людино-годину) або середньогодинна заробітна плата, яка залежать від:

- рівня кваліфікації працівників;

- інтенсивності праці (у процесі аналізу розглядається можливість зниження трудомісткості продукції);

- перегляду норм продуктивності;

- перегляду розцінок;

- зміна розрядів робіт;

- перегляду тарифних ставок;

- обсягів різних доплат і премій (доплати за стаж роботи, наднормативні годинники, час простоїв з вини підприємства).

У процесі аналізу докладно розглянемо склад фонду оплати праці в розрізі категорій працівників і видів оплати праці.

Ці дані дозволяють судити про структуру фонду оплати праці по категоріях працівників і видам виплат. У табл. 11.5 наведені вихідні дані для такого виду аналізу.

Таблиця 11.5 ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ

З розрахунків видно, що відбулося збільшення загального фонду заробітної плати.

Відносне відхилення фонду заробітної плати розраховується з урахуванням зростання обсягу виробництва на 4,5%. На підставі даних таблиці визначимо відносне відхилення по фонду заробітної плати з урахуванням виконання плану з виробництва продукції:

Отже, на підприємстві є відносна перевитрата фонду заробітної плати в розмірі 14 103 грн.

Розглянемо приклад аналізу погодинного фонду оплати праці за два суміжних роки (табл. 11.6):

Таблиця 11.6

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ПОГОДИННОГО ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Таким чином, ми бачимо, що перевитрата погодинного фонду заробітної плати відбулася у зв'язку зі зростанням всіх факторів.

При проведенні аналізу фонду заробітної плати одним з найбільш важливих етапів є аналіз співвідношення між темпом зростання середньої заробітної плати і темпами росту продуктивності праці. Для розширеного відтворення, одержання необхідного прибутку й рентабельності необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи зростання його оплати. Якщо цей принцип не дотримується, то відбувається перевитрата фонду зарплати, підвищення собівартості продукції й зменшення суми прибутку.

Складемо табл. 11.7, що відображає дані показники:

Таблиця 11.7

АНАЛІЗ СПІВВІДНОШЕННЯ ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