Логістика - Тридід О.М. - 1.6. Основні принципи та методи теорії логістики

Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту, фінансів і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей в єдину систему, що має підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність.

Основні принципи для підприємницької логістики можуть бути такі^*12:

*12: {Савин В.А. Склады: Справ, пособие. — М.: Дело и сервис, 2001. — С. 140,141.}

– погодження логістики з корпоративною стратегією;

– удосконалення організації руху матеріальних потоків;

– забезпечення надходження необхідної інформації та сучасної технології и обробки;

– прагнення до ефективного управління людськими ресурсами;

– підтримка тісного зв'язку з іншими фірмами у виробленні стратегії;

– облік прибутку від логістичної діяльності в системі фінансових показників;

– визначення оптимальних рівнів логістичного обслуговування з метою підвищення рентабельності виробництва;

– ретельна розробка логістичних операцій;

– прагнення до укрупнення партій товарів;

– сприйняття логістики як унікальної сфери творчості для стратегічної орієнтації фірми;

– оцінка ефективності діяльності логістичних підрозділів.

Методи дослідження. Методологія теорії логістики як навчання про комплекс методів і засобів вивчення її об'єкта і предмета дослідження має кілька рівнів – від методологічної бази логістики у формі парадигми – системи концепцій до спеціальних методів дослідження.

Логістика ґрунтується на таких методологічних дисциплінах:

1) загальна теорія систем;

2) кібернетика;

3) дослідження операцій;

4) прогностика.

Загальнонаукові методи, що використовуються в логістиці:

1) матеріалістична діалектика з її причинно-наслідковою логікою;

2) аналіз і синтез систем;

3) метод переходу від абстрактного до конкретного.

До конкретних логістичних підходів і методів належать:

1) потоково-процесний метод, який полягає в тому, що будь-яка господарсько-економічна, підприємницька і комерційна діяльність спершу може бути представлена у формі потоку конгломерату процесів, різних за своєю природою і субстантною сутністю (інтелектуальної роботи: наукових досліджень, проектно-конструкторських робіт; організаційної роботи: документообігу, менеджменту; фізичної роботи: навантаження-розвантаження, складування, просторове переміщення), а потім на його основі синтезується система в межах досліджуваного циклу (або його періоду) змістовної цільової діяльності. Зважаючи на те, що будь-яка економічна діяльність – це слабко структуроване (або навіть поляризоване) середовище, цей логістичний метод (прийом) усе-таки дає змогу наближатися до адекватного моделювання досліджуваного об'єкта (у рамках реалістичної фактології) та до можливості кількісного виміру, аналізу й оцінки досліджуваних у такий спосіб процесів з метою їх удосконалювання;

2) методи статистико-економічного аналізу (балансовий, графічний методи, групування, порівняння, прийоми елімінування);

3) математичні методи вирішення логістичних завдань:

– лінійне програмування;

– теорія черг;

– імітаційне моделювання;

– експертні оцінки;

– транспортні матриці;

– теорія керування запасами;

– мережні моделі;

– математична оптимізація;

– методи прогнозування попиту.

1.7. Види логістики

З метою формалізації наукових досліджень і практичних розробок логістика класифікується за такими ознаками^*13:

*13: {Кальченко A.Г. Основи логістики: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. — 135 с; Пономарьова Ю.В. Логістика: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2003. — 189 с.}

1) характер зон управління:

– зовнішня;

– внутрішня.

Зовнішня логістика займається питаннями регулювання потокових процесів, які виходять за рамки діяльності, але перебувають у сфері впливу суб'єкта господарювання.

Внутрішня логістика спрямована на координацію й удосконалення господарської діяльності, пов'язаної з управлінням потоковими процесами в межах підприємства або корпоративної групи підприємств;

2) характер господарської діяльності (функціональні області):

– закупівельна;

– виробнича;

– розподільча;

– транспортна;

– складська;

– запасів;

– інформаційна і т. ін.

Зазначені сфери застосування логістики будуть розглянуті нами докладніше в наступних темах;

3) масштаб розроблюваних проблем (рівні логістики):

– макрологістика;

– мікрологістика.