Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 6.7. Аналіз обсягу і структури джерел фінансування оборотних активів

Під час аналізу оборотних активів значну увагу приділяють вивченню стану їх фінансування, оскільки від цього безпосередньо залежить фінансова стійкість підприємства.

Недостатність джерел фінансування оборотних активів призводить до недофінансування діяльності підприємства, зниження його ділової активності, виникнення фінансових труднощів. Негативні наслідки може мати також і наявність зайвих джерел фінансування. Вони сприяють створенню на підприємстві надлишкових запасів, відволіканню капіталу з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання фінансових ресурсів.

Аналізуючи стан фінансування оборотних активів підприємства, необхідно:

- дати оцінку обсягу і структури капіталу, вкладеного в оборотні активи;

- визначити відповідність джерел фінансування оборотних активів встановленим нормативам;

-оцінити обґрунтованість політики менеджменту підприємства щодо фінансування оборотних активів.

Оскільки в обороті підприємства разом із власним капіталом використовується позиковий капітал, під час аналізу джерел фінансування оборотних активів насамперед необхідно визначити розмір власного оборотного капіталу (ВОК). Цей показник є одним із найважливіших для характеристики фінансового стану підприємства. Методика його розрахунку за даними балансу розкрита у §6.2.

Як уже зазначалося, збільшення суми ВОК і його частки в активах підприємства свідчить про зростання самофінансування оборотних активів. Однак на підприємствах, які мають недостатній обсяг власного капіталу, ВОК може й не бути, у балансах таких підприємств оборотні активи менші за поточні зобов'язання. Вони змушені навіть для покриття необоротних активів залучати поточні зобов'язання, що свідчить про фінансові труднощі і незадовільну структуру балансу.

Оптимальний розмір ВОК залежить від сфери діяльності підприємства, обсягу та ефективності його діяльності, кон'юнктури ринку. Він визначається у фінансовому плані підприємства на кожен квартал поточного року.

Для визначення суми ВОК за даними балансу підприємства (табл. 6.2) та оцінки її достатності складають аналітичну табл. 6.18.

Результати розрахунку показують, що на початок року у зв'язку з фінансовими труднощами підприємство не мало змоги фінансувати свої оборотні активи за рахунок власного капіталу, тому він був відсутній в обороті. На кінець року ситуація суттєво поліпшилася. В оборотні активи було вкладено 74,1 тис. грн власного капіталу.

Щоб оцінити достатність суми ВОК, її фактичну наявність порівнюють з нормативом, передбаченим у фінансовому план підприємства на квартал до дати складання фінансової звітності. Однак таке порівняння може проводитися тільки у внутрішньому аналізі фінансового стану підприємства за наявності належного фінансового планування.

У нашому прикладі згідно з даними табл. 6.18 на кінець року фактична сума ВОК на 17,7 тис. грн перевищувала нормативне значення цього показника на IV квартал звітного року, що свідчить про достатність участі власного капіталу підприємства у фінансуванні оборотних активів.

Підприємства, які мають надлишок ВОК, залучають його у поточні фінансові інвестиції, вкладають у запаси сировини, матеріалів, товарів з метою зменшення впливу інфляції. Деякі з них допускають зростання дебіторської заборгованості, залишків інших оборотних активів чи навіть відволікання капіталу з обороту у незавершене будівництво.

Якщо фактичної суми ВОК не вистачає до нормативу, підприємству доводиться більше залучати банківські кредити чи інші позики, зростають кредиторська заборгованість та інші поточні зобов'язання. Все це створює передумови для погіршення фінансового стану підприємства.

Однак фінансовий стан підприємства залежить не тільки від забезпеченості необхідною сумою ВОК, але й від раціональності його використання. Навіть за відповідності суми ВОК нормативу, який реально відображає потреби підприємства, можуть виникати фінансові ускладнення, якщо цей капітал використовується не за призначенням.

Таблиця 6.18

РОЗРАХУНОК СУМИ ВЛАСНОГО ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ ЗА ДАНИМИ РІЧНОГО БАЛАНСУ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

(тис. грн)

Тому, аналізуючи стан фінансування оборотних активів підприємства, необхідно виявити, наскільки раціонально використовується наявний ВОК, куди він вкладається. Передусім необхідно вияснити, чи достатня сума ВОК вкладена у ЗМОА. Для цього за даними балансу визначають фактичну наявність власного капіталу в запасах на початок і кінець звітного періоду.

