Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І.І. - 3.4. Державна статистична звітність

ІНСТРУКЦІЯ про порядок складання звіту за формою N 9-ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) послуг"

Затверджено наказом Державного комітету статистики України 15.07.2002 N 266. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2002р.

за N 611/6899.

І. Загальні положення

Інструкція визначає порядок звітності про експорт (імпорт) послуг. Мета збору державного статистичного спостереження - одержання всебічної та вичерпної статистичної інформації про зовнішню торгівлю послугами для потреб складання зовнішньо-торгівельного та платіжного балансів України, оцінки розвитку економічних взаємовідносин України з іншими країнами світу.

Інструкція призначена для використання тими підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності та господарювання, включно зі спільними підприємствами та їх філіями, представництвами, центральними апаратами міністерств (далі - підприємства), які провадять діяльність на підставі законів України, пов'язану з наданням (експорт) послуг закордонним партнерам та одержанням (імпорт) послуг від закордонних партнерів як на території України, так і за її межами згідно з договорами (контрактами) або в усній формі договору (з готелями - резидентами України).

ІІ. Основні терміни

Для цієї Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Економічна територія країни - географічна територія, що перебуває під юрисдикцією уряду даної країни, у межах якої відбувається вільне пересування людей, товарів та капіталів. До економічної території країни включаються повітряний простір над нею, територіальні води і та частина континентального шельфу, який розташований у міжнародних водах, щодо якої країна користується виключним правом на вилов риби чи видобуток на шельфі палива або інших корисних копалин. Крім того, до економічної території належать вільні зони, приписні (митні) склади та підприємства, експлуатація яких здійснюється офшорними підприємствами під контролем митних органів. До неї також входять територіальні анклави, які розташовані на території інших країн (території посольств, консульств, військових баз, наукових станцій тощо).

Резиденти - юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) і які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території;

- дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави;

- розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи

та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України. Як правило, іноземними підприємствами (нерезидентами) вважаються ті підприємства, які платять податки від діяльності на користь іноземної держави.

ІІІ. Момент обліку та документи первинного обліку

Моментом здійснення процедури експорту (імпорту) послуг та відповідно, їх обліку вважається дата їх фактичного надання або одержання на основі принципу нарахування (за виписаними рахунками). Найчастіше, як правило, дата реєстрації таких операцій збігається з часом виробництва послуг.

Документами первинного обліку експорту (імпорту) послуг є оформлені рахунки на виконані згідно з договорами (контрактами) послуги.

IV. Порядок складання звіту

1. Звіт за формою N 9-ЗЕЗ подають усі підприємства - резиденти України, які здійснюють експортні-імпортні операції послугами відповідно до статті 18 Закону України "Про державну статистику" (2614-12) і статті 22 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) (зі змінами та доповненнями). Звіт надається 10-го числа після звітного періоду статистичному органу за місцезнаходженням. Об'єднання, підприємства яких розташовані на території декількох областей, складають звіт про ту частину експорту-імпорту послуг, яка здійснювалась підприємствами, що розташовані на одній з ними території (області). Підприємства, що входять до складу об'єднань та розташовані на території іншої області, подають звіт за місцезнаходженням тільки за свою економічну діяльність. Виняток становлять зовнішньоторговельні об'єднання, фірми, корпорації, акціонерно-фінансові групи, міністерства, інші органи виконавчої влади, які діють на території всієї України та розташовані в м. Києві. Вони подають звіти безпосередньо Головному міжрегіональному управлінню статистики у м. Києві.

Звіт заповнюється окремо за кожний квартал (без наростаючого підсумку з початку року) у розрізі країн світу і всіх видів послуг у валюті контракту відповідно до Класифікації послуг зовнішньоекономічної діяльності окремо за експортом та імпортом послуг. Для цього на першій сторінці звіту (у лівому кутку бланка) закреслюється: при експорті послуг - позиція "імпорт", при імпорті послуг - "експорт". Слід мати на увазі, що до обсягів експорту включаються надходження коштів від нерезидентів за надані послуги, а до обсягів імпорту - перерахування коштів нерезидентам за одержані послуги.

