Економічна безпека підприємств, організацій та установ - Ортинський В.Л. - 3.3.5. Особливості діяльності служби безпеки підприємства

3.3.5.1. Завдання служби безпеки щодо гарантування режиму і охорони

Основним завданням служби безпеки із забезпечення режиму і охорони є організація і здійснення заходів щодо гарантування безпеки діяльності й захисту інформації всіма можливими за певних умов способами і засобами.

Основними завданнями організації режиму і охорони є:

o запобігання проникненню в службові приміщення, в зони, що охороняються, і на територію об'єкта сторонніх осіб;

o забезпечення порядку внесення (винесення), ввезення (вивезення) матеріальних цінностей і входу (виходу) працівників і клієнтів.

Усі приміщення фірми залежно від призначення і характеру здійснюваних у них актів, дій або операцій поділяють на кілька зон доступності (безпеки), які враховують ступінь важливості різних частин об'єкта з огляду на можливі збитки від кримінальних загроз. Зони безпеки облаштовують послідовно - від огорожі на території об'єкта до сховища цінностей та інформації, почергово створюючи ланцюг перешкод, які доведеться долати зловмисникові.

Рис. 3.2. Структура служби безпеки

Для забезпечення надійної охорони матеріальних цінностей, конфіденційних документів та інформації, що містить відомості комерційного характеру, а також для своєчасного запобігання спробам несанкціонованого доступу до них встановлюють певний режим діяльності, дотримання якого є обов'язковим для всіх працівників, відвідувачів і клієнтів.

Керівники і працівники фірми, що забезпечують і здійснюють режим охорони, керуються у своїй діяльності відповідним законодавством, нормативними документами і певними рекомендаціями. Види зон режими ості фірми наведено в табл. 3.7.

3.3.5.2. Діяльність служби безпеки з організації контрольно-пропускного режиму на підприємстві

Контрольно-пропускний режим - комплекс організаційно-правових обмежень і правил пропуску через контрольно-пропускні пункти в окремі будівлі (приміщення) працівників об'єкта, відвідувачів, транспорту і матеріальних засобів. Це один із ключових моментів в організації системи безпеки на підприємстві. Отже, контрольно-пропускним режимом є комплекс організаційних заходів (адміністративно-обмежувальних), інженерно-технічних рішень і дій служби безпеки.

Таблиця 3.7. Класифікація зон режимності фірми

Організація контрольно-пропускного режиму пов'язана з певною складністю. Справа в тому, що механізм здійснення контрольно-пропускного режиму ґрунтується на застосуванні "заборон" і "обмежень" стосовно суб'єктів, що перетинають межі об'єктів, які охороняються, для забезпечення інтересів підприємства. Такий механізм має бути бездоганним за відповідністю вимогам чинного законодавства.

Розглянемо основні напрями створення контрольно-пропускного режиму на підприємстві: методику визначення та оцінювання початкових даних; розроблення заходів і нормативних документів; устаткування контрольно-пропускних пунктів.

Контрольно-пропускний режим як частина системи безпеки має відповідати чинному законодавству, статуту підприємства так іншим нормативно-правовим актам, що регулюють діяльність підприємства.

Основними цілями створення контрольно-пропускного режиму є:

o захист законних інтересів підприємства, підтримка порядку внутрішнього управління;

o захист власності підприємства, її раціональне й ефективне використання;

o зростання прибутків підприємства;

o внутрішня і зовнішня стабільність підприємства;

o захист комерційних таємниць і прав на інтелектуальну власність.

Контрольно-пропускний режим як частина системи безпеки дає змогу вирішити такі завдання:

o забезпечення санкціонованого проходження працівників і відвідувачів, ввезення (вивезення) продукції і матеріальних цінностей, ритмічної роботи підприємства;

o запобігання безконтрольному проникненню сторонніх осіб і транспортних засобів на території, що охороняються, і в окремі будівлі (приміщення);

o своєчасне виявлення загроз інтересам підприємства, а також потенційно небезпечних умов, що сприяють виникненню матеріального і морального збитку підприємства;

o створення надійних гарантій підтримки організаційної стабільності зовнішніх і внутрішніх зв'язків підприємства, відпрацювання механізму оперативного реагування на загрози й негативні тенденції;

o припинення посягань на законні інтереси підприємства, використання юридичних, економічних, організаційних, соціально-психологічних, технічних та інших засобів для виявлення і послаблення джерел загроз безпеці підприємства.

