Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O.A. - 2.3. Рента в глобальному просторі

На межі тисячоліть в економіці зі стрімкими темпами глобалізації, що переживає болісний перехід до постіндустріального суспільства і четвертого покоління локальних цивілізацій, категорія ренти набуває нового сенсу і має більш різноманітні форми прояву.

Проблеми рентних відносин у глобально-цивілізаційному вимірі зумовлюють:

o виведення цієї категорії за межі національних економік (як це було прийнято у попередніх дослідженнях) у глобальне поле міждержавних і міжцивілізаційних відносин, а також визначення, оцінку і прогноз рентного аспекту процесів глобалізації;

o розширення сфери дії цієї категорії за межі природної ренти (що вивчалася класиками економічної думки) шляхом включення в поле дослідження нових категорій - екологічної ренти і антиренти, технологічної і фінансової квазіренти - всюди, де є умови для виникнення і присвоєння надприбутку від використання того чи іншого обмеженого і різноякісного ресурсу.

Рента виникає у всіх сферах, де є обмежені різноякісні ресурси і можливості щодо їх присвоєння. Йдеться насамперед про сільське господарство і видобувні галузі, де реалізується природна рента - земельна, гірська, лісова, водна (прісноводна), транспортна, рекреаційна (туристська) і т. ін. У сучасних умовах можна виділити екологічну ренту й антиренту - надприбуток від використання більш ефективних екологічних технологій, або навпаки - внаслідок хижацького використання природних ресурсів і наднормативного забруднення навколишнього середовища. Проте справедливо порушувати питання і про квазіренту - надприбуток від використання відтворюваних факторів: технологічного (при ефективному освоєнні і поширенні інновацій), управлінського (при використанні сучасних методів менеджменту), фінансово-кредитного і т. ін. У всіх цих випадках ринкова ціна перевищує індивідуальну ціну виробництва (нормальні витрати плюс середня норма прибутку), що і слугує джерелом ренти.

Основні риси рентних відносин у глобальному просторі зводяться до таких:

По-перше, сама сфера рентних відносин звужується. У неї не включається присвоєння і розподіл надприбутку в національному господарстві, якщо оборот відбувається всередині країни. Основним джерелом утворення світової природної ренти і технологічної квазіренти стає сфера зовнішньої торгівлі товарами і високотехнологічними послугами. Складніша ситуація з екологічною антирентою, оскільки забруднення всередині країни можуть переміщуватися по планеті, не зважаючи на державні кордони. До того ж частина викидів у навколишнє середовище може поглинатися власними лісовими масивами або локалізуватися на власній території. У цих випадках слід проводити спеціальні дослідження, спрямовані на відокремлення національної екологічної антиренти від світової (тим більше, що привласнювати їх мають різні суб'єкти). Не менше складностей виникає при визначенні розмірів світової фінансової квазіренти в умовах взаємопереплетіння та інтернаціоналізації фінансового капіталу, а також спекуляцій на фондових ринках.

По-друге, найважливішим рентоутворюючим фактором на глобальному ринку стають світові ціни, які можуть істотно відрізнятися від внутрішніх цін. Коливання світових цін, що важко піддаються прогнозуванню і регулюванню, стають першопричиною різких коливань рентних доходів в агентів світового ринку.

По-третє, суб'єкти присвоєння світової ренти, антиренти і квазіренти є іншими, ніж у національному господарстві. Якщо в останньому випадку основними діючими особами є власники землі та інших природних ресурсів, промисловці й орендарі, країни, то у світовому господарстві такими суб'єктами є насамперед транснаціональні корпорації, світові фінансові центри і країни (які стягують податкові збори, рентні й митні платежі). Середні та малі підприємства мають мало шансів вклинитися у ці могутні потоки. В окремих випадках частину надприбутку можуть привласнювати й цивілізаційні об'єднання типу Європейського Союзу.

По-четверте, циклічні коливання обсягів світової ренти, антиренти і квазіренти визначаються світовими економічними циклами і кризами, а також геополітичними кризами, що періодично потрясають планету. У разі великих конфліктів, військових сутичок вся картина формування, присвоєння і використання ренти, антиренти і квазіренти різко порушується і повільно відновлюється після завершення війни. Великі стихійні лиха, що охоплюють цілі регіони, також можуть внести істотні корективну сформовану систему рентних відносин.

По-п'яте, ця система на світовому ринку є набагато більш рухливою, ніжу національних господарствах; на неї впливає безліч суперечливих факторів, які порушують її стійкість. Саме тому прогнозувати світову ренту, антиренту і квазіренту, а тим більше будувати довгострокову глобальну стратегію набагато складніше і менш надійно.

