Економіка розвитку - Царенко О.М. - § 7. Кошторисне фінансування витрат на утримання банків

Фінансування управління банків провадиться відповідно до кошторисів видатків на рік з їх поквартальною розбивкою, але кошторис як основний фінансовий план банку реальний при стабільній роботі банку, при збитковій роботі банку є не реальним, а лише припущенням про надходження доходів і напрямків їх використання. Нереальність запланованих надходжень доходів потребує скорочення видатків на утримання банку.

Важливими розрахунками до проекту для одержання видатків є обґрунтування через фінансові розрахунки доходів і видатків по кожному виду видатків і в цілому по господарству банку.

Такий кошторис є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження і поквартальний розподіл коштів установи. Його формування здійснюється на підставі показників лімітної довідки про основні дані фінансово-господарської діяльності, яку вищестояща організація направляє усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після її затвердження, з якого й починає провадитися фінансування установи банку.

Кошторис складається усіма установами на календарний рік і затверджується керівниками вищестоящих організацій не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного кошторису головного банку, з якого провадиться фінансування установи. Водночас із кошторисом на затвердження вищестоящою організацією подається штатний розпис установи.

Кошторис складається з двох розділів - доходів і видатків. Дохідна частина складається з усіх дохідних джерел банківської діяльності. Видаткова містить видатки, які провадяться за рахунок асигнувань, і видатки, які фінансуються за рахунок надходжень, з виділенням видатків, які провадяться установами за рахунок прибутку, що залишається у їх розпорядженні. Для прикладу розглянемо процес формування кошторису Центрального банку або банку банків.

При виконанні основної функції центрального банку - забезпечення стабільності грошової одиниці держави - Національний банк, з одного боку, несе витрати, а можливо, і збитки. З іншого - він має безоплатні ресурси, що теоретично надає можливість отримувати прибутки, хоча прибутковість для Національного банку має другорядне значення, тому що він виконує функції, які не приносять доходів: здійснення банківського регулювання та нагляду, розроблення грошово-кредитної політики, складання, аналіз, прогнозування платіжного балансу, виготовлення банкнот та обігових монет України, організація та проведення експертизи грошей тощо.

Вищезазначене, а також відповідальність банку перед суспільством обґрунтовує потребу здійснення ефективного управлінського контролю через планування фінансової діяльності, тобто організованого безперервного процесу, який забезпечує управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю банку та взаємозв'язок необхідних для існування та розвитку банку видатків з наявними джерелами їх покриття.

Процес планування фінансової діяльності сприяє участі всіх підрозділів банку у визначенні конкретних цілей, дає змогу складати плани, які не мають внутрішніх суперечностей, та забезпечувати безперебійність роботи в разі кадрових змін.

Цілями кошторисного процесу в банку є;

забезпечення контролю насамперед за витратами;

створення умов для відповідального ставлення до справи і підтримання дисципліни;

створення стимулів і підвищення уваги до поліпшення загальних економічних результатів.

Кошторисний процес банку ґрунтується на таких принципах:

• цілісності кошторисної системи, яка забезпечується єдиною політикою банку щодо проведення економної та ефективної господарсько-фінансової діяльності банку, єдиною національною валютою, єдиною кошторисною класифікацією доходів і видатків, порядком бухгалтерського обліку та звітності. При плануванні доходів і видатків застосовується принцип обліку за методом "нарахування", який означає, що доходи і видатки відображаються в кошторисі на час їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

• збалансованості кошторису - означає, що кошторис банку має бути збалансованим за доходами і видатками.

Існують суттєві відмінності між НБУ та банками у формуванні кошторисів, адже в разі затвердження напрямів грошово-кредитної політики та прийняття Верховною Радою України законодавчих актів на обмеження одержання доходів; покладання на Національний банк функцій чи завдань, виконання яких призведе до зменшення грошових надходжень; скорочення (обмеження) окремих видів його діяльності, які були джерелом поповнення фінансових ресурсів банку та після проведення цілеспрямованої роботи щодо скорочення адміністративно-управлінських витрат, а також вжиття заходів щодо перебудови структури центрального апарату, територіальних управлінь і установ Національного банку, підвищення ефективності витрачання кошторисних коштів, Рада Національного банку може прийняти рішення про складання прогнозних показників загального кошторису Національного банку із перевищенням видатків над доходами.