Далі в Інструкції йдеться про те, як потрібно заповнювати графи форми № 9-ЗЕЗ. У додатку № 1 наведено "Класифікатор держав світу". У ньому, наприклад, Україна має код 804. Додаток № 2 має великий за обсягом "Перелік основних видів зовнішньоекономічних послуг, що включаються у звіт за формою N 9-ЗЕЗ (згідно з Класифікацією послуг зовнішньоекономічної діяльності, затвердженою наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 02.06.97 N 324 та короткі методологічні пояснення".

ІНСТРУКЦІЯ

щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 10-зез "Звіт про іноземні інвестиції в Україну"

(Затверджено наказом Державного комітету статистики України 15.10.2003 N 343. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2003 р. за N 998/8319 .)

{Форма N 10-зез втратила чинність на підставі наказу Державного комітету статистики України N 263 (г0913-07 ) від 27.07.2007}

Загальні положення

Ця Інструкція визначає основні положення з питань складання юридичними особами (далі - підприємства) та постійними представництвами форм державного статистичного спостереження про прямі та портфельні іноземні інвестиції в Україну, дані якого використовуються для складання платіжного балансу країни та визначення її міжнародної інвестиційної позиції. Збір зазначеної звітності передбачає відстеження змін прав власності між резидентами та нерезидентами.

Терміни, наведені в цій Інструкції, застосовуються у відповідності до чинного законодавства України та міжнародних документів з цього питання.

Звіт за формою N 10-зез "Звіт про іноземні інвестиції в Україну" подається органам державної статистики резидентами усіх форм власності та видів економічної діяльності за їх місцезнаходженням, які у звітному періоді або раніше одержали іноземні інвестиції та мають пов'язані з цим зобов'язання перед нерезидентами.

Операції з інвестиціями зовнішньоекономічної діяльності (прямими та портфельними) між нерезидентом та резидентом у звіті відображаються у валютах здійснених інвестицій, включаючи національну.

Звіт складається за кожний квартал, щодо кожної країни і за видами валют з двома десятковими знаками відповідно до здійснення інвестицій.

Наприклад, якщо підприємство України одержало інвестиції від чотирьох нерезидентів (зі США, Німеччини, Австрії та Франції), то таке підприємство складає звіти таким чином: у першому звіті за графою 1 пишуть назву країни (з нашого прикладу це США), далі проставляється код цієї країни згідно з Класифікатором країн та територій ( у0160207-96 ), потім пишуть найменування валюти, у якій здійснена інвестиція (наприклад, долари), і проставляють код цієї валюти (001) згідно з Класифікатором валют ( у0521500-98 ).

За кожним рядком цієї графи заповнюються дані про внесок інвесторазі США в тис. доларів. За графою 2 аналогічно графі 1 заповнюються дані про інвестора з Німеччини, за графою 3 - про інвестора з Австрії, а на другому бланку за графою 1 - дані про інвестора з Франції. Таким чином, підприємство до місцевих органів державної статистики подає два бланки звіту. У разі відсутності вищезазначених класифікаторів у підприємства коди країн та валют проставляються працівниками органів державної статистики. Якщо інвестиції здійснені двома або більше суб'єктами з однієї і тієї самої країни, то дані про цю країну надаються сумарно і відображаються за однією графою звіту.

Інвестування включає не тільки первинну операцію з унесення капіталу, але й всі наступні операції між інвестором та підприємством прямого інвестування.

Розділ I. Прямі інвестиції

Цей розділ заповнюють підприємства-резиденти:

- які мають не менше 10 відсотків іноземних інвестицій в загальному обсязі статутного фонду підприємства або не менше 10 відсотків голосів нерезидента в управлінні підприємством;

- у яких здійснено перехід прав власності до нерезидента на майно, майнові комплекси шляхом прямого їх одержання або на акції, облігації та інші цінні папери (зі збереженням 10-відсоткового критерію);

- до яких надійшли інвестиції в результаті укладення концесійних договорів та договорів про спільну інвестиційну діяльність;

- які мають заборгованість за кредитами та позиками, отриманими від прямих інвесторів-нерезидентів.