Отже, контрольно-пропускний режим можна визначити і як систему забезпечення нормативних, організаційних і матеріальних гарантій виявлення, запобігання і припинення посягань на законні права підприємства, його майно, інтелектуальну власність, виробничу дисципліну, технологічне лідерство, наукові досягнення і інформацію, що охороняється, і як сукупність організаційно-правових обмежень і правил, що встановлюють порядок пропуску через контрольно-пропускні пункти працівників об'єкта, відвідувачів, транспорту і матеріальних цінностей.

Нормативні гарантії полягають у тлумаченні й реалізації норм права, з'ясуванні меж їх дії, у формуванні належних правовідносин, визначенні та забезпеченні правомірної діяльності підрозділів і працівників фірми з приводу її безпеки, використання обмежувальних заходів, застосування санкцій до фізичних і юридичних осіб, що посягають на законні інтереси фірми.

Організаційні гарантії формуються у процесі розроблення, побудови й підтримання високої працездатності загальної організаційної структури управління процесом виявлення й усунення загроз діяльності фірми, використання ефективного механізму стимулювання її оптимального функціонування, відповідної підготовки персоналу.

Матеріальні гарантії формуються за рахунок виділення і використання фінансових, технічних, кадрових, інтелектуальних, інформаційних та інших ресурсів фірми, що забезпечують своєчасне виявлення, ослаблення й усунення джерел загрози, запобігання можливому збитку і його локалізацію, створення сприятливих умов для діяльності фірми. Ці гарантії наповнюють нормативні й організаційні заходи безпеки практичним змістом, створюють реальну основу розвитку культури безпеки фірми.

Основні заходи контрольно-пропускного пункту розробляє служба безпеки, а затверджує керівник фірми. До них додається інструкція про контрольно-пропускний режим. Відповідальність за організацію контрольно-пропускного режиму покладається на начальника служби безпеки, практичне здійснення контрольно-пропускного режиму - на охорону (чергових по КІШ, контролерів, охоронців), працівники якої мають знати встановлені на об'єкті правила контрольно-пропускного режиму, документи, що діють, стосовно порядку пропуску на об'єкт (з об'єкта) працівників і відвідувачів, ввезення (вивезення) товарно-матеріальних цінностей. Контрольно-пропускний режим може бути встановлений як по об'єкту загалом, так і в окремих корпусах, будівлях, відділах, сховищах та інших спеціальних приміщеннях.

Вимоги до контрольно-пропускного режиму слід обов'язково довести до кожного працівника об'єкта. Всі працівники об'єкта зобов'язані дотримуватися їх. У кожному випадку порушення контрольно-пропускного режиму необхідно проводити адміністративне розслідування.

Обов'язки охорони з контрольно-пропускного режиму визначаються в інструкції і в посадових обов'язках контролерів контрольно-пропускних пунктів.

Підготовка вихідних даних. Підприємництво і заборони (обмеження) є суперечливими за своєю природою. Розробник контрольно-пропускного режиму має знайти розумний баланс між необхідними обмеженнями та інтересами підприємства.

Розроблення заходів і нормативних документів контрольно-пропускного режиму починають із визначення вихідних даних. Оцінюючи ці дані, розробник визначає основні положення інструкції про контрольно-пропускний режим. Доцільно запропонувати таку послідовність визначення й оцінювання вихідних даних:

1. Організаційна структура підприємства, розміщення його окремих елементів і характер виробництва (діяльності) на них. З'ясування цих питань дає змогу вирішити такі практичні завдання:

- виділити об'єкти, майданчики, будівлі і приміщення, на яких потрібно організувати контрольно-пропускний режим;

o визначити характер контрольно-пропускних пунктів (КПП) для пропуску працівників і транспортних засобів.

2. Оцінювання добового обсягу потоків транспортних засобів, вантажів, матеріальних цінностей і людей (персоналу фірми та відвідувачів), що проходять через КПП і в окремі будівлі (приміщення). Тільки на основі оцінювання реального стану місць пропуску можна визначити пропускну спроможність чинних КПП і привести її у відповідність із завданнями основного виробництва на об'єкті. Така оцінка допоможе вибрати оптимальний варіант автоматизації і контролю проходу (проїзду) на території, що охороняються.