Згідно з чинним законодавством України у разі перевищення за підсумками року затверджених видатків Національного банку над одержаними доходами дефіцит покривається за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року. Далі йдуть принципи:

періодичності кошторису - означає, що кошторис доходів і видатків Національного банку затверджується щорічно;

повноти включення доходів і видатків до кошторисів - до кошторису включаються всі доходи та видатки (як надходження та видатки від основної діяльності Національного банку, так і від інших операцій) усіх організаційних структур, що входять до системи Національного банку;

обґрунтованості показників кошторисів, яка забезпечується складанням усіма центрами кошторисної відповідальності обґрунтувань і розрахунків за затвердженими формами та таблицями.

В основу розрахунків загального кошторису доходів і видатків Національного банку на наступний рік покладаються основні засади грошово-кредитної політики Національного банку, які затверджуються Радою банку на підставі макропоказників економічного та соціального розвитку України, враховуються головні вимоги щодо забезпечення основних завдань і функцій Національного банку, вимоги чинного податкового законодавства, а також забезпечення надходжень доходів у поточному році;

ефективності використання коштів кошторису - означає, що при складанні та виконанні кошторису всі учасники кошторисного процесу мають виходити з необхідності досягнення запланованих цілей із залученням мінімального обсягу коштів або досягнення максимального результату з використанням визначеного кошторисом обсягу коштів;

недопущення кошторисної дискримінації - означає, що всі центри кошторисної відповідальності мають рівні права на забезпечення реалізації запланованих цілей коштами кошторису;

цільового використання - неприпустимість використання коштів кошторису на цілі, що не передбачені кошторисом, та понад затверджені суми;

відповідальності учасників кошторисного процесу - означає, що на кожному етапі кошторисного процесу визначається особа або структура, яка відповідає за певні дії, пов'язані з розробленням і затвердженням кошторису.

Класифікація доходів і видатків кошторису Національного банку здійснюється за трьома основними структурами:

економічною, що обумовлена економічною характеристикою операцій: поточні доходи; поточні видатки; інвестиції; плани доходів і видатків Банкнотно-монетного двору, Фабрики банкнотного паперу (м. Малин);

функціональною, що є відображенням функцій, які виконує Національний банк: забезпечення стабільності грошової одиниці України; організація та управління обігом національної валюти; розвиток і діяльність національної платіжної системи; здійснення банківського регулювання та нагляду та інші;

організаційною, що відповідає у Національному банку центрам кошторисної відповідальності.

При плануванні кошторису доходів і видатків Національного банку застосовується оперативне планування з подальшим переходом до стратегічного (3 роки) у поєднанні з оперативним.

Кошторисний період для всіх кошторисів, що передбачені цим Положенням, становить один календарний рік (починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року).

Принцип річного періоду виконання кошторису означає, що досягнута економія за його статтями протягом фінансового року не переноситься на наступні фінансові роки.

Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" повноваження щодо прийняття рішень із затвердження його кошторису доходів і видатків має Рада Національного банку. За потреби Рада затверджує зміни до зазначеного кошторису.

Повноваження Правління Національного банку на всіх етапах розгляду кошторису полягають у:

розгляді проекту загального кошторису Національного банку на наступний рік та поданні його на розгляд і затвердження Ради Національного банку;

підготовці та поданні на затвердження Ради Національного банку можливих змін до загального кошторису поточного року;

затвердженні кошторисів поточних доходів і видатків, кошторисів інвестицій територіальних управлінь та установ Національного банку, планів доходів і видатків Банкнотно-монетного двору та Фабрики банкнотного паперу (м. Малин) у межах показників затвердженого Радою Національного банку загального кошторису доходів і видатків.