Якщо підприємство має декілька інвесторів, то у звіті наводяться дані лише про тих інвесторів, внесок кожного з яких відповідає будь-якому з вищезазначених критеріїв.

Далі у розділі І зазначається, що слід вказувати у рядках форми 10-ЗЕЗ. У розділі II "Портфельні інвестиції" наводяться дані з інвестицій, здійснених нерезидентом у вигляді цінних паперів, майна, майнових прав, питома вага яких складає у статутному фонді підприємства-резидента до 10 відсотків.

Інструкція

щодо порядку складання звіту за формою № 5-зез "Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування"

(Затверджено наказом Державного комітету статистики України 11.08.2004 N 471. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 р. за N1034/9633.)

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає основні положення зі складання підприємствами й організаціями державної статистичної звітності про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування. Звіт складають усі підприємства (у тому числі з іноземними інвестиціями), установи, посередницькі та інші організації України, що здійснюють зовнішньоторговельну діяльність незалежно від форм власності та господарювання.

Звіт за формою N 5-зез "Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування" (далі - ф. N 5-зез) підписується керівником підприємства, установи, організації та головним бухгалтером, які несуть відповідальність за своєчасне подання цих звітів, а також їх достовірність відповідно до ст.20 Закону України "Про державну статистику" (2614-12).

1.2. Звіт за ф. N 5-зез фіксує зміни в економічних відносинах суб'єктів господарської діяльності резидентів і нерезидентів України, які визначені Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 N 15-93 (15-93).

1.3. Розробка звітності щодо експорту (імпорту) товарів, що не проходять митного декларування, проводиться відповідно до цієї Інструкції за територіальною ознакою. Усі резиденти України, які самостійно здійснюють експортно-імпортні операції за товарами, що не проходять митного декларування, відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну статистику" (2614-12) і ст. 22 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) (із змінами та доповненнями) подають звіт органу державної статистики. Об'єднання, підприємства яких розташовані на території кількох областей, складають звіт тільки про ту частину експорту-імпорту товарів, яка здійснювалась підприємствами, що розташовані на одній з ними території. Підприємства, що входять до складу об'єднань та розташовані на території іншої області, подають звіт за місцезнаходженням тільки за свою економічну діяльність. Виняток становлять зовнішньоторговельні об'єднання і фірми, корпорації, акціонерно-фінансові групи тощо, які діють на території всієї України та розташовані в м. Києві. Вони подають звіти безпосередньо ГМУС у м. Києві.

Звіт щодо "переливів" електроенергії подається об'єднанням (підприємством), яке оформило контракт. Обов'язково подається звіт про експорт-імпорт електроенергії підприємствами, установами, організаціями, які мають ліцензію на такі операції (за умови, що на них не оформлено вантажну митну декларацію).

1.4. Дані заповнюються за кожний звітний місяць окремо, а не наростаючим підсумком, у розрізі країн і всіх видів товарів (крім транзитних) відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (УК-ТЗЕД). На одному бланку форми можна наводити дані про кілька видів товарів.

1.5. Звіт за ф. N 5-зез складається окремо щодо експорту та імпорту товарів: на першій сторінці звіту (у лівому кутку бланка) закреслюється: при експорті товарів - позиція "імпорт - 2", при імпорті товарів - позиція "експорт - 1".

Дані про обсяги експорту (імпорту) товарів заповнюються на основі контракту та за наявності документа, що засвідчує момент передачі товару одержувачу (товарно-транспортні накладні, акти приймання-передавання та інші).

