Зовнішньоекономічна діяльність є одним із найважливіших напрямів розвитку підприємництва. Завдяки їй забезпечується покриття потреб країн світового співтовариства у сировині, матеріалах, паливі, енергоносіях, машинах, обладнанні та устаткуванні, товарах широкого вжитку, послугах. Разом з тим ЗЕД с суттєвим джерелом валютних надходжень до державного бюджету. В умовах ринкової економіки ЗЕД виступає невід'ємним напрямом підприємництва багатьох великих, середніх ти малих фірм, які функціонують у промисловості, сільському господарстві, будівництві, зв'язку, на транспорті, у фінансовій сфері тощо. Цим обумовлено помітний інтерес до питань, пов'язаних зі здійсненням ЗЕД.
У пропонованому виданні розглядаються теоретичні та практичні аспекти ЗЕД. На основі аналізу положень міжнародного економічного права, національного законодавства України подана загальна характеристика нормативно-правового забезпечення ЗЕД, розкриваються умови та логіка її розвитку. З урахуванням конкретних завдань суб'єктів ЗЕД в міжнародній сфері, викладаються питання про міжнародні господарські контракти, міжнародні розрахунки та міжнародні кредити, митне та валютне регулювання, страхування ЗЕД.
Особливе місце приділене розгляду проблем, пов'язаних із методикою економічної ефективності основних напрямків зовнішньоекономічних зв'язків, в тому числі експортно-імпортних операцій, міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, спільного підприємництва.
Навчальний посібник є частиною авторської концепції викладу комплексу дисциплін, присвячених вивченню різних рівнів функціонування міжнародної економіки. Поруч із цим пропонований посібник має й самостійне значення. Він містить узагальнений матеріал лекцій з дисципліни "Зовнішньоекономічна діяльність".
Розділ 1. Предмет, методологія і структура курсу "ЗЕД"
I. ЗЕД в системі категорій міжнародної економіки.
II. Методологія аналізу ЗЕД.
III. Логічна схема розвитку ЗЕД в Україні.
I. ЗЕД в системі категорій міжнародної економіки
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) є одним із важливих чинників стабільного розвитку національного господарства країн світу. В сучасних умовах жодна країна не може самостійно ефективно розвивати виробничі процеси на рівні вимог НТР. Тільки використовуючи переваги сукупного міжнародного науково-технічного потенціалу, переваг міжнародного поділу праці, країни світового співтовариства, в тому числі і наша держава, можуть вирішувати господарські завдання, що забезпечують економічне зростання та піднесення добробуту населення. В цьому зв'язку, вивчення змісту та особливостей зовнішньоекономічних зв'язків, що існують між державами в сучасних умовах, є суттєвим напрямом оптимального використання в національних межах економічних, науково-технічних, фінансових можливостей світового співтовариства. Об'єктивні дослідження та вивчення реальних процесів розвитку ЗЕД передбачають розгляд головних теоретичних положень, що характеризують її зміст, особливості та тенденції функціонування в умовах глобалізації. Важливим в цьому аспекті є розгляд економічної сутності ЗЕД як категорії економічної науки.
Категорія - це найбільш загальне поняття, що характеризує певні явища і процеси в будь-якій науці.
ЗЕД є категорією міжнародної економіки, яка, зокрема, передбачає дослідження міжнародних економічних відносин. Тому, важливо розглянути систему категорій міжнародної економіки та показати місце в ній ЗЕД. Система категорій міжнародної економіки включає:
1. Міжнародна економіка (МЕ) - сукупність національних господарств країн світу та економічних зв'язків між ними.
2. Національне господарство (НГ) - економіка окремої країни.
3. Національний експортний потенціал (НЕП) - сукупність природних, матеріальних, виробничих, науково-технологічних, трудових ресурсів та фінансових засобів, які використовуються для розвитку міжнародних економічних зв'язків певної країни.
