Зовнішньоекономічна діяльність - Рум'янцев А.П. - І. Економічний зміст МГК

I. Економічний зміст МГК Класифікація МГК

II. Класифікація МГК

III. Види МГК

IV. Структура МГК:

а. Базові умови поставок товарів

б. Економічні санкції

в. Додаткові складові МГК

І. Економічний зміст МГК

В законодавстві України існує положення "Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)". Виходячи з цього можна говорити про такі поняття, що є синонімами:

o Зовнішньоекономічний договір.

o Зовнішньоекономічний контракт.

o Міжнародний господарський контракт.

Економічний зміст МГК полягає в розкритті їх суті та принципів

дій.

МГК - це документальне погодження волі 2-х або декількох суб'єктів з метою виникнення, зміни та припинення взаємних зв язків.

МГК - це правовий документ, що фіксує права та обов'язки партнерів по здійсненню спільної зовнішньоекономічної операції.

МГК є безпосередньою формою реалізації ЗЕД. Оскільки ЗЕД існує як загальна система зв'язків з міжнародними партнерами, то частиною ЗЕД виступає МГК.

Здійснення ЗЕД базується на певних принципах (див. Розділ II). Вони обов'язкові і при реалізації МГК. Але останнім властива своя система принципів, яка має враховуватися сторонами МГК.

Принципи складання та здійснення МГК:

1. Принцип свободи. Означає:

o свобода вибору партнера по ЗЕД;

o свобода вибору форми МГК;

o свобода участі у ЗЕД;

o свобода у розробці змісту МГК;

o свобода вибору способу укладання МГК;

o свобода у прийнятті рішення про припинення дії контракту.

2. Принцип рівності (рівноправності) сторін МГК. Означає:

o партнери по МГК рівні перед законом;

o партнери по МГК мають однакові права та обов'язки;

o партнери по МГК мають рівні обов'язки перед державою (законодавчою, виконавчою, судовою гілками влади).

3. Принцип взаємної відповідальності означає, що партнери несуть взаємну відповідальність за виконання статей контракту.

4. Принцип обов'язкового виконання статей МГК.

5. Принцип погодження МГК з нормами міжнародного економічного права. Вони діють, наприклад, на основі положень Інкотермс 2000.

6. Принцип врахування вимог національного законодавства при складанні сторонами МГК.

Порядок укладення МГК. Основні етапи:

I. Попередні переговори сторін з приводу можливостей укладення МГК. На цьому етапі сторони домовляються про взаємні пропозиції щодо предмету контракту (кількісні та якісні параметри, ціна, термін поставки товарів, надання послуг).

II. Погодження волі партнерів з приводу укладення взаємного договору. Тут уточнюються конкретні пропозиції сторін, які потім знаходять вираз у статтях контракту.

III. Вибір сторонами часу і місця укладення МГК.

IV. Формування та взаємна передача сторонами письмових пропозицій щодо укладення МГК.

V. Сторони направляють одна одній взаємні письмові повідомлення про прийняття пропозицій укласти МГК.

VI Розробка попереднього варіанту МГК.

VII. Відкликання письмової пропозиції укладання МГК - припинення стосунків сторін щодо укладання МГК.

VIII. Виконання процедури остаточного укладання МГК - сторони підписують екземпляри МГК (мінімум два) та ставлять на них відповідні печатки. З цього моменту МГК має юридичну силу.

II. Класифікація МГК

Існують два головних підходи до класифікації МГК:

1. Типізація МГК.

2. Види МГК.

Основними ознаками типізації МГК є те, що:

o типи МГК можуть бути застосовані для характеристики одного МГК;

o МГК, як правило, характеризуються за типовими ознаками попарно, на основі концентрації в них протилежного змісту.

Основні критерії поділу МГК на типи:

1. Виділення суб'єктів МГК.

2. Фіксуються принципи функціонування МГК.

3. Характеризуються функції МГК.

4. Фіксується час дії МГК.

5. Фіксується мета та завдання МГК.

6. Розрізняються типи МГК по структурі. Основні типи МГК:

1. Односторонні МГК - одна сторона бере на себе певні обов'язки, а інша приймає права, наприклад, якщо раніше був укладений контракт по кредиту між А і В.

2. Двосторонні МГК - набуття сторонами взаємних прав та обов'язків.

3. Обтяжливі МГК - передбачають відшкодування, а саме: сторона, яка отримує вигоду повинна її відшкодовувати.