По-шосте, якщо всередині країни порядок формування, присвоєння і розподілу ренти регламентується державою і створеною нею системою правових норм, то у світовому господарстві такої системи норм ще немає. Та й органів, що могли б контролювати дотримання цих норм, теж ще немає (за винятком правової системи Європейського Союзу, що формується на міждержавній основі). Саме тому система відносин щодо формування світової ренти, антиренти і квазіренти, а також використання цих відносин в інтересах світового сталого суспільного розвитку ще не налагоджена. Незважаючи на всі ці особливості, світові рента, антирента і квазірента є цілком реальними економічними категоріями, і процеси глобалізації посилюють значення цих категорій, необхідність їх пізнання й ефективного використання.

Звернімося до змісту рентного фактора. Під ним розуміють динаміку і взаємодію чотирьох категорій глобальної економіки: природної ренти, екологічної ренти й антиренти, квазіренти.

Світова природна рента - це додатковий продукт (дохід), що одержується і привласнюється локальними цивілізаціями, країнами і ТИК, які використовують відносно більш сприятливі природні ресурси: родючі землі, джерела їх зрошення, мінеральні або лісові ресурси, а також знаходяться у кращих кліматичних умовах, на перетині торговельних шляхів.

Світова екологічна рента - це додатковий дохід (продукт), що виникає в країнах, цивілізаціях, компаніях, ТНК, які здійснюють прорив у зменшенні забруднення навколишнього середовища, раціональному використанні природних ресурсів, застосуванні найбільш ефективних природозберігаючих технологій. Проте певний час можна одержувати надприбуток і за рахунок хижацького використання природних ресурсів, невиконання необхідних заходів щодо охорони навколишнього середовища і наднормативного забруднення; у такому випадку йдеться про екологічну антиренту.

Додатковий дохід країни, цивілізації, компанії і ТНК можуть одержувати не лише за рахунок природного фактора, а й на основі володіння інтелектуальною власністю, науково-технічного прориву, піонерного освоєння і використання більш ефективних систем машин і технологій, методів управління, форм організації виробництва. У такому разі правомірно виділяти квазіренту - інтелектуальну, технологічну, управлінську, організаційно-господарську, валютно-фінансову. Технологічна квазірента має тимчасовий, хиткий характер - вона зникає, як тільки більш ефективні технології поширюються, освоюються більшістю країн і цивілізацій, визначаючи суспільно нормальний рівень витрат, світових цін і якості продукції. Саме цей вид ренти, гонитва за породжуваною ним надприбутком слугує головним стимулом, спонукальним мотивом світового науково-технічного й економічного прогресу.

Література

1. Антон юк Л Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації: Монографія. - К., 2004.

2. Білорус ОТ. Економічна система глобалізму: Монографія. - К., 2003.

3. Глобалізація і безпека розвитку. - К., 2001.

4. Гриффин Р., Пастей М. Международный бизнес. - 4-е изд. / Пер. с англ. -СПб., 2006.

б. Кальченко Т.В. Глобальна екнономіка: методологія системного дослідження. - К., 2006.

6. Новицький В.Є.Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. -К., 2003.

7. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: У 2 т. - К., 2006.

8. Цивилизационные модели современности и их исторические корни /Подред. Ю.Н. Пахомова. - К., 2002.

9. Я ковец Я.В. Рента, антирента, квазирента в глобально-цивилизованном измерении. - М.: ИКЦ "Академкнига", 2003.

10. Carbaugh, Robert J. International Economics. - 7th ed. - Southwestern College Publishing, 2000.

11. Cropper M. and Oates W. Environmental Economics: A Survey // Journal of Economic Literature. - 1992. - № 30. - June. - P. 675-740.

12. Eiteman David K. Multinational Business Finance. - 10th ed. / By K. Eiteman, A J. Stonehill, M.H. Moffett. - Pearson Education, Inc, 2004.

13. Grossman G., Krueger A. Environmental Impacts of a North American Free Trade Agreement // NBER Working Paper Series Nr. 3914. - Cambridge, Mass.: National Bureau of Economic Research, 1991.

14. Kali J.P. The Impacts of Domestic Environmental Regulatory Policies on U.S. International Competitiveness // Spence A.M., Hazard H.A. (eds.) International Competitiveness. - Cambridge: MIT Press, 1988. - P. 261-262.

15. ParkerB.B. Globalization and Business Practice: Managing Across Boundaries. - London, 1998.