4. Міжнародні економічні відносини (МЕВ) - відносини між суб'єктами світового господарства з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та надання послуг.
5. Інтернаціоналізація господарського життя(ІГЖ) - процес переростання суспільним виробництвом національних кордонів.
6. Зовнішня торгівля - сукупність експортних-імпортних операцій окремої країни. Це основна форма прояву ІГЖ.
7. Світова торгівля (СТ) - сукупність зовнішньої торгівлі країн світу.
8. Міжнародна торгівля (МТ) - відносини між суб'єктами світового господарства з приводу купівлі-продажу товарів, капіталу, робочої сили, послуг.
9. Міжнародний поділ праці (МПП) - вища форма суспільного поділу праці (сукупність різних видів виробництва). Це форма інтернаціонального виробництва.
Міжнародний поділ праці (МПП) - це раціональний спосіб застосування суспільної праці в межах світового господарства.
Міжнародний поділ праці - це спеціалізація кожної країни на випуску окремих товарів з метою задоволення як власних, так і потреб країн-партнерів.
Основні види спеціалізації: предметна, подетальна, агрегатна, технологічна.
10. Міжнародна кооперація виробництва (МКВ) - поєднання зусиль партнерів з метою вирішення спільних господарських завдань. Міжнародна кооперація виробництва - це поєднання господарських зусиль партнерів з метою виготовлення кінцевої продукції на одному із головних підприємств країн-учасниць.
11. Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) - процес зближення, переплетення, адаптації національних господарств країн світу. Це вищий етап розвитку ІГЖ, МПП, міжнародного економічного співробітництва, коли центр ваги останнього зміщується безпосередньо в сферу матеріального виробництва.
Основна форма МЕІ на мікрорівні - спільні підприємства. Форми МЕІ на макрорівні:
- Преференційні зони - території країн світу, де діють пільги для іноземних суб'єктів господарської діяльності (офшорні зони, вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку).
Основні пільги: менші податки або їх відсутність, пільгові кредити, пільгове митне регулювання. Основні вільні економічні зони України: Сиваш, Південний берег Криму, Одеська, Донецька, Сумська, Чернігівська, Житомирська, Львівська, Закарпатська обл., курортополіс "Трускавець", інтерпорт "Ковель", Славутич.
ПЕРЕЛІК СПЕЦІАЛЬНИХ (ВІЛЬНИХ) ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН (СЕЗ) ТА ТЕРИТОРІЙ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ ІЗ СПЕЦІАЛЬНИМ РЕЖИМОМ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ТПР)
Спеціальні (вільні) економічні зони | Території пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності |
"Азов" (м. Маріуполь) | В Автономній Республіці Крим |
"Донецьк" | У Волинській області |
"Закарпаття" | В Донецькій області |
"Інтерпорт Ковель" (Волинська область) | В Закарпатській області |
"Курортополіс Трускавець" (Львівська область) | В Житомирській області |
"Миколаїв" (Миколаївська область) | В Луганській області |
"Порто-франко" (м. Одеса) | В Чернігівській області |
"Порт Крим" (Автономна Республіка Крим) | В м. Харків |
"Рені" (Одеська область) | В м. Шостка Сумської області |
"Сиваш" (Автономна Республіка Крим) | |
"Славутич" (Київська область) | |
"Яворів" Львівська область |
- Зони вільної торгівлі - інтеграційні об'єднання, усередині яких не існує внутрішніх митних бар'єрів (ЄАВТ, ЛАВТ).
- Митний союз - інтеграційне об'єднання, яке включає функції попереднього та передбачає встановлення єдиного зовнішнього митного бар'єру (БЕНІЛЮКС).
- Спільний ринок - інтеграційне об'єднання, яке включає функції попереднього та передбачає вільний рух товарів, капіталів та робочої сили (ЄС).
- Економічний союз - інтеграційне об'єднання, яке включає функції попереднього та передбачає гармонізацію економічної політики країн-учасниць, в т.ч. промислової, інвестиційної, аграрної, податкової, валютної, соціально-економічної, зовнішньоекономічної політики.
