Кредит і банківська справа - Вовчак О.Д. - 9.4. Економічні нормативи ліквідності

Ліквідність банку — це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Ліквідними активами є кошти в касі та на коррахунках, які відкриті в Національному банку України та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням:

1) їх обсягів;

2) строковості;

3) валюти платежів;

4) забезпечення потрібного співвідношення між власними та залученими коштами;

5) необхідності формування оптимальної структури активів.

З метою контролю за станом ліквідності банків НБУ установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Усі активи банку за ступенем ліквідності поділяють на шість груп:

1) високо ліквідні активи (кошти в касі, в НБУ та інших банках, банківські метали, кошти на вимогу в НБУ, інших банках, строкові депозити в НБУ);

2) ліквідні активи (всі активи, які приносять банкам доходи, всі надані кредити, депозити в інших банках, цінні папери, вкладені в асоційовані та дочірні компанії);

3) низько ліквідні активи — пролонгована дебіторська заборгованість;

4) неліквідні активи (прострочена і сумнівна заборгованість за кредитами);

5) недохідні активи (основні засоби та нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, капітальні вкладення);

6) квазіактиви — нараховані доходи.

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках). Він визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов'язань банку, що обліковуються за поточними рахунками (ЗБ_п.р.):

Н4 = (Каса + Коррах)/ЗБ_п.р. · 100.

Оптимальне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 20 %.

Норматив поточної ліквідності (Н5) встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку.

Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховують вимоги і зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).

Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів первинної (А_п.л.) та вторинної (А_вт.л.) ліквідності до зобов'язань банку з відповідними строками виконання (ЗБ_{стр.вик.}):

Н5=( А_п.л. + А_вт.л.)/ ЗБ_{стр.вик.}·100.

До активів первинної та вторинної ліквідності при розрахунку нормативу поточної ліквідності належать:

— готівкові кошти;

— банківські метали;

— кошти на кореспондентських рахунках, які відкриті в Національному банку України та інших банках;

— строкові депозити, які розміщені в Національному банку України та інших банках;

— боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та у портфелі банку на погашення;

боргові цінні папери, емітовані Національним банком України в портфелі банку на продаж та у портфелі банку на погашення;

— надані кредити.

До зобов'язань з відповідними строками виконання належать:

— кошти на вимогу;

— короткострокові та довгострокові кредити, одержані під Національного банку України та інших банків;

— кошти бюджету України;

— строкові депозити інших банків та клієнтів;

— цінні папери власного боргу, емітовані банком;

— субординований борг банку;

— зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій, пору к, авалів;

— зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.

Оптимальне значення нормативу Н5 мас бути не менше ніж 40 %.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) встановлюється для контролю за здатністю банку виковувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношенні ліквідних активів (А_л) до короткострокових зобов'язань (КЗ):

Н6= А_л/ КЗ·100.

До розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються ліквідні активи та короткострокові зобов'язання з початковим строком погашення до одного року.

До ліквідних активів при розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включають:

— готівкові кошти;

— банківські мотали;

— кошти на кореспондентських рахунках то відкриті в Національному банку України та інших банках;

— короткострокові депозити, що розміщені а Національному банку України та інших банках;

— короткострокові кредити, що надані іншим байкам;

— боргові цінні папери органів державної влади в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та о портфелі банку до погашення.

До короткострокових зобов'язань включаються:

— кошти на вимогу;

— кошти бюджету України;

— короткострокові кредити, які одержані від Національного банку України та інших банків;

— короткострокові депозити інших банків і клієнтів:

— короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком;

— зобов'язання за всіма видами гарантій, порук, авалів;

— зобов'язання з кредитування, які надані банкам і клієнтам.

Оптимальне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20 %.