3. Виділення (за ступенем важливості) категорії об'єктів, транспортних засобів і вантажів, а також категорії осіб, що перетинають установлені межі. Для досягнення чіткості у визначеннях доцільно класифікувати приміщення і територію об'єкта залежно від умов доступу і ступеня захищеності.

Для чіткої організації пропускного режиму слід поділити об'єкти підприємства (будівлі, приміщення) на загальнодоступні, закриті та з обмеженим доступом. Визначення категорій режиму може дати чітку відповідь на запитання, які потрібно з'ясувати під час організації контрольно-пропускного режиму і розроблення вихідної документації з устаткування об'єкта технічними засобами охорони.

Закріплення за приміщенням конкретної категорії допомагає регламентувати і обґрунтувати:

o умови доступу працівників підприємства і відвідувачів на об'єкт;

o пропозиції адміністрації підприємства для вироблення оптимального варіанта порядку пропуску осіб, транспортних засобів і матеріальних цінностей на об'єкт;

o наявність і вид фізичної охорони;

o види використовуваних технічних засобів для забезпечення безпеки.

Розробка інструкції про пропускний режим. Практичне вирішення питань, пов'язаних з організацією пропускного режиму, викладається в "Інструкції про пропускний режим", яка визначає систему організаційно-правових охоронних заходів щодо встановлення дозвільного порядку (режиму) проходу (проїзду) на об'єкт (з об'єкта) і має такі розділи:

1. Загальні положення, де зазначено:

o нормативні документи, на підставі яких складалася інструкція;

o визначення контрольно-пропускного режиму і мета його введення;

o посадові особи, на яких покладається організація і практичне керівництво контрольно-пропускною системою;

o санкції до порушників контрольно-пропускного режиму;

o вимоги до устаткування різних приміщень.

2. Порядок пропуску працівників підприємства, осіб, що відряджаються, і відвідувачів через контрольно-пропускні пункти. Тут містяться рекомендації:

o перерахувати всі КПП, подати їх призначення, опис, розміщення і встановити їх єдину нумерацію;

o викласти вимоги до устаткування КПП;

o установити порядок проходження працівників і відвідувачів на територію об'єкта і визначити категорії приміщень;

o визначити права і основні обов'язки контролерів КПП;

o установити приміщення, де забороняється приймати відвідувачів і представників сторонніх організацій.

3. Порядок допуску на об'єкт транспортних засобів, вивезення продукції, документів і матеріальних цінностей. У цьому розділі йдеться про:

o порядок допуску на територію об'єкта (з об'єкта) автотранспорту, що належить об'єкту;

o порядок в'їзду і стоянки на території об'єкта транспорту, що належить працівникам на правах особистої власності;

o порядок пропуску автомашин сторонніх організацій, що прибули з вантажем на адресу об'єкта в робочий і неробочий час;

o порядок вивезення (ввезення) товарно-матеріальних цінностей;

o правила оформлення документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей з території об'єкта.

4. Види перепусток, порядок їх оформлення. У цьому розділі викладено:

o види перепусток, їх кількість і статус;

o опис перепусток;

o порядок оформлення і видачі перепусток;

o порядок заміни і перереєстрації перепусток;

o заходи у разі втрати перепустки працівником.

5. Обов'язки посадових осіб з підтримання контрольно-пропускного режиму.

6. Облік і звітність, порядок зберігання і друку перепусток. Залежно від структури підприємства і характеру його діяльності інструкція може містити й інші розділи.

При розробленні інструкції про контрольно-пропускний режим визначають види і групи перепусток, які діятимуть на підприємстві. На великих підприємствах зазвичай установлюють кілька видів перепусток: постійні, тимчасові,разові й матеріальні. Зразки бланків перепусток розробляє адміністрація об'єкта (служба безпеки). За зовнішнім виглядом і змістом перепустки мають відрізнятися одна від одної і мати певні види захисту. Всі види перепусток, за винятком матеріальних, оформляє і видає бюро перепусток (або інший підрозділ) за письмовими заявками. Види перепусток визначають залежно від специфіки підприємства (рис. 3.3,3.4).