- Політичний союз - інтеграційне об'єднання, яке включає функції попереднього та передбачає гармонізацію внутрішньої і зовнішньої політики країн-учасниць, в т. ч. економічної, військової, екологічної, науково-технічної, соціально-культурної, правової політики.
12. Світовий ринок (СР) - це сукупний міжнародний попит та пропозиція на товари, капітали, робочу силу, послуги.
Види світового ринку: сировини, готових виробів, капіталів, робочої сили, послуг, цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, зброї, інтелектуальної власності, нелегальний.
13. ЗЕД - сукупність форм прояву МЕВ. Основні визначення зовнішньоекономічної діяльності: ЗЕД - це сукупність форм прояву міжнародних економічних відносин.
ЗЕД - це форми та методи відносин між суб'єктами світового господарства з приводу виробництва, розподілу, обміну, споживання матеріальних благ та надання послуг.
ЗЕД - це процес розвитку господарських зв'язків між країнами світу.
ЗЕД - це процес становлення і функціонування господарських зв'язків між суб'єктами міжнародної економіки.
Основні суб'єкти ЗЕД:
- Країни світу, які мають державну символіку (на 1.04.2010р.) - 235, в т.ч. 192 країн-членів ООН.
- Юридичні особи, як правило, представляють фірми.
Фірма - відокремлена господарська одиниця, яка зареєстрована в місці знаходження.
Чисельність фірм в окремих країнах:
США | 20 млн.фірм |
Японія | 12 млн.фірм |
Німеччина | 10 млн.фірм |
Франція | 10 млн.фірм |
Італія | 8-10 млн.фірм |
Англія | 8-10 млн.фірм |
Польща | 2 млн.фірм |
Україна | 200 тис.фірм |
- Фізичні особи.
Фізичні особи - це громадяни, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на правових засадах.
- Міжнародні організації, міжнародні економічні організації, міжнародні валютно-фінансові організації тощо (таких організацій у світі налічується більше ніж 400).
Об 'єктом курсу є ЗЕД України.
В законі "Про зовнішньоекономічну діяльність України" подано таке визначення цього процесу:
ЗЕД України - це процес розвитку господарських зв'язків між національними суб'єктами суспільного виробництва та їх зарубіжними партнерами як на території України, так і за її межами.
П'ять значень ЗЕД України
Перше значення ЗЕД України. Схема:
У - національний суб'єкт суспільного виробництва;
В - його зарубіжний контрагент;
МГК - міжнародний господарський контракт.
Зміст першого значення:
ЗЕД України - це процес розвитку господарських зв'язків між національними суб'єктами суспільного виробництва та їх іноземними контрагентами на території України.
Приклад: Спільне підприємство (зараз в Україні зареєстровано більше ніж 6000 СП).
Друге значення ЗЕД України. Схема:
Зміст другого значення:
ЗЕД України - це процес розвитку господарських зв'язків між національними суб'єктами суспільного виробництва, які розташовані на території України, та їх зарубіжними партнерами, що знаходяться в своїй або іншій країні.
Найбільш поширена форма ЗЕД по цьому значенню: експортно-імпортні операції (торгівля).
Третє значення ЗЕД України. Схема:
Зміст третього значення:
ЗЕД України - це процес розвитку господарських зв'язків між національними суб'єктами суспільного виробництва та їх іноземними контрагентами, які знаходяться в своїй або іншій країні.
Основна форма ЗЕД по цьому значенню: експортно-імпортні операції.
Четверте значення ЗЕД України. Схема:
Зміст четвертого значення:
ЗЕД України - це процес розвитку господарських зв'язків між національними суб'єктами суспільного виробництва та їх іноземними партнерами на території третьої країни.
Приклад: Українсько-німецьке СП в Індії.
Основна форма ЗЕД: експортно-імпортні операції, СП.
