Історія грошей і банківництва - Скоморович І.Г. - 15.1. Виникнення грошових документів ОУН

Серед проблем, які нині досліджуються істориками, є національно-визвольна боротьба в Україні в Ї939- 1953 рр., на чолі якої стояла Організація українських націоналістів і створена нею Українська повстанська армія. Важливе місце посідає вивчення фінансово-господарської діяльності українського підпілля в Західній Україні.

15.1. Виникнення грошових документів ОУН

Грошові документи ОУН беруть початок від часу створення цієї організації. В Організації українських націоналістів чільне місце посідав бойовий фонд, що створювався разом з організацією та її розбудовою. Але й фінансова референтура відігравала вельми важливу роль поряд з організаційною, бойовою та пропагандистською. На всіх етапах діяльності ОУН кошти для організації завжди були першорядною проблемою.

Формували і поповнювали бойовий фонд ОУН насамперед за рахунок щомісячних внесків членів і симпатиків ОУН та Інших коштів, отриманих від окремих патріотів, прихильників української державності. В умовах підпілля члени організації не мали спеціальних партійних квитків, де могли би фіксуватися внески до фонду ОУН, тому скарбник видавав розписку. З часом вона набула певної стандартної форми: картка розміром візитки з необхідними атрибутами - тризубом і написом "бойовий фонд ОУН". Одержана членом ОУН картка тут же з метою конспірації знищувалась, оскільки її наявність могла стати речовим доказом для польських, а згодом і для радянських каральних органів. Така практика використання грошових документів ОУН стала причиною того, що до нашого часу не дійшли їх тогочасні зразки. У побуті ці грошові документи дістали назву бофони - скорочено від "бойовий фонд". Про грошові документи ОУН маємо скупі відомості з матеріалів польської поліції, доповнюють їх матеріали НКВС.

Потреби грошових витрат військової референтури не могли покрити тільки членські внески. Тому ОУН здійснювала експропріа-ційні напади на поштові установи. Крім того, обкладалося податком місцеве населення, до фонду організації передавалися збори від вистав аматорських гуртків. При цьому також видавалися грошові документи, що зразу знищувалися.

З позитивного боку зарекомендували себе збирання на бойовий фонд ОУН та інші фонди визвольної боротьби в період боротьби оунівського підпілля за волю Карпатської України. З ініціативи галицьких націоналістів Національна Рада Карпатської України 10 лютого 1939 р. звернулась із закликом "До всіх українців на рідних землях і в розсіянні сущих" виплачувати до "Фонду розбудови Карпатської України" 0,5% річної заробітної платні у формі "національного датку", який отримав широке схвалення. Тогочасні грошові документи ОУН представлені двома безномінальними знаками, що їх виготовили націоналісти в Галичині. Вони виконували функцію квитанцій за внесені добровільні пожертвування. На одному з них - тризуб із мечем на середньому зубі та напис "ОУН". На іншому - тризуб із мечем та дві дати: "1919" і "1939" (20-річчя Соборності України).

Грошові знаки "Фонд розбудови Карпатської України" були дуже популярними, тому їх передрукували в Хусті у видавництві "Карпатська Січ" і використовували для збирання грошей надалі, але в комплекті зі спеціальною листівкою з написом "В силі Карпатської Січі лежить могутність нашої держави". Знаки виконували роль гербових марок, але не поштових, бо їх погасили печаткою Центральної Народної Ради. Номіналу на таких грошових документах не проставляли.

Існували й інші грошові документи збирань на фонд Карпатської Січі. Як стверджували арештовані радянськими каральними органами учасники тих подій, у січні-лютому 1939 р. у видавництві часопису "Наступ" були віддруковані знаки для збирання грошей у фонд Карпатської Січі із зображенням герба Карпатської України: переділений навпіл щит, на якому зліва - чорний ведмідь на білому тлі, справа - чергування білої та чорної смуг, а вгорі - тризуб із хрестом на середньому зубі (у чорно-білому виконанні).

Грошові документи ОУН міжвоєнного періоду дали можливість забезпечити ЇЇ фінансову діяльність і нагромадити досвід для їх дальшого поширення за часів другої світової війни.