Економічна теорія - Мочерний С.В. - Первісне нагромадження капіталу.

Первісне нагромадження капіталу.

Поняття "первісне нагромадження капіталу" вперше застосував А. Сміт.

Первісне нагромадження капіталу — процес відокремлення маси дрібних товаровиробників від засобів виробництва та їх перетворення на вільних найманих працівників, з одного боку, і зосередження засобів виробництва та інших об'єктів власності й видів багатства в руках незначної меншості — з іншого, внаслідок чого капіталізм на певному етапі перетворюється на прогресивніше і гуманістичніше суспільство.

Первісне нагромадження капіталу зумовлене дією закону адекватності виробничих відносин рівню, характеру і структурі розвитку продуктивних сил, концентрації виробництва, закону вартості та ін. Так, розвиток товарно-грошових відносин за феодалізму спричинив диференціацію товаровиробників, зубожіння одних і збагачення інших. Конкретні передумови нагромадження капіталу треба з'ясовувати передусім в кожній із сторін суспільного і технологічного способу виробництва.

Еволюційним шляхом первісне нагромадження капіталу здійснювалось при переході від відробної форми феодальної земельної ренти до продуктової, а потім до грошової, що супроводжувалося запровадженням капіталістичної оренди. Об'єктом купівлі-продажу дедалі частіше стає феодальна земельна власність. Еволюційне нагромадження капіталу в Україні відбувалося внаслідок розвитку фільваркової системи, що супроводжувався зменшенням селянських наділів і зростанням чисельності безземельних і малоземельних селян (на кілька століть пізніше, ніж у Західній Європі).

Первісне нагромадження капіталу відбувалось також і революційним шляхом, насильницькими методами. Так, в Англії у XVI—XVII ст. лендлорди примусово експропріювали общинні землі і приватні землі вільних селян. Цьому сприяла держава, яка приймала відповідні закони. Внаслідок насильницьких дій (які ініціювали зростання цін на вовну, розвиток мануфактур) землі позбулись приблизно 1,5 млн селян. Захоплені землі передавались в оренду підприємцям. Паралельно з цим проходив процес утворення капіталістичних фермерів.

Змішаними методами первісного нагромадження капіталу були також система протекціонізму, колоніальна торгівля, піратство, державні позики і податки тощо.

На відміну від класичного механізму формування класу капіталістів (який застосовувала більшість країн у період первісного нагромадження капіталу), в якому поєднувались методи поступового збагачення (значною мірою завдяки підприємницькій діяльності, організаторським здібностям, працелюбству, бережливості та ін.) і насильницького пограбування, в Україні цей клас з 90-х років XX ст. формується через перерозподіл державної власності шляхом масового розкрадання, тінізації економіки, активізації економічної злочинності, через недосконалість чинного законодавства тощо. Так, згідно з оцінкою колишнього міністра внутрішніх справ України Ю. Кравченка, до 2/3 випадків приватизації в нашій країні були пов'язані з порушенням Кримінального кодексу.

Функціональне нагромадження капіталу.

Після завершення первісного нагромадження відбувається його функціональне нагромадження в основному економічними методами у двох формах: формальне та реальне.

Формальне нагромадження капіталу — нагромадження грошей, цінних паперів (а отже, грошового І фіктивного капіталів), які є потенційними носіями відносин капіталістичної власності і можуть за певних умов перетворитись на засіб привласнення чужої праці.

Таке нагромадження не може, однак, забезпечити зростання капіталістичної власності за рахунок чужої праці.

Реальне нагромадження капіталу — нарощування матеріально-речового змісту продуктивної, торгової та інших форм капіталу, які у процесі розвитку відносин економічної власності слугують знаряддям привласнення додаткової І частково необхідної праці.

Нагромадження капіталу підпорядковується дії законів концентрації і централізації капіталу і в процесі еволюції економічної системи капіталізму набуває форм індивідуального, акціонерного, монополістичного (у тому числі олігополістичного), державного, транснаціонального та іншого капіталів. При цьому відбувається процес діалектичного заперечення досконалішими формами капіталу менш розвинутих, що наповнює конкретним змістом дію капіталістичного нагромадження.