Підготовку проекту кошторису та контроль за дотриманням затверджених сум провадять у центрах кошторисної відповідальності, здійснюють її фінансові служби та окремі службові особи, що зобов'язані виконувати визначені їх службовими обов'язками певні функції та завдання щодо кошторису.

Відповідальність за правильність формування та використання коштів відповідно до затверджених показників кошторисів покладається на керівників центрів кошторисної відповідальності.

Формування планових показників загального кошторису Національного банку, який подається на розгляд Правління Національного банку, здійснює Фінансовий департамент.

Організація цієї роботи проводиться за етапами і в терміни, що наведені у календарному плані формування кошторису банку.

Кошториси поточних доходів і видатків, кошториси інвестицій, плани доходів і видатків затверджуються на рік з поквартальною розбивкою.

Фінансування Національного банку, його структурних підрозділів і філій без затвердженого та доведеного у визначеному порядку кошторису забороняється.

Практично кожний державний чи комерційний банк використовує у своїй діяльності кошторисний порядок визначення доходів і видатків та чіткого контролю за виконанням кошторисів всіма структурними підрозділами і в цілому по банку.

Для більш оптимального збалансування кошторису доходів і видатків та забезпечення витрат на заробітну плату в першу чергу відшукуються кошти для забезпечення виплати зарплати, у тому числі й за рахунок прибутку від госпрозрахункової діяльності.

Запровадження кошторису витрат і жорсткий контроль за використанням коштів по кожній статті видатків - вимушені дії, обумовлені дефіцитом доходів і необхідністю проведення комплексу заходів щодо економного використання коштів.

Особливого контролю потребує використання коштів на будівництво банківських установ та їх капітальний ремонт.

Будівництву, як специфічній галузі, притаманні такі особливості: порівняно тривалий період будівництва, будівництво провадиться тільки на основі проектно-кошторисної документації, затвердженої в установленому порядку. До проектно-кошторисної документації включаються: проектне завдання з кошторисно-фінансовими розрахунками та робочі креслення з кошторисом.

Проектне завдання розробляється з метою окреслення основних технічних рішень, які забезпечують досягнення високих техніко-економічних показників як під час будівництва, так і в процесі експлуатації побудованих основних фондів. На стадії розробки проектних завдань по показниках та нормативах визначається кошторисна вартість будівництва об'єктів.

Залежно від призначення та складу будівництва проектування виконується в одну, дві або три стадії.

При проведенні будівництва нескладних у технічному плані об'єктів застосовується одностадійне проектування. У такому разі до проекту входять коротка пояснювальна записка, генеральний план, робочі креслення із кошторисами до них, а також зведені кошторисно-фінансові розрахунки по окремих роботах та витратах.

При проектуванні будівництва, розрахованого на дві стадії, яке нині досить поширене, розробляються проектні завдання з кошторисно-фінансовими розрахунками до них, робочі креслення й кошториси. По будівництву у три стадії розробляються проектні завдання, технічні проекти, у яких уточнюються дані проектних завдань і робочих креслень. Але незалежно від того, в якому порядку провадиться проектування будівництва, невід'ємною частиною проекту є кошторис, який складається на основі робочих креслень, де визначаються грошові кошти, необхідні для виконання будівництва по окремих напрямах будівництва та об'єктах. Кошториси необхідні для обліку виконаних обсягів робіт та розрахунків між замовником і підрядчиком.

Фінансування об'єктів будівництва здійснюється за такими принципами:

наявність коштів на будівництво, затверджених у кошторисі;

наявність проектно-кошторисної документації, затвердженої у встановленому порядку;

цільове використання коштів у межах, затверджених щорічними і кошторисними асигнуваннями за фактично виконані обсяги робіт.

Одним із найважливіших напрямів вдосконалення господарсько-фінансової діяльності банку в частині економії грошових коштів, передбачених в кошторисах на будівництво, капітальний і поточний ремонт, господарські витрати і на інші цілі, є організація і проведення спеціалізованих конкурсів (тендерів) на виконання різноманітних робіт, надання послуг або поставку дорогого обладнання.

