На практиці використовують різні методи обгрунтування планової величини доходів від торгової діяльності, це: —метод техніко-економічних розрахунків;
— встановлення планової суми і рівня доходів з орієнтацією на забезпечення необхідної величини прибутку; —дослідно-статистичний метод.
Метод техніко-економічних розрахунків передбачає реалізацію результатів розробленої цінової політики підприємства. Ми вже знаємо, що торгові підприємства використовують різні методи визначення торгових надбавок. Відповідно до цього підприємство визначає середній розмір торгової надбавки за основними товарними групами, виходячи з їх рівня у попередньому періоді й коригування цього рівня з урахуванням розробленої цінової політики на майбутній період. За рештою товарних груп, крім основних, розрахунки доходів виконуються, виходячи з середнього рівня торгових надбавок, який склався за передплановий період, і очікуваного обсягу продажів у плановому періоді.
Середній рівень торгової надбавки необхідно визначити також за сукупністю груп товарів із різною цільовою орієнтацією цінової політики й питомою вагою цих груп товарів у плановому обсязі товарообороту.
Розрахунки величини доходів здійснюються таким чином: товарообіг конкретної товарної групи множать на рівень торгової надбавки цієї групи товарів і ділять на 100 плюс рівень торгової надбавки.
Окремо розраховують рівень або середній рівень торгової надбавки. Це сума торгової надбавки на залишок товарів на початок періоду і на величину надходження товарів, помножена на 100 і поділена на товарні запаси на початок плюс надходження.
Групи товарів із різною цільовою орієнтацією цінової політики розрізняють за ознаками, що узгоджуються з виконавчою владою на місцях. Розрахунок ведеться шляхом множення питомої ваги групи товару з цільовою орієнтацією ціни в загальному товарообороті на середній рівень торгової надбавки цієї групи товарів і розділеної на 100.
Другий метод зводиться до обслуговування планової суми і рівня доходів з орієнтацією на забезпечення необхідної величини прибутку. Цей метод дозволяє пов'язати планову суму доходів із завданнями розвитку торгового підприємства на майбутній період.
Торгове підприємство розраховує величину прибутку від реалізації товарів і послуг у такій послідовності: спочатку визначають потребу в чистому прибутку, виходячи з напрямів її використання, враховують податок на прибуток і таким чином визначають валовий прибуток. Далі розраховують вплив тих факторів, що характеризують відмінності між прибутком від реалізації і балансовим прибутком. Прибуток від реалізації можна також встановити, виходячи з його величини за поточний період у відсотках до товарообороту, до витрат обігу і врахувати тенденції" його змін за 3—5 попередніх роки. Враховуючи всі планові показники, доходи розраховують як суму витрат обігу плюс прибутки від реалізації та плюс ПДВ.
Обгрунтованість цих розрахунків планових доходів торгові підприємства можуть проводити, вивчивши їх розподіл за напрямами використання. А саме, яка частина доходів використовується на відшкодування витрат обігу, ПДВ, і яка частина гаде на формування прибутку.
Третій—дослідно-статистичний метод планування доходів від торгової діяльності має широке застосування на практиці завдяки своїй простоті. З метою обгрунтування середнього рівня доходів від торгової діяльності у відсотках до товарообороту на плановий період, ураховують досягнуту величину цього показника за поточний період і коригують його з урахуванням майбутніх змін структури товарообороту, рівня торгових надбавок, ставок податкових платежів, що включаються в ціну товару й інших факторів.
Після визначення планового рівня доходів визначається їх сума шляхом множення його рівня на плановий товарооборот і ділення на 100.
У невеликих торгових підприємствах розрахунки доходів на плановий період можна здійснювати за схемою, яка використовується при складанні форми № 2 "Звіт про прибутки і збитки". Мова йде про ті підприємства, які мають малу кількість постачальників і відносно вузький асортимент товарів, які реалізуються, і коли до початку планового періоду укладені всі контракти на закупівлю товарів. Розрахунок величини доходів у сумі здійснюється таким чином: визначають планове надходження товарів у роздрібних пінах (без ПДВ і акцизу), мінусують величину надходження товарів у цінах закупівлі, і мінусують суму торгових надбавок на обсяг приросту товарних запасів у плановому періоді.
При обґрунтуванні доходів від торгової діяльності потрібно здійснити такі заходи, які будуть сприяти зниженню ризику за рахунок обґрунтування обсягів поставок товарів, чіткого визначення джерел їх надходження, величини ринкових і закупівельних цін на товари. Ці показники є основними факторами, в розрізі яких ведеться пошук резервів збільшення доходів від торгової діяльності, і на основі їх аналізу визначаються можливості досягнення планових величин.
Основними напрямами підвищення доходів від торгової діяльності можуть бути:
— збільшення обсягів закупівель товарів безпосередньо у підприємств-виробників і зменшення числа посередників;
—використання системи знижок за домовленістю з постачальниками за рахунок закупівлі великих партій товарів, при сезонних і передсвяткових розпродажах за суттєво зниженими цінами, у зв'язку з встановленням постійних зв'язків і в інших випадках;
—приведення рівня торгового обслуговування у відповідність з вимогами покупців і підвищення у зв'язку з цим цін;
—використання ефективної підприємницької політики на підприємстві;
—розширення і поновлення асортименту товарів відповідно до запитів покупців, відображення цих вимог в асортиментних переліках магазинів різних типів;
— здійснення рекламної й інформаційної діяльності торгового підприємства з урахуванням результатів маркетингового дослідження.
Підтема 1. Економічна характеристика витрат підприємств і тенденції їх зміни
1. Поняття затрат і витрат обігу торгового підприємства
2. Класифікація витрат обігу
3. Показники, що характеризують витрати обігу
Підтема 2. Регулювання витрат торгового підприємства з допомогою номенклатури статей
1. Номенклатура витрат обертання та їх характеристика
2. Фактори, що визначають розмір витрат обігу торгового підприємства
3. Нормування витрат обертання як нормативна база їх прогнозування
4. Методичні підходи до розробки планів-прогнозів витрат обертання