Постійні перепустки видаються співробітникам об'єкта, яких прийнято на постійну роботу, а також працівникам інших організацій, які постійно обслуговують об'єкт.

Рис. 3.3 Види пропускних документів на підприємствах

Постійні перепустки можуть поділятися на групи, кількість і призначення яких визначаються інструкцією про контрольно-пропускний режим. Вони можуть зберігатися у працівників об'єкта або в кабінах на КПП. Постійні перепустки осіб, що вибувають з об'єкта на тривалий час (відпустка, хвороба, відрядження тощо), зберігаються в бюро перепусток (відділі персоналу), а у разі зберігання їх у кабіні КПП роблять відповідну відмітку. При звільненні працівника з роботи його перепустку показують в установленому порядку.

Тимчасові перепустки видаються особам, що працюють за контрактом, тимчасово прибули у відрядження на підприємства, і зберігаються зазвичай на КПП. Термін дії і порядок оформлення тимчасових перепусток визначаються інструкцією про контрольно-пропускний режим. Тимчасові перепустки можуть бути з фотографією і без неї; Без фотографи вони дійсні тільки у разі пред'явлення документа, що засвідчує особу.

Рис. 3.4. Види перепусток

Разові перепустки (для відвідувачів і клієнтів) видаються на одну особу і лише для разових відвідин підприємства та його підрозділів. Вони дійсні за наявності документа, що засвідчує особу. Разові перепустки потрібно періодично змінювати за кольором бланків та іншими ознаками.

Разова перепустка, видана водієві транспортного засобу, може бути одночасно і разовою перепусткою для транспорту. Вона є дійсною для входу на територію об'єкта або його підрозділу протягом певного часу.

Контроль за відвідувачами підприємства з разовою перепусткою здійснюють, роблячи відмітку на зворотному боці перепустки про час відвідин і завіряючи підписом особи, що прийняла відвідувача.

Разову перепустку вилучає на КПП контролер, коли відвідувач виходить з об'єкта і здає її в бюро перепусток. Про осіб, що не вийшли з об'єкта після закінчення терміну дії перепустки, контролер повідомляє начальникові караулу (черговому по КІШ) для вжиття заходів щодо з'ясування причин затримання. Прізвища осіб, що відвідали об'єкт за разовою перепусткою, записують у спеціальну книгу обліку.

Разові перепустки дійсні протягом 30 хв. від моменту їх видачі до проходу контрольно-пропускного посту (КПП) і протягом 15 хв. після відмітки про час виходу відвідувача. Відмітку про час виходу робить на зворотному боці разової перепустки керівник підрозділу, до якого прибув відвідувач.

Матеріальні перепустки для вивезення (винесення) товарно-матеріальних цінностей видає адміністрація підприємства. Термін дії перепустки визначається інструкцією про контрольно-пропускний режим. Матеріальні перепустки вилучають на КПП і здають у бюро перепусток. їх видають на внесення (винесення) або ввезення (вивезення) матеріальних цінностей. За термінами дії вони прирівнюються до разових перепусток.

Зразки чинних перепусток мають бути на КПП.

Устаткування пропускних пунктів

Для дотримання пропускного режиму на підприємстві обладную контрольно-пропускні пункти. їх устаткування має забезпечувати необхідну пропускну спроможність і можливість ретельно перевіряти перепустку і документи осіб, що проходять, оглядати всі види транспорту, вантажі, що провозяться. Зокрема, вони повинні:

o запобігати можливості несанкціонованого проникнення через КПП на об'єкт (з об'єкта) людей і транспортних засобів;

o сприяти скороченню часу на перевірку документів, огляд транспорту і матеріальних цінностей;

o уникати (зводити до мінімуму) помилок охоронця під час пропуску людей і транспорту;

o дотримувати заходів безпеки охоронця під час огляду транспортних засобів.

Усі види КПП мають бути обладнані необхідними видами зв'язку і сигналізації для виклику резерву охорони. На КПП мають бути внутрішній телефон і список телефонів адміністрації підприємства.