Як правило, проведення такого конкурсу організує відповідний замовник - банк. При проведенні подібного конкурсу він гарантує всім його учасникам рівні умови і об'єктивне визначення переможця на основі заздалегідь визначених методик і критеріїв оцінки, поданих претендентами пропозицій.

Для проведення конкурсу банк повинен чітко і однозначно сформулювати свої вимоги до потенційного виконавця у вигляді замовлення, яке потім передається претендентам, які мають відповідну кваліфікацію, досвід виконання подібних робіт, гарну репутацію, а також здатні забезпечити виконання замовлення за прийнятну ціну. Відповідність претендента зазначеним вимогам визначається попереднім відбором, що проходить за чітко визначеними правилами на основі поданої претендентами і зібраної з додаткових джерел інформації. При цьому важливо відзначити, що розробка претендентами попередніх проектів (тендерних пропозицій) банком не фінансується.

Для реалізації поставлених при проведенні конкурсу завдань замовник створює спеціалізований тендерний комітет, на який покладаються обов'язки по дотриманню тендерних процедур, вибір переможця конкурсу на основі всебічного аналізу поданої претендентами інформації і документації.

Процедура визначення переможця подібного конкурсу повинна повністю виключати або, по можливості, мінімізувати вплив випадкових факторів і суб'єктивність в оцінці пропозицій, що надійшли від претендентів. Тому завдання визначення переможця конкурсу має ґрунтуватися на суворій формалізації і параметризації інформації, що надається претендентами. Розгляд даних, що надійшли від претендентів, на основі застосування суворого інформаційного аналізу по заздалегідь створених алгоритмах дозволить однозначно визначити переможця попереднього етапу конкурсу.

Завдання виконання такого інформаційного аналізу на основі даних, що є в розпорядженні тендерного комітету, випливає з його основних прав, до яких, передусім, належать:

право отримувати у відповідних службах замовника всю необхідну для проведення конкурсу інформацію;

залучати у випадку необхідності для роботи в тендерному комітеті інших працівників і консультантів;

у межах затвердженого кошторису здійснювати необхідні для проведення конкурсу витрати;

залучати на договірній основі для аналізу поданої інформації сторонніх експертів і консультантів.

Відповідно, до обов'язків тендерного комітету входить:

організація проведення конкурсу відповідно до чинного законодавства, встановлених тендерних процедур і термінів, забезпечуючи рівні умови для всіх претендентів, об'єктивний вибір переможця конкурсу;

збереження конфіденційності, отриманої від претендентів під час проведення конкурсу інформації.

Розглядаючи основні права і обов'язки тендерного комітету, слід відзначити, що вся його діяльність в рамках відведених йому повноважень зводиться до класичної схеми інформаційної системи, в якій як вхідна інформація використовуються дані, подані претендентами на попередньому етапі конкурсу, плюс дані, зібрані замовником про претендентів самостійно. Після відповідної обробки на виході цієї інформаційної системи формуються дані про претендентів, відсортовані за принципом пріоритетності і переваги представленої початкової і розрахункової інформації, отриманої унаслідок інформаційного аналізу.

Отже, питання вдосконалення організації господарсько-фінансової діяльності банку на основі проведення конкурсів на виконання робіт або послуг, необхідно розглядати як складову частину усього інформаційного забезпечення діяльності банківської установи.

Організація процесу збору попередньої інформації про учасників конкурсу і аналіз поданої на конкурс інформації повинен спиратися на використання сучасних інформаційних технологій.

Процедура проведення тендера регламентується чинним законодавством і відповідними нормативними документами. Розглядаючи формальну методологію проведення подібних конкурсів, важливо відзначити найбільш істотні моменти, які можуть бути алгоритмізовані й автоматизовані без втрати суті процедури, в рамках суворої відповідності встановленим правилам проведення тендера.

До таких правил можна віднести:

збір підписаних відповідальною особою претендента базових документів для заповнення порівняльних таблиць (пропозиції, прайс-листи, рекламні матеріали);

складання і заповнення порівняльних таблиць;

аналіз порівняльних таблиць на основі попередньо визначених критеріїв;

визначення переможця конкурсу.

