І. Розглянемо схему експортної угоди на прикладі поставки спеціалізованою фірмою ЗТО "Трактороекспорт" тракторів у Єгипет через посередницьку фірму "Ель-Наср" на базисних умовах CIF Александрія з платежем по безвідкличному підтвердженому акредитиву (рис. 1 )[9].
Рис.1. Схема експортної операції
1. Завод склав проект договору комісії зі спеціалізованою зовнішньоторговельною фірмою (ЗТФ), підписав його і направив фірмі в двох примірниках.
2. ЗТФ розглянула проект договору, підписала його й один примірник повернула заводу.
3. ЗТФ запросила в Асоціації експортерів при Торгово-промисловій палаті України й інших організацій (у схемі АБД - автоматизовані банки даних) інформацію з ринку тракторів і про фірмову структуру ринку.
4. ЗТФ одержала матеріали, проаналізувала їх і розрахувала ціни.
5. ЗТФ розробила програму рекламних заходів і через ЗТО "Зовнішторгреклама" (ЗТР ТПП) розмістила рекламу в українській та іноземної пресі.
6. ЗТФ визначила контрагента і підготувала оферту.
7. ЗТФ направила тверду оферту єгипетській посередницькій фірмі "Ель-Наср".
8. Переговори між ЗТФ і компанією "Ель-Наср" завершилися підписанням контракту на постачання тракторів на базисній умові СІФ Александрія з платежем по безвідкличному підтвердженому акредитиву.
9. Фірма "Ель-Наср" проводить першу рекламну кампанію, розміщаючи в рекламному агентстві рекламу тракторів до їх постачання.
10. ЗТФ направила заводу копію підписаного з імпортером контракту на виготовлення тракторів І їх відвантаження в порт Одеса у зазначений у контракті термін.
11. ЗТФ дає доручення ЗТО "УкрзовЩштранс" (УЗТ), з якою раніше уклала договір про транспортно-експедиторське обслуговування її вантажів, зафрахтувати судно.
12. ЗТФ направила лист в АТ "Індержстрах" (ІДС), з яким раніше уклала генеральний поліс про страхування її вантажі в, з проханням застрахувати трактори на період перевезення, страховий поліс виписати на компанію "Ел ь- Наср".
13. Завод повідомляє ЗТФ, що товар виготовлений і готовий до відвантаження (упакований, замаркований, укомплектований необхідними товарними документами).
14. ЗТФ повідомляє імпортера про готовність товару до відвантаження і просить відкрити безвідкличний підтверджений акредитив.
15. Імпортер у Центральному банку Єгипту (ЦБЄ) відкриває акредитив на користь ЗТФ.
16. Сума платежу переказується з ЦБЄ на рахунок ЗТФ в У крексімбанку (У ЕБ), про що останній інформує фірму.
17. ЗТФ дає заводу дозвіл на відвантаження товару в порт Одеса з урахуванням позиції судна.
18. Завод відвантажує товар у порт Одеса.
19. ЗТФ дає доручення УЗТ зробити транспортно-експедиторське обслуговування тракторів на базі генеральноїугоди, включаючи митне декларування і відвантаження товару.
20. УЗТ дає доручення транспортно-експедиторській конторі (ТЕК) у порту Одеса зробити цю роботу.
21. Транспортно-експедиторська контора надсилає на Одеську митницю (МИТ) митну декларацію.
22. Транспортно-експедиторська контора після митного очищення товару дає вказівку відвантажити трактори в порт Александрія.
23. Трактори відвантажені імпортеру, йому відправлене повідомлення про відвантаження.
24. ЗТФ надсилає л иста транспортно-експедиторській конторі УЗТ у порту Одеса з додатком копії контракту (або виписки з нього) і акредитива з проханням одержати в порту відвантажу вал ьні документи і на підставі зібраних документів виписати рахунок.
25. Одночасно ЗТФ надсилає листа в УЕБ з проханням дати доручення відділенню банку в Одесі (від УЕБ) зробити розрахунок по цій операції.
26. УЕБ дає це доручення.
27. Транспортно-експедиторська контора виписує рахунок і з прикладеними товарними документами, передбаченими умовами акредитиву, надсилає у відділення УЕБ в Одесі.