Для підвищення ефективності служби пропускного режиму нині широко застосовують технічні засоби системи обмеження і контролю доступу. Грамотне використання цих систем дає змогу надійно забезпечити захист від несанкціонованого доступу не тільки на територію фірми, а й у приміщення і на об'єкти обчислювальної техніки, тобто на об'єкти, де обробляється конфіденційна інформація. Як видно з рис. 3.5, основними елементами системи є: зчитувач, контролер, виконавчий пристрій.

Щодо складніших систем застосовують системи централізованого управління. Вони складаються із комп'ютера (може бути система комп'ютерів, об'єднаних у локальну мережу) з широким програмним забезпеченням.

Зчитувач - це пристрій (розміщений у дверях або поряд з дверима), призначений для зчитування спеціальної кодової інформації, записаної на ідентифікаторі, й передачі цієї інформації у вигляді певного сигналу в контролер.

Рис. 3.5. Структурна схема системи обмеження і контролю доступу

Контролер призначений для приймання та аналізу інформації, переданої зчитувачем, порівняння цієї інформації з еталонною, ухвалення на цій основі рішення про допуск відвідувача і видачі сигналу управління на виконавчий пристрій та в систему централізованого управління (за її наявності).

Виконавчими пристроями можуть бути електромеханічні (електромагнітні) замки, а також пристрої керування хвіртками, коморами, турнікетами тощо.

Для того щоб відвідувач потрапив на об'єкт (у приміщення), він має пред'явити зчитувачеві свій ідентифікатор - пристрій, на який записується кодова інформація, що однозначно ідентифікує його власника (рис. 3.6).

Електронні ключі "Touch Memory" є мікросхемою, розміщеною в міцному металевому корпусі. Кодова інформація записується в пам'ять цієї схеми. Код з електронного ключа прочитується при його торканні до зчитувача.

Картка із штриховим кодом - це пластина з нанесеними на неї смугами чорного кольору (штрихами). Кодова інформація міститься в ширині штрихів, що змінюється, і відстані між ними. Код з такої картки прочитується оптичним зчитувачем. На магнітну картку кодова інформація записується на магнітній смужці.

Перфорована картка є пластмасовою або металевою пластиною. Кодова інформація наноситься на неї у вигляді отворів, розміщених у певному порядку. Код з карток прочитується механічним або оптичним зчитувачем.

Рис. 3.6. Класифікація ідентифікаторів

Кодова інформація на віганд-картці - це певним чином розміщена тонка металева смужка, приклеєна на картці спеціальним клеєм. Інформація з картки прочитується електромагнітним зчитувачем.

Безконтактна картка (Proximity) зберігає кодову інформацію в мікросхемі. Кодова інформація з безконтактних карток прочитується радіочастотним зчитувачем.

Останнім часом часто використовують так звані біометричні ідентифікатори. Хоча ставлення до них фахівців неоднозначне. Як ідентифікаційні ознаки можуть бути використані:

o візерунок долоні;

o голос людини;

o відбиток пальця;

o райдужна оболонка ока;

o маса людини та ін.

Особливе місце серед ідентифікаторів посідають PIN-коди. Носієм кодової інформації є пам'ять людини. Працівник набирає на клавіатурі код і таким чином керує виконавчим пристроєм (наприклад замком дверей).

Використовуючи на практиці О і КД, можна з великою ефективністю забезпечити пропускний режим як на території фірми, так і в її окремому приміщенні, а отже, надійно вирішити проблему захисту від несанкціонованого доступу зловмисників в службові приміщення фірми, а також проблему несанкціонованого винесення (вивезення) матеріальних цінностей фірми.

Крім того, О і КД дасть змогу ефективно вирішувати завдання захисту конфіденційної інформації, що обробляється в деяких приміщеннях фірми. Це не тільки підвищить безпеку фірми як об'єкта, а й безпеку відомостей, що є комерційною таємницею фірми, а це, у свою чергу, знизить загальні витрати на гарантування безпеки фірми.

Контрольно-пропускні пункти (КПП)

Для проходження людей. На кожному КПП має бути кімната для охоронців, кімната для огляду громадян, камера схову, гардероб, турнікет з фіксувальними пристроями-замками. Розміщення приміщень визначено проектами і залежить від засобів механізації, автоматизації КПП та особливостей підприємства.