Щоб визначити суму власного капіталу, вкладеного в ЗМОА, необхідно від загальної суми ВОК відняти всі ті суми оборотних активів (крім запасів) із другого розділу активу балансу, що ним покривалися.

ВОК (за достатньої його наявності) має насамперед покривати ті статті оборотних активів, які крім нього не мають інших нормальних джерел фінансування, а саме:

- дебіторську заборгованість у сумі перевищення над кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги і за поточними зобов'язаннями по розрахунках;

- іншу поточну дебіторську заборгованість;

- векселі одержані у сумі перевищення векселів виданих;

- поточні фінансові інвестиції;

- грошові кошти та їх еквіваленти у сумі перевищення заборгованості з короткострокових кредитів;

- інші оборотні активи.

Сума ВОК, яка залишається після віднімання від неї цих статей оборотних активів, становить власний капітал підприємства, вкладений у ЗМОА.

У процесі аналізу її порівнюють з нормативом ВОК у запасах на квартал до звітної дати, а також з його значенням на початок звітного періоду. Для цього на основі даних балансу, а у внутрішньому аналізі і фінансового плану підприємства, складають табл.6.19.

Розрахунок, наведений у таблиці, показує, що із 74,1 тис. грн власного капіталу, який був в обороті підприємства на кінець року, лише 10,8 тис. грн вкладено у ЗМОА. Більша частина ВОК (53,6 тис. грн) була іммобілізована в іншу поточну дебіторську заборгованість. Решта (9,7 тис. грн) за відсутності залучення короткострокових банківських кредитів використовувалася на фінансування залишку тимчасово вивільнених з обороту грошових коштів та їх еквівалентів.

Якщо врахувати, що на початок року у зв'язку з фінансовими труднощами власний капітал в обороті підприємства був відсутній, то його наявність на кінець року і участь у фінансуванні ЗМОА свідчить про значне поліпшення фінансового стану підприємства. Однак відволікання значної суми ВОК в іншу поточну дебіторську заборгованість призвело до того, що його фактична участь у фінансуванні ЗМОА була значно нижчою від передбаченої нормативом.

Торговельним підприємствам, крім визначення загальної суми ВОК, вкладеної у ЗМОА, важливо також знати, якою є участь власного капіталу у фінансуванні товарних запасів - основного складника їхніх матеріальних оборотних активів. Необхідність у такому розрахунку виникає тоді, коли торговельне підприємство, крім основної діяльності, має, наприклад, хлібопекарню чи ще якусь виробничу діяльність і не отримало кредит під виробничі запаси. Тоді для знаходження обсягу власного капіталу, вкладеного у товарні запаси, необхідно від суми ВОК, вкладеної у ЗМОА, відняти фактичні залишки виробничих запасів, які не прокредитовані банком.

Таблиця 6.19

РОЗРАХУНОК СУМИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ, ВКЛАДЕНОГО У ЗМОА СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

(тис. грн)

У внутрішньому аналізі для оцінки достатності участі власного капіталу у фінансуванні товарних запасів фактичну його наявність у товарах порівнюють з відповідним нормативом, передбаченим у фінансовому плані підприємства на квартал до дати складання балансу.

У нашому прикладі ВОК споживчого товариства лише частково (10,8 тис. грн) покривав запаси хлібопекарного виробництва, які згідно з даними балансу (табл. 6.2) на кінець року становили 74,6 тис. грн. Для фінансування товарних запасів ВОК не вистачало. Отже, оздоровлення фінансів цього підприємства, яке відбулося у звітному році, необхідно продовжити до повного фінансового одуження. Насамперед необхідно не допускати відволікання капіталу з обороту на цілі, непередбачені фінансовим планом підприємства.

У фінансово стабільних підприємствах роздрібної торгівлі частка власного капіталу у товарних запасах становить не менше 30 % їх балансової вартості.

На наступному етапі аналізу виясняють участь позикового капіталу та інших джерел фінансування запасів. Для цього у табл.6.20 згруповані джерела покриття ЗМОА споживчого товариства та виявлена їх структура.

Короткострокові кредити банків серед джерел фінансування споживчого товариства у звітному році були відсутні, що пояснюється високою ціною цих кредитів в умовах економічної кризи.