П'яте значення ЗЕД України. Схема:
Зміст п 'ятого значення:
ЗЕД України - це процес розвитку господарських зв'язків між національними суб'єктами суспільного виробництва, що розташовані за межами території України, та їх іноземними контрагентами в країні-місці знаходження останніх.
Приклад: Чесько-Українська СП в Чехії.
Основна форма ЗЕД: експортно-імпортні операції, СП.
Предметом курсу ЗЕД є вивчення законів, закономірностей, особливостей, тенденцій і механізму реалізації зовнішньоекономічних зв'язків конкретної країни.
Основні задачі курсу:
1. Вивчення теоретичних положень, що характеризують ЗЕД.
2. Вивчення практичних функцій ЗЕД суб'єктів світової економіки (СЕ).
3. Вивчення особливостей здійснення ЗЕД України в період ринкової трансформації національної економіки.
II. Методологія аналізу ЗЕД
Методологія аналізу (МА) ЗЕД передбачає пізнання реальних об'єктивних процесів її розвитку та наукове обґрунтування перспектив їх еволюції.
Методологія - це сукупність інструментів, методів наукового пізнання економічних явищ і процесів.
Наука, наукові знання - це ті, які дають можливість об'єктивно відобразити або узагальнити, виявити найбільш суттєві сторони розвитку економічних явищ природи, суспільства.
Мета МА ЗЕД полягає в пізнанні реальних процесів, законів, закономірностей, категорій, особливостей та тенденцій розвитку зовнішньоекономічних відносин.
Основні методи аналізу (методологічні інструменти аналізу ЗЕД):
I. Системний метод передбачає аналіз ЗЕД як цілісного, системного утворення.
Підходи:
1. Системно-структурний підхід передбачає виділення структурних елементів в системі зовнішньоекономічної діяльності.
2. Системно-функціональний підхід передбачає аналіз функцій кожного структурного елементу системи ЗЕД.
3. Системно-генетичний підхід передбачає виділення ядра в системі ЗЕД, його вивчення та аналіз впливу останнього на структурні елементи системи ЗЕД.
4. Системно-інтегральний підхід передбачає вивчення взаємозв'язків між структурними елементами системи ЗЕД та виявлення загальних інтеграційних тенденцій її розвитку як цілісного утворення.
II. Діалектичний метод передбачає, насамперед, виявлення діалектичних суперечностей розвитку системи ЗЕД та пошук шляхів їх розв'язання.
Діалектичні суперечності - це джерело розвитку системи ЗЕД. Діалектичні суперечності проявляються в труднощах, перешкодах, гальмівних факторах, які мають місце в процесі розвитку ЗЕД.
III. Метод економічного аналізу передбачає аналіз законів і закономірностей розвитку ЗЕД та принципів, методів, форм, інструментів, важелів, механізму їх дій та використання.
IV. Статистичний метод передбачає аналіз фактологічного матеріалу, що характеризує розвиток системи ЗЕД.
V. Метод економіко-математичного аналізу передбачає використання математичних інструментів при аналізі системи ЗЕД.
VI. Метод економічного моделювання передбачає використання електронно-обчислювальної техніки для розробки та складання програм й моделей розвитку ЗЕД.
Методологія аналізу ЗЕД передбачає комплексне використання зазначених методів. Тільки в цьому разі можна мати системні, всебічні знання про процес розвитку конкретної країни, або її окремих суб'єктів.
III. Логічна схема розвитку ЗЕД в Україні
Розділ II. Нормативно-правове забезпечення ЗЕД України
I. Законодавство, що регулює ЗЕД України
II. Суб'єкти ЗЕД України
III. Принципи ЗЕД України
IV. Види ЗЕД
V. Державне регулювання ЗЕД в Україні
VI. Недержавне регулювання ЗЕД У країни
VII. Режими регулювання ЗЕД України
Розділ III. Маркетинг у ЗЕД