4. Благодійні МГК - передбачають ситуацію, коли сторона, набуваючи вигоду, її не відшкодовує. Ці контракти ще називають спонсор-

5. Формальні МГК - передбачають дотримання сторонами всіх формальностей відповідно до вимог міжнародного економічного права та національного законодавства.

6. Реальні МГК - передбачають безпосередню передачу товарів, надання послуг, передачу ТСД без дотримання всіх формальностей. Але після реалізації зовнішньоекономічної операції, сторони зобов'язані оформити документи.

7. Консенсуальні МГК - передбачають погодження волі сторін на основі дотримання ними лише основних вимог міжнародного економічного права та національного законодавства.

8. Комутативні МГК - означають, що сторонам насамперед ще до укладання МГК відомі їх зобов'язання. Ідеться про скорочення етапів укладання контракту (наприклад, сторони А і В мають тривалі стосунки, і раніше вже уклали МГК про спеціалізацію виробництва).

9. Алеаторні МГК - ризиковані господарські договори, що розраховані на щастя, на вдачу, їх ще називають "контрактами честі". Вони означають, що їх виконання відбувається за умов відсутності документального забезпечення зовнішньоекономічних операцій. Такі контракти здійснюються на основі усного погодження прав та обов'язків сторін, які здійснюються факсом, телексом, телефоном, електронною поштою. Передбачають дотримання принципу чесності, іміджу фірми. Мають місце у контрактах між солідними фірмами.

10. Іменні МГК - це такі контракти, в яких чітко вказані координати сторін, а саме:

o юридичні назви сторін;

o адреси сторін;

o рахунки сторін.

11. Безіменні МГК - це такі контракти, в яких не вказуються координати сторін.

Схема безіменного МГК:

І, N 2, К - субпідрядники; МСВ - міжнародна спеціалізація виробництва.

Безіменні контракти додаються до іменних МГК. 12. Прості МГК передбачають проведення однієї зовнішньоекономічної операції. Наприклад, експорт/імпорт товару.

13. Складні МГК - це контракти, які передбачають проведення декількох зовнішньоекономічних операцій. Наприклад, предметом складного МГК може бути:

o імпорт обладнання;

o надання послуг по монтажу цього обладнання;

o післягарантійне обслуговування даного обладнання;

o підготовка кадрів, які будуть експлуатувати це обладнання.

14. Одноразові МГК передбачають проведення однієї, разової зовнішньоекономічної операції. Наприклад, МГК про спорудження інвестиційного об'єкта.

15. Тривалі МГК передбачають здійснення зовнішньоекономічної операції протягом тривалого проміжку часу. В цей період (5-10 років) дані операції постійно повторюються.

16. Індивідуальні МГК передбачають, що їх здійснюють два суб'єкти ЗЕД.

17. Колективні МГК передбачають, що їх здійснюють декілька суб'єктів ЗЕД.

18. Загальні МГК передбачають визначення в якості предмета стратегічної мети зовнішньоекономічного договору. Наприклад, контракт про створення СП.

19. Часткові (тактичні) МГК передбачають реалізацію поточних завдань в межах загального МГК. Часткові контракти, як правило, подаються в одному пакеті з загальними контрактами.

20. Попередні МГК - це такі контракти, які розробляються в межах відповідного етапу укладання МГК. Попередні МГК не мають юридичної сили.

21. Основні МГК - це такі контракти, які підписуються сторонами і мають юридичну силу.

22. Абстрактні МГК передбачають фіксацію в якості предмета наміри сторін.

23. Каузальні МГК передбачають чітку фіксацію предмета, прав та обов'язків сторін.

24. Головні МГК передбачають визначення основного предмета, мети контракту. Наприклад, основна мета контракту - експорт товару.

25. Другорядні МГК передбачають визначення в якості предмета конкретні завдання, що підпорядковані реалізації мети головного контракту. Наприклад, контракт про перевізника вантажу даного товару. Головні і другорядні контракти взаємопов'язані.

26. Типові МГК - це такі контракти, в яких в повній мірі враховуються вимоги міжнародного контрактного права. Наприклад, типи стандартних контрактів, а саме:

o МГК про купівлю-продаж товарів;

o МГК про бартерні операції;

o МГК про агентські операції.

Подаються у положенні "Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)". (Див. Додаток № 1).

Це Положення розроблено Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України і затверджено Міністерством юстиції України 10.10.1995 року.