Якщо банківські кредити залучалися в оборот підприємства, необхідно розрахувати, яка їх сума вкладена у ЗМОА. Для цього від заборгованості з короткострокових кредитів за даними балансу віднімають наявні на звітну дату грошові кошти та їх еквіваленти. У фінансовому аналізі такий показник називають чистою кредитною позицією.

Дані табл. 6.20 показують, що найбільшу частку у джерелах покриття ЗМОА займає кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Протягом року вона зросла на 81,2 тис. грн, а її частка у ЗМОА збільшилася з 74,1 до 81,2 %. За відсутності простроченої заборгованості перед постачальниками таке зростання кредиторської заборгованості не можна оцінити негативно. Однак продовження тенденції до її збільшення у майбутньому вищими темпами порівняно із зростанням ЗМОА може призвести до фінансових ускладнень і неплатежів. Разом з тим, навіть і незначне (3,7 %) відновлення участі власного капіталу у фінансуванні запасів споживчого товариства на кінець звітного року свідчить про початок позитивних змін у структурі джерел їх фінансування.

Для узагальнення результатів аналізу обсягу і структури джерел фінансування оборотних активів складають аналітичний матричний баланс (табл. 6.21). Методика його складання і використання в аналізі фінансового стану торговельного підприємства широко висвітлена у працях О. Р. Кміцікевич . Однак вона не знайшла широкого застосування в умовах адміністративно-командної економіки.

Матрична модель є зручною для аналізу стану фінансування активів підприємства, оскільки в ній наочно поєднуються різнорідні, але взаємопов'язані економічні явища - активи і джерела їх фінансування. Розрахунок показників аналітичного матричного балансу можна формалізувати, що створить передумови для розроблення програми його складання на ПЕОМ у комплексі з автоматизацією інших обліково-аналітичних робіт.

Таблиця 6.20

ДЖЕРЕЛА ПОКРИТТЯ ЗМОА СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ РОЦІ

Закінчення табл. 6.20

Матричний баланс покриття активів складають за даними бухгалтерського балансу підприємства на початок і кінець звітного періоду у такій послідовності. Спочатку формують матричну таблицю відповідно до розмірності бухгалтерського балансу конкретного підприємства і заповнюють її підсумки. На перетині підсумків останньої графи і останнього рядка матричної таблиці вказують суму валюти балансу. Потім вказують суми джерел фінансування на перетині з відповідними рядками статей активу, які вони покривають. Наприклад, якщо на початок року основні засоби та інші необоротні активи повністю покривалися за рахунок власного капіталу підприємства у сумі 1974,3 тис. грн, то вона показується на перетині необоротних активів з графою "Власний капітал". Решта власного капіталу показується напроти відповідних статей оборотних активів, які він покриває.

Загальний принцип заповнення таблиці аналітичного матричного балансу торговельного підприємства полягає у тому, що спочатку в ньому заповнюють дві позиції, - у присудку графу "Власний капітал", а у підметі - статтю "Товарні запаси". Після цього підлягають заповненню всі інші позиції матричної таблиці, виходячи з логіки економічного взаємозв'язку розділів і статей активу і пасиву балансу. При цьому дотримуються розглянутого вище порядку розрахунку суми ВОК (табл. 6.18) та його участі у фінансуванні ЗМОА (табл. 6.19), а також розрахунку інших основних джерел покриття запасів (табл. 6.20).

Матричний баланс, по суті, є "рентгенівським знімком" стану джерел фінансування активів підприємства на початок і кінець звітного періоду. Він дає можливість всебічно оцінити зміни, що відбулися в обсязі і структурі джерел фінансування активів підприємства з позицій їх впливу на фінансовий стан підприємства.

На підприємствах, які щомісячно завершують цикл облікових робіт з використанням бухгалтерських комп'ютерних програм, аналітичні матричні баланси покриття активів доцільно складати щомісячно. Це дає можливість фінансовим менеджерам оперативніше відстежувати тенденції змін у фінансовому стані підприємства, давати оцінку обгрунтованості обраної політики щодо фінансування оборотних активів.

Таблиця 6.21

МАТРИЧНИЙ БАЛАНС СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА НА ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ ЗВІТНОГО РОКУ

(в тис. грн)