Процес попереднього відбору переможця конкурсу є прикладом аналітичної роботи банку, покликаної більш чітко організувати його фінансову діяльність, заощадити кошти, забезпечити високу якість виконання робіт і послуг.

На відміну від операційної аналітична робота банку стосується практично всіх сторін його діяльності. Тому чітка організація такої роботи можлива лише за умови комплексного і цілісного підходу.

Як окремий випадок виконання інформаційного аналізу на замовлення спеціалізованих підрозділів і служб банку можна розглядати і проведення по завданню тендерного комітету попередньої оцінки якості поданих на конкурс тендерних пропозицій.

У рамках здійснення процесу управління діяльністю будь-якого банку, який складається з процедур оцінки поточного стану банку і його аналізу, прийняття на цій основі управлінських рішень, їх впровадження і контролю, прогнозування і планування майбутнього стану банку (далі цикл управління повторюється), адекватна оцінка і обґрунтований вибір виконавця як великих, так і малих проектів у рамках господарсько-фінансової діяльності банку відіграють вельми істотну роль.

Алгоритмізація процесу проведення конкурсів на виконання великих контрактів на всіх його етапах надасть банку можливість не тільки упорядкувати власне процедуру проведення конкурсу, але й зробить її більш доступною і зрозумілою як для замовника, так і для претендентів. Це дозволить використати більш раціональні підходи до організації прийняття рішення про виявлення переможця конкурсу, дозволить визначити нові методики проведення подібних процедур у майбутньому. Параметризація найбільш важливих критеріїв і системи показників при проведенні тендерів дозволить організувати процес накопичення і систематизації необхідної інформації, яка може бути багато разів використана тендерним комітетом банку при проведенні подальших конкурсів.

Узагальнення інформації, зібраної в рамках проведення тендерів у вигляді самостійної інформаційно-аналітичної системи, не може розглядатися як найбільш раціональний спосіб автоматизації даної процедури. Зібрана і систематизована таким чином інформація повинна розглядатися як складова частина загальної інформаційної інфраструктури банку. У такому вигляді інформація може бути багато разів використана не тільки в деякому специфічному аспекті, але й в інших цілях, у комбінації з іншими завданнями аналітичної діяльності банку.

Наявність у банку спеціалізованої аналітичної служби з широким спектром діяльності, що включає в себе фундаментальний і технічний аналіз стану фінансових ринків, аналіз результатів діяльності самого банку, аналіз фінансового становища контрагентів, а також розв'язання інших завдань інформаційного аналізу є на сучасному етапі розвитку банківських інформаційних систем надзвичайно важливим.

У загальному випадку наявність у банку структурованої інформаційно-аналітичної служби надає можливість провести практично повний аналіз існуючих грошових потоків, поточного стану його господарсько-фінансової діяльності і підтримувати повну процедуру аналізу і прогнозування всіх фінансових операцій банку вже починаючи з етапу попереднього їх розгляду.

Як відомо, будь-яка інформаційна система, що виконує систематизацію і переробку деяких масивів інформації, покликана звільнити людину від нераціональних витрат часу, пов'язаних із необхідністю виконання безлічі рутинних операцій. Як вихідну інформацію такі системи дають користувачу систематизовані дані, що полегшують процес прийняття рішення в тій чи іншій сфері діяльності людини. Тому, говорячи про автоматизацію прийняття рішення за результатами проведеного конкурсу на виконання робіт або послуг, слід мати на увазі, що остаточне рішення по визначенню переможця конкурсу прийматиме тендерний комітет.

Повністю виключити суб'єктивність остаточних оцінок при інших рівних результатах проведеного інформаційного аналізу неможливо. Але ці оцінки, без жодного сумніву, спиратимуться на більш глибоку й достовірну обробку інформації, яка була здійснена на основі чіткої відповідності методиці проведення порівняльного аналізу вихідних даних, поданих учасниками конкурсу.