Банківське кредитування - Владичин У.В. - Короткі підсумки

1. Банківські установи мають володіти достатніми обсягами капіталів для здійснення активних операцій. З метою проведення ефективної кредитної діяльності банки формують кредитні ресурси та розраховують кредитний потенціал. При цьому кредитний потенціал банку складається з мобілізованих банком коштів (залучених та позичених) з вирахуванням коштів обов'язкового резервування. Значну роль у формуванні кредитних ресурсів банків відіграють вклади фізичних осіб. Саме тому банківські установи повинні значну увагу приділяти цьому сегменту ринку.

2. Здійснення кредитної діяльності банків відбувається за умови дотримання принципів кредитування. До основних принципів банківського кредитування належать: поверненість, строковість, платність, забезпеченість та цільовий характер використання. При цьому доцільно також застосування таких принципів кредитування, як: диференційованість та договірний характер. Кожний наданий банком кредит має бути забезпечений ліквідною заставою та повернений позичальником у визначений кредитним договором строк. Водночас позичальники повинні використовувати надані кредитні кошти за цільовим призначенням та сплачувати проценти за користування ними. Банківським установам, у свою чергу, слід виважено підходити до оцінки позичальників та диференціювати їх за характером фінансово-господарської діяльності, обсягом капіталу тощо та організовувати кредитування на договірних засадах.

3. З метою проведення ефективної кредитної діяльності кожна банківська установа формує власну кредитну політику, яка має розроблятися і провадитися з урахуванням чинної законодавчої та нормативно-правової бази та бути гнучкою до будь-яких змін в економічній політиці держави. Кредитна політика повинна визначати порядок проведення кредитних операцій та відповідальних осіб за них тощо. Банківська кредитна політика включає в себе систему документів, які регулюють усі аспекти кредитної діяльності банку: внутрішньобанківські положення та стандарти щодо кредитування, а також кредитні інструкції, технологічні карти проведення конкретних кредитних операцій.

4. Серед найбільш поширених методів, які використовуються вітчизняними банками, є кредитна лінія, овердрафт, контокорентний кредит та разовий строковий кредит. Обрання банком того чи іншого методу кредитування залежить від виду діяльності позичальника, його фінансового стану та можливостей розраховуватися за кредитними зобов'язаннями, а також від характеру кредитної операції та проекту, що кредитується.

5. Кредитна лінія відкривається, як правило, надійним позичальникам, які мають позитивну кредитну історію, підтримують постійні ділові контакти з банком, мають добрі репутацію та фінансовий стан. Кредитна лінія передбачає надання банківською установою коштів клієнту протягом певного, встановленого у договорі, періоду та у межах визначеного і заздалегідь погодженого ліміту. Банки можуть відкривати своїм клієнтам різні види кредитних ліній, зокрема, поновлювальну і непоновлювальну, мультивалютну, рамкову, сезонну, підтверджену кредитні лінії, кредитну лінію з повідомленням тощо.

6. Значного поширення у діяльності банківських установ набуло кредитування за методом овердрафт. Овердрафт передбачає, що банк допускає тимчасову наявність дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника. При цьому визначаються ліміт овердрафту та строк користування ним Як правило, овердрафтне кредитування є короткостроковою кредитною операцією, яка дає можливість позичальнику здійснювати оплату за виконані роботи чи надані послуги понад суму залишку коштів, що є на його рахунку. За надання овердрафту банківські установи встановлюють плату у виді фіксованої чи плаваючої процентної ставки, а також комісійної винагороди банку.

7. Надання контокорентного кредиту передбачає відкриття банком єдиного активно-пасивного рахунка позичальнику, на якому фіксуються всі операції клієнта. При цьому за дебетом рахунка відображається сума наданих банком кредитних коштів, а за кредитом - надходження коштів на рахунок позичальника. Найбільш простим і поширеним методом кредитування є разовий (строковий) кредит. Під час використання цього методу кредитування банк щоразу перевіряє документацію та кредитну заявку позичальника, оцінює його фінансовий стан і приймає рішення про надання кредиту за кожним конкретним випадком окремо.

Тема 4. Кредитні підрозділи банку та їх функціональні особливості
4.1. Структура кредитного департаменту банку
4.2. Підбір, навчання та підвищення кваліфікації працівників кредитного відділу банку
4.3. Розподіл обов'язків між кредитними працівниками банку
4.4. Кредитний комітет банку та його функції
Короткі підсумки
Тема 5. Процес банківського кредитування та його організація
5.1. Сутність та етапи процесу банківського кредитування
5.2. Порядок укладання кредитного договору та видача кредиту
5.3. Супроводження кредиту та формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru