Перспективи ЗЕД в Україні вирішальною мірою залежать від розвитку експортного потенціалу, вдосконалення товарної структури експорту. Сьогоднішня неефективна структура українського експорту та проблема виходу на нові світові ринки зв'язані з цілою низкою причин, серед яких головною є відставання вітчизняного машинобудування, яке характеризується дефіцитом товарів для експорту, низькою конкурентоспроможністю виробів, які пропонуються закордонним покупцям, обмеженою номенклатурою експорту машин та обладнання.
Питання про співвідношення діяльності підприємства, яка орієнтована на внутрішній та зовнішній ринки, постійно постає перед керівництвом підприємств і має яскраво виражений стратегічний характер, оскільки вибір експортної квоти зумовлює формування асортиментної політики, розподіл капітальних вкладень, побудову збутової мережі, цілий комплекс науково-технічних рішень, обсяг коштів, які виділяються на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
6.8.1. Співвідношення виробництва . на внутрішньому та зовнішньому ринках
Керівництво будь-якого підприємства має постійно вирішувати, яка має бути у підприємства експортна квота, тобто яка частка діяльності підприємства орієнтується на зовнішній ринок. При цьому слід враховувати як специфіку, так і потенційні можливості свого підприємства. Деякі з підприємств можуть поставляти на експорт лише незначну частину своєї продукції або послуг, інші можуть спеціально створюватись для випуску експортної продукції. Вибір експортної квоти, у свою чергу, зумовлює формування асортиментної політики, розподіл капітальних вкладень, побудову збутової мережі, цілий комплекс науково-технічних рішень, обсяг коштів, які виділяються на науково-дослідні роботи тощо.
У наш час кожне підприємство може і повинно мати свою власну стратегію виходу на зовнішній ринок. Підготовка до експортного прориву повинна базуватись на всебічному комплексі зовнішньоекономічних розрахунків та обґрунтувань.
6.8.2. Напрями підвищення конкурентоспроможності експортної продукції
Передумовою прийняття рішення про організацію орієнтованого на експорт виробництва, про вихід підприємства на зовнішній ринок, а також умовою правильного оформлення зовнішньоекономічних контрактів є оцінка конкурентоспроможності експортної продукції.
Конкурентоспроможність експортної продукції - це сукупність споживчих властивостей призначеного для експорту товару" яка відрізняє його від товару конкурента за ступенем відповідності конкретним потребам з урахуванням витрат на їх задоволення.
Існують такі умови конкурентоспроможності товару.
• нормативні, які визначають відповідність вимогам стандарті в, технічних умов, міжнародних конвенцій, угод та правил;
• споживні, які визначають відповідність споживчих параметрів або характеристик товару споживчим параметрам потреби покупця;
• економічні, які визначають відповідність вартісних характеристик товару вимогам вигідності його придбання та використання.
Критерієм конкурентоспроможності товару виступає відношення корисного ефекту використання товару до ціни споживання, тобто до сумарних затрат на придбання та експлуатацію товару.
Експортер за інших рівних умов прагне збільшити це співвідношення з метою зростання конкурентоспроможності продукції, але без шкоди прибутковості виробництва та реалізації своєї продукції на конкретному ринку.
Загальною тенденцією на світових ринках машинотехнічної продукції є відносне зниження ролі цінової конкуренції та підвищення значення нецінової (товарної) конкуренції.
Для підприємств, які використовують у конкурентній боротьбі методи цінової конкуренції, реальні можливості підвищення конкурентоспроможності експортних товарів за рахунок зниження цін залежать від таких факторів:
• можливості удосконалення процесів виробництва;
• можливості використання дешевшої сировини, матеріалів, комплектувальних виробів;
• структури ціни споживання (частка контрактної ціни у ціні споживання);
• еластичності попиту на товар (зміни попиту на товар, що випливає з умов торгівлі).
Використання методів цінової конкуренції часто має тимчасовий характер, тобто здійснюється на певних стадіях життєвого циклу товару, зазвичай на стадії проникнення на ринок та на стадії зрілості.
До факторів підвищення конкурентоспроможності товару в умовах нецінової конкуренції належать:
• удосконалення споживчих властивостей та підвищення якості продукції;
• своєчасне створення збутової мережі;
• створення ефективной системи обслуговування споживачів;
• надання супутніх послуг;
• кредитування експорту;
• стимулювання попиту за допомогою диференціації товару, реклами, використання торгової марки, належного упакування тощо.
Отже, підвищення конкурентоспроможності товару може бути досягнуто за рахунок заходів як у сфері виробництва продукції, так і у сфері обігу.
6.8.2. Напрями підвищення конкурентоспроможності експортної продукції
6.8.3. Послідовність розрахунку показників ефекту та ефективності експорту продукції
6.8.4. Формулювання альтернативних варіантів
6.9. Ефективність придбання і використання імпортного обладнання
6.9.1. Вимоги до ТЕО імпортних операцій
6.9.2. Послідовність розрахунку ефективності та ефекту імпорту машин і обладнання
6.9.3. Вартісна оцінка імпортного обладнання
6.9.4. Оцінка альтернатив
6.9.5. Обгрунтування імпортної ціни товару