28. Відділення УЕБ робить розрахунок і надсилає документи в УЕБ.
29. УЕБ інформує завод і зовнішньоторговельну компанію, що розрахунок зроблений (на рахунок заводу надійшла вартість тракторів за відрахуванням комісії, на рахунок ЗТФ - комісійні).
30. Імпортер виконує митні формальності (сплачує мито, податки, якщо треба -одержує імпортну ліцензію і т.д.).
31. Імпортер надсилає експедиторській фірмі (Експ.) у порту Александрія рознарядку - куди вантажити товар.
32. Трактори відвантажені на склад-майстерн ю імпортера (Склад).
33. Імпортер на своєму складі-майстерні здійснює передпродажний сервіс і доробку до вимог місцевого ринку.
34. Після надходження тракторів імпортер звичайно проводить повторну рекламну кампанію через рекламне агентство.
35. Трактори передані на реалізацію ділерам (Д).
36. Ділери реалізують трактори фермерам (Ф).
Таким чином, експортна операція завершена: трактори надійшли на склад імпортера і з його складу реалізовані на внутрішньому ринку, заводу-постачальнику перерахована їхня вартість.
II. Розглянемо схему проведення імпортної операції на прикладі закупівлі бавовни в єгипетської фірми "Олександрія Коттон" на умовах CIF Одеса із платежем по
акредитиву (див. рис. 2) [9].
Рис. .2. Схема імпортної операції
1. Замовник направив зовнішньоторговельній фірмі (ЗТФ) проект договору комісії на закупівлю бавовни, підписавши його в двох примірниках.
2. ЗТФ розглянула його, підписала і один примірник повернула замовнику.
3. ЗТФ запросила в Асоціації експортерів ТПП і інших організацій (у схемі АБД - автоматизовані банки даних) інформацію про ринок бавовни і його фірмову структуру.
4. ЗТФ зібрала інформацію, проаналізувала її, склала конкурентного листа.
5. ЗТФ направила запити можливим постачальникам (Експортер І, Експортер II).
6. ЗТФ шляхом листування, телеграфом або факсом одержала пропозиції можливих постачальників.
7. ЗТФ, проаналізувавши пропозиції, вибрала потенційного постачальника -єгипетську фірму "Александрія Коттони (експортер II) і підписала з нею контракт.
8. Експортер повідомив ЗТФ, що товар готовий до відвантаження і просить відкрити безвідкличний .підтверджений акредитив на його користь.
9. ЗТФ дає доручення У крексімбанку (УЕБ) відкрити акредитив.
10. УЕБ відкриває в Центральному банку Єгипту (ЦБЄ) акредитив на користь "Александрія Коттон".
11. ЦБЄ повідомляє експортеру, що акредитив на його користь відкритий.
12. Експортер дає доручення транспортно-експедиторській фірмі (ТЕФ доставити бавовну в порт Алсксандрія, здійснити усі формальності з її експорту (заповнити митну декларацію, оплатити мита і портові збори тощо), зафрахтувати судно і відвантажити бавовну в порт Одеса.
13. Товар навантажений, капітан судна виписав коносамент, вантаж спрямований у порт Одеса.
14. Експортер сам або через транспортно-експедиторську фірму надсилає в ЦБЄ рахунок-фактуру, специфікацію, сертифікат якості, карантинний сертифікат і, якщо треба, інші документи для оплати відвантаженої бавовни.
15. Експортер одержує гроші з акредитиву проти пред'явлених товарних документів.
16. Експортер протягом 24 годин після відходу судна дає сповіщення про відвантаження товару.
17. ЦБЄ пересилає товаросупроводжувальні документи до УЕБ, який передає документи ЗТФ.
18. ЗТФ за 72 години до прибуття судна надсилає в транспортно-експедиторську контору ЗТО "Укрзовніштранс" (ТЕК УЗТ) у порту Одеса рознарядки на відвантаження товару.
19. Бавовна відповідно до рознарядки поставляється замовнику і/або його клієнтам - споживачам бавовни.
Таким чином, імпортна операція завершена, бавовна надійшла замовнику і його клієнтам, і єгипетська фірма одержала валюту в її оплату.