У контрольно-пропускному залі влаштовують проходи, обладнані технічними засобами охорони і фізичними бар'єрами. У комплекті устаткування, як правило є:

o засоби механізації, автоматизації системи контролю доступу;

o фізичні бар'єри (огорожі, турнікети, хвіртки);

o основне і резервне освітлення;

o засоби зв'язку і сигналізації;

o системи відеоконтролю.

Як засоби контролю доступу можуть бути використані різні турнікети. Вони призначені для керування потоками людей і регулювання їх входу (виходу). Останнім часом найбільшого поширення набули електромеханічні турнікети. На відміну від громіздких і незручних механічних, ними легко керувати з пульта охоронця, вони можуть працювати у складі автоматизованої системи контролю доступу.

Вибираючи турнікети, потрібно зважати на те, що вони бувають "нормально відкриті" і "нормально закриті". "Нормально відкриті" турнікети (наприклад, розсувні, які донедавна були встановлені в російському метро) у світовій практиці використовують зрідка. Вони можуть вдарити людину, що проходить, і не дають змоги здійснювати ефективний контроль.

Для здійснення надійного контролю використовують здебільшого "нормально закриті" турнікети: роторні турнікети-вертушки, турнікети-тріподи і хвіртки.

Роторні турнікети-вертушки застосовують у випадках, коли потрібно повністю перекрити зону проходу. Вони можуть бути різними за висотою - від поясних до турнікетів на повний зріст, які конструктивно подібні до дверей, що обертаються.

Турнікети-тріподи з трьома планками, що перегороджують вхід, є одним із найбільш оптимальних засобів для здійснення контролю санкціонованого проходження. Вони мають сучасний вигляд, легко вмонтовуються, дають змогу здійснювати ефективний контроль доступу, оскільки розділяють потік людей поодинці, забезпечуючи при цьому високу пропускну спроможність. Триподи можна застосовувати в прохідних електронних системах, зокрема за великого потоку людей. Для запобігання можливості підлізти під планки турнікета або перестрибнути через них на турніку рекомендується встановлювати спеціальні датчики, які спрацьовують у разі спроби несанкціонованого проходу.

Хвіртки застосовують для керування потоками людей, організації вільного проходу в один бік (на вхід або вихід) і заборони проходу в інший. Хвіртки широко використовують у магазинах, аеропортах, на вокзалах. Застосування хвірток для контролю доступу неефективне. Це пов'язано з тим, що хвіртки не розділяють потік людей, оскільки після відкриття хвіртки через неї можуть пройти кілька осіб. Хвіртки можна встановлювати для організації вільного виходу, тоді як контроль входу довіряють триподам або вертушкам.

Транспортні КПП

До складу транспортного КПП входить оглядовий майданчик і службові приміщення. Оглядовий майданчик призначений для розміщення автомобілів під час їх огляду. Його можна обладнати як на території підприємства, так і за її межами або на території, що безпосередньо прилягає до КПП. Оглядовий майданчик:

o має достатню площу для розміщення транспорту, що обстежується, технічні засоби для забезпечення нормальних умов роботи охоронця;

o запобігає можливості несанкціонованого проникнення на об'єкт (з об'єкта) людей і транспортних засобів;

o забезпечує за встановленої інтенсивності руху у будь-який час доби і року огляд автомобільного транспорту і вантажів, що перевозяться;

o ізольований від інших споруд, що не стосуються охорони об'єкта і устаткування КПП;

o гарантує безпеку охоронця під час виконання ним своїх обов'язків.

Розміри оглядового майданчика залежать від габаритів транспорту і вантажів, що перевозяться: довжина - 10-12, ширина -5-6 м.

На території, відведеній для обладнання оглядового майданчика, проводять планування місцевості з таким розрахунком, щоб на ній не затримувалися дощові й талі води - їх поперечний ухил має становити не менш як 2° від місця перебування охоронця у напрямі її бічних сторін (перпендикулярно проїжджій частині). Поверхню оглядового майданчика покривають бетоном або асфальтом. На проїжджій частиш майданчика виділяють місце зупинки транспорту для огляду, обмежене двома лініями "СТОП", що зроблені білою фарбою.

