Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І.І. - Урядова політика (глава 12 книги)

Роль уряду у створені і підтриманні національної переваги є значною. Уряди не тримають у своїх руках контроль над національною конкурентною перевагою. Вони здійснюють на неї лише вплив.

У галузях конкурують фірми, а не країни. Фірми мають самостійно створювати і підтримувати конкурентну перевагу над фірмами з інших країн.

Національна конкурентна перевага є відносною. Конкурентну перевагу створює динамічне оновлення. Важелями державної політики щодо конкурентоспроможності є податки, освіта, регулювання.

Уряд - важливий двигун у сфері створення факторів.

Політичні рішення макроекономічного і мікроекономічного характеру з метою контролю вартості факторів і обмінного курсу -важливі складові заходів, спрямованих на покращення конкурентоспроможності. Уряд має велику кількість важелів впливу на якість попиту. Уряд - покупець численних товарів і послуг. Державні закупівлі можуть діяти як на шкоду, так і на користь національній конкурентній перевазі.

Уряд здійснює вплив на умови попиту для фірм своєї країни шляхом надання допомоги зарубіжним країнам. Ця допомога прямо чи опосередковано ув'язується із закупкою товарів та послуг даної країни. Допомога іноземним державам фактично розширює внутрішній ринок.

Політичні рішення здійснюють вплив на спорідненні і підтримуючі галузі та сприяють утворенню кластерів. Глобалізація стратегії та отримання з-за кордону менш складних виробів і частин є невід'ємною складовою частиною процесу ускладнення і вдосконалення конкурентної переваги.

У забезпеченні національної переваги важливу роль відіграє внутрішнє суперництво. Активне суперництво всередині країни тісно асоціюється з успіхом на міжнародному ринку.

Сильна антитрестівська політика є важливою для темпів вдосконалення в економіці. Скасування регламентації конкуренції та приватизація державних монополій, зазвичай, сприяють зростанню національної переваги.

Протекціонізм ізольовує фірми даної країни від тиску з боку міжнародної конкуренції.

Пряма кооперація одного конкурента з іншим, як правило, призводить до підриву конкурентної переваги.

Утворення нових фірм - складова процесу удосконалення конкурентної переваги в економіці. Уряд має добиватися відкритого доступу на зарубіжні ринки для фірм своєї країни. Торгівля, що управляється - картелізована торгівля. Вона гальмує вдосконалення галузей економіки.

Боротьбу з демпінгом не слід перетворювати у засіб захисту внутрішніх фірм, що неефективно працюють. Доцільним засобом боротьби з несправедливими методами торгівлі є компенсаційні тарифи.

Іноземні інвестиції не вирішують проблем забезпечення конкурентноздатності країни їх імпорту. Урядове втручання в іноземні інвестиції, як правило, є недоцільним. Виняток - усунення іноземними інвестиціями здорової конкуренції.

Уряд здійснює найбільший безпосередній вплив на національну перевагу на тих етапах економічного розвитку, коли вирішальну роль відіграють фактори та інвестиції.

Цільова політика - це не політика вузького спрямування. Вона, як правило, об'єднує цілу групу напрямів. Розумність цільової політики залежить від конкретного набору політичних кроків, які вона включає. Доцільність цільової політики залежить також від того, які галузі вибираються об'єктом підтримки і на якому етапі знаходиться розвиток національної конкурентоспроможності.

Конкурентні переваги у країнах, що розвиваються, зосереджуються майже виключно у галузях, що стосуються природних ресурсів і робочої сили.

Економіка на засадах центрального планування - не здатна до конкуренції і вдосконалення. Її національна перевага базується, майже виключно, на факторах.

У країні, яка не має щедрих природних факторів, відсутня спокуса занадто широко покладатися на природні переваги. У країнах, що розвиваються, слід заохочувати перетворення вітчизняних компаній у міжнародні з метою одержання технологій, навиків та доступу на зовнішні ринки.

Іноземні багатонаціональні корпорації мають бути лише одним з компонентів економічної стратегії країн, що розвиваються.

У процесі створення національної конкурентної переваги уряд має підштовхувати фірми до підвищення їх конкурентноздатності. Уряду не слід претендувати на занадто велику роль у справі національної конкурентної переваги. Теорія конкурентних переваг є дуже оптимальною. Вона передбачає можливості для розвитку всіх фірм і країн. Скористатися цими можливостями вдається не всім. Забезпечення довготривалого успіху у конкурентній боротьбі знаходиться в руках фірм.

Національний економічний розквіт не передбачає того що вигода однієї країни спричиняє шкоду іншій. Вдосконалення економіки забезпечує всім країнам підвищення добробуту.

Національні відміни є запорукою успіху у конкурентній боротьбі. Конкуренція належить до джерел економічного прогресу для будь-якої країни.

2.5. Література

Великий перелік літератури англійською мовою у сфері конкуренції і антимонопольного (антитрестівського) законодавства міститься у зазначеній вище книзі І. І. Дахна "Антимонопольне право". У вітчизняних книгах, зміст яких подано вище, наведено бібліографію.

Російська Федерація

1. Еременко В. И. Законодательство о пресечении недобросовестной конкуренции капиталистических стран. - М.: Наука, 1991. - 169 с.

2. Коробов Ю. И. Теория и практика конкуренции. - Саратов: Саратов, госэконом. Академия, 1996. - 177 с.

3. Конкуренция и антимонопольное регулирование: Учеб. / Под ред. А. Г . Циганова. - М.: Люкс, 1999. - 368 с.

4. Конкурентное право Российской Федерации: Учеб. /Под ред. Н. И. Клейн, Н. Е. Фонаревой. - М.: Логос, 199. - 432 с.

5. Фахтудинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М.: ИНФРА, 2000. - 312 с.

Далеке зарубіжжя

1. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. /Под ред. и с предисловием В. Д. Щетинина. - М.: Международные отношения, 1993. - 896 с.

2. Чемберлен Э.Теория монополистической конкуренции. - М.: Экономика, 1996. - 352 с.

3. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції / Пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський. - К.: Основи, 1997. - 390 с.

4. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. - 471 с.

5. Гіл. Чарлз В.П. Міжнародний бізнес : Конкуренція на глобальному ринку / Пер. з англ. А. Олійник, Р. Ткачук. - К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. - 856 с.

6. Портер М. Конкуренция / Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2000. - 495 с.

7. Портер М. Конкурентное преимущество / Пер. с англ. 2-е изд. - М. Альпина Бизнес Букс, 2006. - 715 с.