III. Техніка здійснення реекспортної операції може бути подана такою схемою (рисЗ)[9].
рис.з. Схема реекспортної операції
1. Контрагент з країни А звертається до контрагента в країні Б з проханням купити для нього в країні В визначений товар, вказавши його кількість, якісні характеристики і бажаний термін постачання.
2. Контрагент країни Б, діючи як імпортер, надсилає запит контрагенту в країні В з проханням підготувати пропозицію про постачання даного товару в кількості і на умовах, визначених імпортером.
3. Контрагент країни В надсилає контрагенту в країні Б таку пропозиція із зазначенням кількості товару, цін і термінів поставки. Контрагент із країни Б, діючи як експортер, надсилає її контрагенту в країні А,
4. Контрагент із країни Б, виступаючи як експортер, і контрагент з країни А, виступаючи як імпортер, погоджують умови контракту і підписують його.
Одночасно контрагент з країни Б підписує контракт з контрагентом з країни В, діючи як імпортер.
5. Після підписання обох контрактів сторони'виступають у відношенні одна до одної як експортер (контрагент країни В), реекспортер (контрагент країни Б) та імпортер (контрагент країни А).
Контроль за виконанням контракту здійснює реекспортер.
Товар іде від експортера до реекспортера, а потім від реекспортера до імпортера Проте завозити реекспортований товар до своєї країни реекспортер не зобов'язаний. У контракті з експортером він може зазначити відвантажу вал ьні реквізити імпортера, і товар піде прямо в країну імпортера, минаючи країну експортера [на схемі варіант 5 (II)]. Провезення товарів транзитом через країну як реекспорт не розглядається.
6. Платіж звичайно здійснюється імпортером експортеру, минаючи реекспортера.
IV. Розглянемо схему експортної угоди на прикладі поставки автобусів спеціалізованою фірмою на базисних умовах ГС А з платежем на чисте інкасо (рис.4).
рис.4. Схема експортної операції
І.Завод-виробиик надсилає запит в автоматизований банк даних. 2.Завод отримує інформацію, на основі якої розраховує ціни при різних умовах поставки.
З.Завод визначає контрагента і готує оферту.
4.Переговори + укладання контракту.
5.Імпортер проводить першу рекламну компанію.
б.Імпортер надсилає лист до страхової компанії з проханням застрахувати товар на період перевезення, а страховий поліс виписати На експортера.
7.3авод-виробник укладає договір перевезення на ризик і рахунок імпортера. 8.3авод-виробник надсилає імпортеру листа про укладання договору перевезення. 9. Виробник дає дозвіл на відвантаження товару.
10.Виробник дає доручення транспортно-експедиторській компанії(ТЕК) здійснити митне декларування і відвантаження товару.
П.ТЕК даємитниці вантажно-митну декларацію.
12.Митне очищення і дозвіл на вивезення.
13.Виробник повідомляє, що товар готовий до відвантаження.
14. їм портер надсилає лист, де зазначає дату, час, перевізника, якому слід віддати товар.
15.Виробник віддає товар перевізнику.
16.Виробник надсилає транспортний документ, в якому зазначається, що товар у перевізника.
17.Подання експортером до Укрсімбанку інкасового доручення разом із комплексом фінансових документів.
18. Перевірка Укрсімбанком одержаних документів і пересилання їх до польського банку.
19. Пред'явлення польським банком інкасового доручення й одержаних документів імпортерові з метою отримання від нього коштів.
20. Отримання платежу від імпортера.
21.Переказ коштів з польського банку Укрсімбанку
22.Зарахування коштів на рахунок експортера.
23.Імпортер виконує митні формальності.
24Лає розпорядження на відвантаження товару.
25. Автобуси відвантажуються на склад імпортера.
26.Повторна рекламна компанія.
27.Передача автобусів на реалізацію дилерам.
V. Схема здійснення імпорту • нафти з Росії в Україну на умовах EXW (форма платежу - банківський переказ).
Рис..5. Схема імпортної операції
Етапи здійснення імпорту нафти:
1. ВАТ "Лиафта" дає запит в АБД з метою одержання інформації про рийок нафти в Росії.
2. АБД надає інформацію про ринок нафти в Росії.
3. ВАТ "Лнафта" надсилає запит до "ТНК" і "Лукойлу" про бажання купити нафту.
4. "Лукойл" надсилає оферту.