Перед в'їздом на оглядовий майданчик із зовнішнього боку основних і допоміжних воріт (шлагбауму), не ближче за 3 м від них, так само наносять поперечну лінію і напис "СТОП". Для гарантування безпеки руху транспорту не менш ніж за 100 м від воріт праворуч або над дорогою встановлюють вказівний знак "Рух в один ряд", а за 50 м від воріт - знак обмеження швидкості до 5 км/год.

Транспортні КПП можуть мати світлофори, ваги для зважування автомобілів, оглядову яму або естакаду для огляду вантажів, механізовані пристрої для автоматичного відкриття і закриття воріт з фіксаторами.

Оглядові майданчики за периметром обладнують фізичними бар'єрами і рубежем сигналізації. Зазвичай роблять огорожу з металевої сітки або декоративних ґрат до 2,5 м заввишки. На майданчику обладнують основні й допоміжні механізовані ворота. Основні ворота встановлюють на лінії основної огорожі об'єкта, а допоміжні - на протилежному боці оглядового майданчика. Замість воріт можна встановити механізовані шлагбауми. На автомобільних КПП використовують ворота з обмеженням і без обмеження габаритів за висотою. За конструкцією вони можуть бути орними або розсувними (висувними). Орні ворота обладнані фіксаторами.

Для регулювання руху транспорту, що проходить через проїзди оглядових майданчиків КПП, можна застосовувати двосекційні світлофори з лінзами червоного і зеленого кольору. До складу електромеханічного устаткування КПП для автомобільного транспорту зазвичай належать:

o електродвигуни, привід воріт;

o вимикачі автоматичного вимкнення електродвигунів за повністю закритих і відкритих стулок воріт;

o магнітні пускачі електродвигунів;

o електроустаткування світлофорів;

o кабельні, силові лінії.

Розподільний щит (щит керування) може бути встановлений у приміщенні КПП, а за відсутності будівлі КПП - у спеціальній металевій шафі безпосередньо на оглядовому майданчику.

Допуск на територію підприємства працівників, відвідувачів, транспортних засобів

Прохід працівників і відвідувачів на територію об'єкта, в окремі підрозділи і назад здійснюється через контрольно-пропускні пункти за встановленими на об'єкті перепустками - основними документами, що дають право на прохід.

У неробочий час, вихідні і святкові дні допуск працівників на об'єкт має бути обмеженим - за попередніми заявками (списками) від керівників підрозділів, що завізовані начальником служби безпеки, з пред'явленням постійної перепустки. На підприємствах зі змінним режимом роботи до перепустки можуть бути додані спеціальні вкладки змінності.

Чергові спеціальних служб об'єкта (електрики, сантехніки, працівники зв'язку та ін.), що працюють позмінно, допускаються на територію об'єкта в неробочий час, у вихідні і святкові дні за списками, що підписані начальниками відповідних служб і затверджені начальником служби безпеки.

Відповідно до чинного законодавства і рішення адміністрації окремі категорії осіб користуються правом проходу на об'єкт без перепустки за пред'явлення службового посвідчення. До них належать:

o працівники прокуратури;

o працівники міліції за територіальністю;

o інспектори праці, котлонагляду, енергонагляду за територіальністю;

o посадові особи і окремі категорії працівників санітарно-епідемічної служби органів охорона здоров'я, що здійснюють санітарний нагляд.

Категорії осіб, що мають право пройти на об'єкт без перепустки (за службовими посвідченнями), мають бути чітко зазначені в інструкції про контрольно-пропускний режим.

Для забезпечення пропускного режиму на території об'єкта і в його структурних підрозділах наказом директора підприємства затверджується перелік підрозділів (приміщень), що мають певні категорії. У цих приміщеннях установлюють спеціальний режим і підвищену відповідальність за його дотримання працівниками цих підрозділів. Допуск у ці приміщення можливий суворо за списком, що узгоджений із службою безпеки. Приймання відвідувачів сторонніх організацій І підприємств, як правило, максимально обмежується. У всіх приміщеннях таких підрозділів мають бути вивішені списки працівників, що мають допуск. Всі приміщення після закінчення робіт оглядають чергові по підрозділах і особи, відповідальні за їх протипожежний стан. Після закінчення робочого дня ці приміщення закривають на замок, опечатують і здають під охорону.

