Економіка праці та соціально-трудові відносини - Акулов М.Г. - 11.4. Проблеми оцінки вартості трудових ресурсів

Облік використання трудових ресурсів на даний час зводиться до відображення відпрацьованого часу, а також втрат робочого часу в людино-днях, людино-годинах; при цьому втрати не враховуються у грошовому вираженні, хоча вартісна оцінка втрат є найбільш необхідною для аналізу і прийняття рішень з метою їх усунення.

В цьому випадку доцільно людино-дні та людино-години обліковувати в грошовому вираженні (виходячи з середньої заробітної плати за людино-годину або людино-день), і обчислені суми відображати на відповідному позабалансовому рахунку, що полегшить задачу їх відображення в бухгалтерському обліку.

Існує й інша категорія витрат, пов'язаних з плинністю робочої сили. Облік трудових ресурсів не може бути зведений лише до обчислення втрат робочого часу і збитку внаслідок зниження продуктивності праці. Виникає проблема обліку трудових ресурсів як трудового потенціалу працівників, їх здатності реалізувати свої функції в процесі виробництва.

Проте трудові ресурси, які виступають як сукупність працівників з їх здатністю до продуктивної праці, до цього часу не є об'єктом фінансового обліку, але вони є об'єктом управлінського обліку, що оперує не тільки грошовими вимірниками.

Оцінити трудові ресурси у вартісній формі все ж можна. Існують два основних способи оцінки трудових ресурсів:

- виходячи з заробітної плати (окладів) працівників, тобто вартості їх відтворення;

- виходячи з усіх витрат на загальну і спеціальну освіту працівників, включаючи витрати на післядипломне навчання і перепідготовку (інститути, факультети і курси підвищення кваліфікації).

Перший спосіб, не дивлячись на його простоту, достатньо обґрунтований. Кількість та якість праці прямо пов'язані з рівнем кваліфікації працівників, рівнем загальної і спеціальної освіти.

Другий спосіб оцінки ґрунтується на сумуванні всіх витрат на отримання загальної і спеціальної освіти, а також на підвищення кваліфікації. Цей спосіб більш трудомісткий, але й більш точний за попередній.

Схема управління персоналом здійснюється в контексті організаційної структури. Визначним повинен стати підхід, оснований на максимальному використанні людських ресурсів і орієнтований на досягненні мети підприємства. Це повинно бути досягнуто за рахунок:

- делегування відповідальності і спрощення взаємодії між керівниками і працівниками;

- об'єднання співпрацівників для досягнення головної мети - клієнти, якість, прибуток;

- постійне підвищення кваліфікації і освіченості персоналу шляхом підвищення рівня працівників чи їх заміни більш компетентними людьми;

- зменшення чисельності персоналу шляхом скидання "баласту" і заміни деяких безвідповідальних працівників одним відповідальним.

11.5. Відображення витрат на робочу силу на рахунках бухгалтерського обліку

Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період призначений рахунок 81 "Витрати на оплату праці", за дебетом якого відображається сума визнаних витрат на оплату праці, за кредитом - списання на рахунок 23 "Виробництво" витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до витрат допоміжних (підсобних) виробництв; на рахунки дев'ятого класу - витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних та збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки дев'ятого класу.

Рахунки восьмого класу дають можливість виділити на субрахунках виплати за окладами та тарифами, премії та заохочення, компенсаційні витрати, оплату відпусток, оплату іншого не відпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці. Групування витрат за елементами необхідно для визначення обсягу використаних підприємством матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на виконання програми виробництва і реалізації продукції. Воно необхідно для визначення планових і фактичних витрат для всієї виробничо-господарської діяльності підприємства незалежно від того, з якою метою було здійснено витрати (випуск продукції або на інші цілі), а також незалежно від місця виникнення і напрямку витрат.

Суми відрахувань на соціальні заходи збираються по дебету рахунку 82 "Відрахування на соціальні заходи".

Групування за елементами не може задовольнити потреби підприємства в інформації про витрати за їх цільовим призначенням, місцем виникнення з поділом за окремими видами продукції, а також при здійсненні контролю за раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Таке групування не передбачене і для визначення собівартості окремих видів продукції. Тому витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, при плануванні, обліку та калькулюванні собівартості продукції, групуються ще й за статтями калькуляції.