5. ВАТ "Лнафта" акцептує оферту, надіслану в "Лукойл".
6. ВАТ "Лнафта" укладає попередній договір і відсилає в "Лукойл" один примірник
7. "Лукойл" повідомляє ВАТ "Лнафта" про готовність транспортувати нафту.
8. ВАТ "Лиафта" дає доручення банку "Надра" здійснити переказ грошей в "Альфабанк.
9. Банк "Надра" здійснює переказ грошей в "Альфабанк", а він, у свою чергу, інформує "Лукойл".
10. "Лукойл" повідомляє ВАТ "Л нафта" про готовність відвантажувати товар згідно з умовами ЕХ\7 ( іпсоієгіиб 2000).
11. "Лукойл" передає ТРД "Альфабанку".
12." Ал ьфабанк" надсилає ТРД банку "Надра", який перевіряє їх на відповідність.
13. Банк "Надра" відправляє ВАТ "Лнафта" ТРД.
14. ВАТ "Лнафта", одержавши документи, перевіряє їхню відповідність і акцептує
їх.
15. ВАТ "Лнафта" укладає договір про транспортне-експедиторське обслуговування з ТЕК, в якому ТЕК має здійснити усі розрахунки, які виникнуть у процесі транспортування нафти за рахунок ВАТ "Лнафта", та передає їй ТРД.
16. ТЕК отримує доступ до нафти з терміналу "Лукойл" проти пред' я влення ТРД.
17. ТЕК направляє лист у страхову компанію "Аванс", з якою укладала генеральний поліс про страхування вантажів, з проханням застрахувати нафту на період II транспортування, а страховий поліс виписати на користь ВАТ "Лнафта".
18. ТЕК здійснює митне очищення нафти на території Росії.
19. ТЕК здійснює митне очищення нафти на території України і сплачує ПД В та акцизний збір з митної вартості нафти.
20. ТЕК нафтопроводом транспортує нафту з терміналу "Лукойл" до НПЗ ВАТ "Лнафта".
Умовні скорочення:
АБД - автоматизована база даних;
ТРД - товаророзпорядчі документи;
ТЕК - транспортно-експедиторська контора;
НПЗ - нафтопереробний завод.
Рис. 6. Схема імпортної операції
1. Замов н и к( AT" Зати то к") направляє ЗТФ (зовнішньо-торговельній фірмі) проект договору-комісії на закупівлю бавовни, підписавши його в двох примірниках. 2.3ТФ розглядає договір,підппсує його і один примірник повертає замовнику. 3.Запит інформації АБД (авторизованому банку даних) про ринок бавовни та його
фірмову структуру.
4.3ТФ отримує інформацію та складає конкурентного листа. 5.3ТФ направляє запити можливим постачальникам(Ехр 1 і Ехр 2). 6.3ТФ отримує від них пропозиції.
7. Переговори і укладання контракту з одним із постачальників(Ехр 2),визначення умов розрахунків.
8.Експортер дає доручення транспортній фірмі відвантажити товар в порт Александрія і виконати митні формальності. Э.Товар відправлений у порт Одеса. 10.Одержання транспортних документів.
11.Передача комплекту комерційних і фінансових документів у ЦБ? (Центральний банк Єгипту) при інкасовому дорученні.
12.ЦБЄ надсилає документи банку Імпортера (УкрЕксімБанку).
13. Передача документів ЗТФ для перевірки і платежу.
14.Оплата документів.
15. Переведення платежу у ЦБЄ.
16.Зараху вання коштів на рахунок експортера.
Товар відправлено до замовника.
Додаток 4. Про порядок здійснення операцій з відступлення постачальниками банку права одержання платежу на платіжні вимоги за поставлені товари, виконані роботи І надані послуги
Додаток 5. Методичні рекомендації з надання комерційними банками факторингових послуг підприємствам та організаціям
Додаток 6. Угода про надання кредитів для проведення розрахункових операцій через факторинг
Додаток 7. Договір про проведення розрахункових операцій через Факторинг
Додаток 8. Угода про проведення факторингових операцій
Додаток 9. Договір про факторинг
Додаток 10. Типові правила страхування ризику невиконання зобов'язань за договором факторингу
Додаток 11. Документи для факторингових операцій з валютою
Додаток 12. Факторинг