Представник охорони перевіряє сигналізацію у присутності працівників, що здають приміщення. Ключі від цих приміщень в опечатаних пеналах здають під розписку начальникові караулу.

Отримують ключі до приміщень, обладнаних охоронною сигналізацією, особи, що мають право доступу до цих приміщень з пред'явленням постійної перепустки. Списки осіб, що мають право відкривати (закривати) зазначені приміщення, із вказівкою номерів карток, якими опечатуються приміщення, і номерів службових телефонів, підписує начальник підрозділу, затверджує начальник служби безпеки.

Усіх осіб, що намагаються пройти через КПП без пред'явлення перепустки, за чужою або неправильно оформленою перепусткою, пронести на об'єкт (з об'єкта) заборонені предмети, затримують і передають працівникам служби безпеки підприємства. Про кожний факт затримання начальник караулу або черговий по об'єкту складає службову записку про порушення пропускного режиму.

Допуск на територію (з території) підприємства транспортних засобів, що належать підприємству, можливий за пред'явлення водієм особистої перепустки зі спеціальним шифром або транспортної перепустки і дорожнього листка. Вантажників і осіб, що супроводжують транспорт, пропускають через КПП на загальних підставах.

Усі транспортні засоби під час проїзду через КПП потрібно оглядати. В'їзд і стоянка на території підприємства транспорту, що належить його працівникам на правах особистої власності, можливі за спеціальними списками.

Автомашини сторонніх організацій, що прибули з вантажем на адресу підприємства в робочий час, допускаються на територію за службовими записками з оглядом на транспортному КПП.

Залізничний транспорт і бригади, що його обслуговують, пропускають на підприємство за перепустками встановленого зразка, за списками або іншими документами , що визначені інструкцією про пропускний режим.

Опломбовані вагони і контейнери пропускають через КПП після їх зовнішнього огляду, якщо відтиски пломб відповідають відтискам у супровідних документах або накладних. У разі невідповідності відтисків, виявлення проломів вагона (контейнера) або обриву пломби вагон (контейнер) розкривають і оглядають у присутності представників адміністрації і залізниці.

Вивезення (винесення) готової продукції та інших матеріальних цінностей з території об'єкта можливі за матеріальними перепустками встановленого зразка.

Усі документи на матеріальні цінності, що вивозяться (виносяться) з підприємства, реєструються в бюро перепусток у книзі обліку і передаються в бухгалтерію.

Документи на вивезення (винесення) матеріальних цінностей мають бути виписані тільки на ту кількість вантажу (місць, ваги тощо), яка може бути вивезена (винесена) одночасно, і дійсні тільки на дату, вказану в дозвільному документі.

Будівельні й деревні відходи, макулатуру, металобрухт, металеву стружку рекомендується вивозити з території підприємства як матеріальні цінності. Вивезення з території об'єкта різного сміття, землі і снігу можливе без оформлення документів, але з обов'язковою реєстрацією на транспортному КПП.

Отже, система контрольно-пропускного режиму нерозривно пов'язана з гарантуванням безпеки підприємства. Будь-яка система безпеки об'єкта від загроз, пов'язаних з діями людини, техногенних або природних сил повинна мати систему ідентифікації за принципом "свій - чужий" або за рівнем доступу для захисту як об'єкта від проникнення сторонніх осіб, так і людини від небезпечних чинників, якщо вони є на об'єкті.

Установлюючи і забезпечуючи порядок переміщення персоналу і відвідувачів на території підприємства, система контрольно-пропускного режиму вирішує питання не тільки безпеки підприємства, а й раціональної організації праці.

Організаційно-адміністративні заходи та інженерно-технічні рішення в системі контрольно-пропускного контролю не можуть здійснюватися без зв'язку з іншими елементами системи безпеки об'єкта і повинні в неї вписуватися. Саме тому системи контролю доступу є обов'язковою структурою інтегрованих систем безпеки.

Враховуючи роль і місце контрольно-пропускного режиму в системі безпеки, слід застосовувати комплексний підхід до розроблення заходів обмеження доступу.

Вирішуючи завдання протидії тій чи іншій загрозі, розглядають у сукупності всі елементи системи:

* дії підрозділів охорони;

* технічні рішення;

o організаційно-адміністративні заходи.

Застосування комп