У звіті належить відобразити дані з усіх видів контрактів, у тому числі за міждержавними угодами, бартерними операціями, товарами на переробку тощо. Відповідно до Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" (351-14) (зі змінами та доповненнями) загальна вартість товару за бартерними угодами оцінюється в іноземній валюті, віднесеній НБУ до І групи класифікатора іноземних валют (у0521500-98). Вартість продукції, що виготовлена з давальницької сировини, включається до звіту на валовій основі, тобто складається з вартості давальницької сировини, витрат підприємства на виготовлення продукції та вартості власної сировини підприємства, якщо вона додається.

1.6. Обсяг експорту (імпорту) товарів у натуральному виразі наводиться у цілих числах з трьома десятковими знаками після коми в одиницях виміру відповідно до УКТЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14). Якщо в УКТЗЕД передбачені дві одиниці виміру, то у звіті за ф. N 5-зез необхідно наводити їх дробом. Вартісні показники у звіті проставляються в цілих числах з двома десятковими знаками після коми.

2. Порядок складання звіту за формою N 5-зез

2.1. Не включаються до звіту про експорт (імпорт) товарів: пряма транзитна торгівля;

транспортні засоби, що здійснюють чартерні рейси;

транспортне устаткування, риболовецькі судна, газо- і нафтобурильні вишки та інше устаткування, що пересувається та діє на території країни менше ніж рік.

2.2. До товарів, що не проходять митного декларування, належать:

риба та всі види морепродуктів, що продані з українських (або зафрахтованих Україною) суден за кордоном, у тому числі й на іноземні судна, які перебувають у територіальних водах іноземних держав або у відкритому морі;

товари, здобуті зі дна у відкритому морі та реалізовані нерезидентам або придбані в них (якщо на них не оформлено української вантажної митної декларації);

увезені до держави риба та інші морські продукти, здобуті в територіальних водах іноземних держав за умовами концесії (якщо на концесійні товари не оформлялась українська вантажна митна декларація);

товари, передані в оренду строком на 1 рік і більше (якщо на них не оформлено української вантажної митної декларації), проставляються у звітності за повною вартістю орендованого товару на момент увозу (вивозу) - наприклад: морські, риболовецькі судна, транспортні засоби, газо- і нафтобурильні вишки та інше устаткування, що діє на території країни більше ніж 1 рік;

переливи електроенергії загальною електромережею (якщо на них не оформлено української вантажної митної декларації);

продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних суднах України (або орендованих нею) та продана нерезиденту;

продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на іноземних суднах та придбана Україною;

інші товари, на які не оформлено вантажної митної декларації, якщо їх вартість становить понад 100 євро.

Далі в Інструкції йдеться про порядок заповнення граф форми №5-ЗЕЗ.

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок складання форми державного статистичного спостереження N 1-ІП "Звіт підприємства про реалізацію інвестиційного проекту в спеціальній (вільній) економічній зоні або на території пріоритетного розвитку"

(Затверджено наказом Державного комітету статистики України 06.06.2000 N 184 (г0416-00) (у редакції наказу Держкомстату України від 10.12.2007 N 440) Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2007р. за N 1390/14657.)

Загальні положення

Статистичне спостереження за формою N 1-ІП "Звіт підприємства про реалізацію інвестиційного проекту в спеціальній (вільній) економічній зоні або на території пріоритетного розвитку" проводиться на виконання п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.99 N 1756 (1756-99-п) "Про заходи щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності".

Звіт складається окремо щодо кожного інвестиційного проекту, який реалізовує підприємство. Усі показники звіту повинні відображати підсумки реалізації інвестиційного проекту, а не загальної діяльності всього підприємства.

Звіт складається щокварталу накопичувальним підсумком з початку реалізації проекту та з початку звітного року. Вартісні показники у звіті заповнюються в числах з одним десятковим знаком після коми.

Далі інструкція містить такі розділи:

- Інформація про інвестиційний проект;

- Надходження інвестицій;

- Освоєння інвестицій та введення в дію потужностей будівель, споруд;

- Результати освоєння інвестиційного проекту;

- Розрахунки з бюджетом.